Президент "Прикарпаття": "Ми поставили питання підняття гравцям зарплати і преміальних"

23 липня 09:57
Переглядів: 254
Ольшанецький

Напередодні домашнього першолігового поєдинку "Прикарпаття" з "Балканами", про готовність команди до нових викликів і випробувань, кадрові питання, проблеми становлення, росту, розвитку та перспективи осередку МФК "Прикарпаття" розмовляємо із президентом футбольного клубу Василем Ольшанецьким.

- Василю Миколайовичу, чи вдалося Вам особисто віднайти час, щоб хоч трохи відпочити перед новим сезоном?
- Про повноцінний відпочинок годі було й думати. Не було ані часу, ані можливості про це навіть несміливо і помріяти. Гравці, звісно, відпочивали. Тренерський штаб також. А у мене, спортивного директора клубу Миколи Татарина та нашого бухгалтера паузи, як такої, і не було. Зосередитися довелося на повсякденних питаннях життєдіяльності клубу, покращення матеріально-технічної бази, оформлення документації, підготовці заявкової кампанії. Одним словом, тривала звична, у таких випадках, робота. А позаяк літнє міжсезоння є доволі куцим, та й різниця між вимогами до команд першої та другої ліги дуже помітна, то робота стала ще інтенсивнішою.

- Наскільки багатовекторними є Ваші функціональні обов’язки? На що звертаєте особливу увагу?
- Якщо коротко, то скажу, що займаюся усім, чим потрібно. Тим, що на сьогодні є нагальним і потребує якнайшвидшого вирішення. У нас у керівництві немає такого, що то моя робота, а то – не моя. Все воно наше. Вникати доводиться в усе і робити усе. Значну частину часу зараз доводиться приділяти потребам наявних футболістів, пошуку нових виконавців, веденню переговорів і т. д..

- Наскільки вагомим є Ваш вплив, як президента клубу, на кадрову політику в команді зокрема?
- Хочеться сподіватися, що достатнім. Звісно, кадрова ситуація повністю за головним тренером, позаяк він несе відповідальність за результат. Але ми всі, хто працює безпосередньо з командою, є людьми футбольними. Тож також висловлюємо свої думки, власне бачення. В чомусь ми погоджуємось, десь – знаходимо компроміс.

- Наскільки Вас влаштовує проведена у це міжсезоння селекційна робота?
- З поміж запрошених дуже здорово наразі виглядає Цюцюра. Швидко вписався в ігрову модель і в колектив. Складається враження, що він працює з нами вже віддавна. Квасній і Лаврук ще не настільки швидко адаптуються, їм, напевно, потрібно трохи більше часу. Головне, що у хлопців помітне бажання проявити себе, закріпитися в команді. Загалом старожили прийняли новачків дуже добре. До 1 вересня, поки триватиме заявковий період, можливо ще когось заявимо.

- Із тих виконавців, хто залишив "Прикарпаття", за ким найбільше шкодуєте?
- Безперечно за Василем Дербахом. Повірте, шукали різні можливості, щоб його утримати…

- А чи багато із запрошуваних клубом футболістів не перейшли у "Прикарпаття"?
- Їх було декілька. Когось не влаштовували матеріальні умови, когось рівень чи то змагань, чи нашої команди.

- Із виконавців, що виступають на аматорському - обласному – рівні, когось запрошували?
- Ні, бо на даний час переглянули ледь не усіх наявних футболістів і якогось реального підсилення для нас у обласних командах не проглядається.

- Що вже знаєте про нових майбутніх суперників?
- У нас є люди, котрі цим займаються. Ведеться планомірна копітка робота. В цьому напрямку ми працюватимемо, як робили це ще граючи у другій лізі.

- З виходом "Прикарпаття" у першу лігу в організації роботи клубу, його структурі, щось істотно змінилося?
- Відповідно до Регламенту змагань, при клубі має бути команда U-19. Упродовж міжсезоння її ретельно формували і 10 липня вона вже приступила до повноцінних тренувань. Цей колектив, який очолюватиме Сергій Пташник, прийматиме участь у чемпіонаті України серед команд-ровесників, а також паралельно буде заявлений до участі в обласному чемпіонаті. Це, поки що, основне із нововведень. Якщо у ході сезону буде необхідність щось змінювати, то від цього нікуди не подінемося.

- Із переліку важливого і уже зробленого, що конкретно виокремите?
- Зроблено дуже багато. Особливо тішить те, що виконали усі умови по стадіону, по питаннях безпеки глядачів. Ми встигли узгодити всі питання з поліцією і підписали акт готовності стадіону до матчів першої ліги чемпіонату України.

- А в чому маєте найбільшу потребу, чого найбільше бракує?
- Знову ж, багато чого, як в питанні розбудови матеріально-технічної бази, інфраструктури. Потерпаємо від відсутності тренувальної бази, того ж таки автобуса. Ми піднімали питання про його придбання, коли вже не на клуб конкретно, то хоча б на міську раду. Наразі вивчення цього питання триває. А воно зараз найактуальніше, оскільки лишень оренда автобуса, з огляду на відстані, які команді доведеться долати у першій лізі навіть без урахування палива) обійдеться у неабияку копійчину.

- Між іншим, чи не доречно було б поговорити про ті самі копійчини? Керівництво клубу часто говорить про те, що є певний брак спонсорів, а значить і коштів. Чому так стається? В чому основна причина?
- Виходить, що нас всі підтримують і в місті і в області, але переважно лише словами. Так усі вітають відродження професійного футболу у краї, радіють нашим перемогам і успіхам, але допомогти реально не поспішають. Як на мене, ті люди, які реально могли б допомагати, вкладати у футбол кошти, за ці попередні роки зневірилися у доцільності і необхідності таких кроків. Тому зараз, коли приходиш до них із такими проханнями, то у відповідь чуєш, як правило, щось на кшталт "давайте почекаємо, чи подивимося, що із цього всього вийде". У минулому сезоні, без урахування тих коштів, що виділила клубу міська та обласна влади, нами було залучено додатково 700 тисяч гривень. А взагалі потрібно фінансування в межах 9-10 мільйонів у рік.

- А матеріальне заохочення футболістів команди "Прикарпаття" також зазнало змін?
- З виходом до першої ліги ми поставили питання підняття гравцям зарплати і преміальних. Вдалося вирішити і переукласти контракти з новими умовами.

- Які вони є, якщо порівнювати із іншими клубами-суперниками?
- Достеменно не скажу, але ми виходимо із наявних можливостей, із того, що маємо. Порівнювати нас із іншими командами не стану з декількох причин. Найперше, зараз ми не маємо можливості дозволити собі більші трати. Інше – не менш важливе – наші основні суперники вже зараз ставлять завдання потрапляння до Прем’єр-Ліги. Значить і зарплати і виконавці там повинні бути відповідні. Наскільки вони реальні і співвідносні у сьогоднішніх економічних умовах – питання, мабуть, якщо не риторичне, то доволі спірне.

- Як оціните календар змагань, позаяк його прийнято вважати одним із важливих чинників успішного виступу?
- Прийнятний, принаймні з огляду на початок. Стартова гра вдома із суперником, який нам відомий. Ще зовсім недавно ми боролися із "Балканами" і у двох матчах здобули чотири очки. Щоправда суперники рік провели вже у першій лізі, набули досвіду, та все ж… А ось наші наступні опоненти – команди Петрового та Краматорська – ставлять уже сьогодні завдання підвищення у класі. Однак мусимо змагатися і з ними. Побоювання, як такого, немає. Присутній мандраж, бо це нові суперники – у чомусь досвідченіші, десь, можливо, сильніші. Та, пропри все, ми віримо у наших хлопців. Сподіваюся, так само палко вірять у них наші прикарпатські вболівальники, підтримка котрих у новому сезоні буде, як ніколи, важливою.

- Ви сказали, що "Інгулець", "Авангард", "Волинь" ставлять завдання виходу до Прем’єр-Ліги вже у цьому сезоні. Коли про подібне з упевненістю можна буде говорити у Івано-Франківську?
- Наразі за підсумками сезону 2018/2019 поставлене завдання посісти 10 місце. І воно, вважаю, на сьогоднішні умови, є цілком реальним для "Прикарпаття". З часом питання підвищення у класі постане і перед нами. І не важливо, чи нам їх поставить хтось, чи ми самі. А може це просто буде вимога часу. Головне, що вони таки будуть. До втілення цієї мети наш клуб повинен рухатися поступово, готуючи до еліти вітчизняного футболу не тільки команду виконавців, а й клубну матеріально-технічну базу та інфраструктуру. Без цього навіть мріяти про те, щоб затриматися у когорті найсильніших на кілька сезонів, просто не варто. Сподіваюся, що це розуміємо не лише ми, а й наші найпалкіші симпатики. Я вірю, що незабаром ми такий прорив здійснимою. Сьогодні ж, стартуючи у першолігових перегонах, ми робимо до цієї важливої стратегічної мети вже другий крок.

- Тож залишається побажати колективу, який Ви очолюєте, і команді, щоб ці кроки були твердими, впевненими, швидкими і привели усіх нас до спільної мети – перемоги.
- Дякую. Успіхів усім нам. Сподіваємося на вашу підтримку.

Розмовляв Ігор Костюк, газета "Матч"

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: