Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять

14 січня 00:59
Переглядів: 630
Підківка

Очоливши національну збірну України на початку минулого року, Михайло Фоменко ставився до підбору виконавців ретельно, навіть обережно. Фактично, тренер орієнтувався на тих же виконавців, які виступали під керівництвом його попередника Олега Блохіна. Навіть тих дебютантів, які не виходили на поле, а викликалися на збори, наставник викликав вибірково. І пояснював: "ми мусимо придивитися, чи підходить цей футболіст для збірної з ігрової і ментальної точок зору".

Втім, тоді Фоменко знаходився в умовах часового цейтноту і права на осічку не мав ані найменшого. З ситуації Михайло Іванович вийшов з честю: команда, яку восени 2012-го називали приреченою, ледь не виграла відбірну групу, а в плей-офф змогла дати бій французам. Власне, двобій з командою Дідьє Дешама виявив кадрові недоліки жовто-блакитної збірної доволі чітко. Втрати Олександра Кучера і Артема Федецького через дискваліфікацію не виглядали катастрофічними, але на ділі цих виконавців замінити не вдалося. То за умови, що Дешам у порівнянні з першим матчем замінив відразу шістьох гравців основи і саме свіжі Сахо, Бензема та Кабай відіграли ключову роль у французькому реванші. Фоменко в свою чергу використовував тих же виконавців, що й у київському матчі, навіть розуміючи, що за три дні відновитися функціонально вони не встигли. Все тому, що аргументів не було.

Нинішня пора, коли до початку відбору до чемпіонату Європи-2016 залишається понад півроку, для розширення основної обойми найблагодатніша. Крізь призму товариських матчів буде нагода надати більшу ігрову практику тим, кого останнім часом залучали до лав збірної регулярно, але хто якщо й виходив на поле, то епізодично. Мова про Дмитра Хомченовського, Валерія Федорчука, Сергія Сидорчука, Дмитра Гречишкіна, Максима Коваля. Не виключено, повернеться Фоменко й до кандидатури полтавця Володимира Чеснакова, який дебютував у збірній часів тренерства Юрія Калитвинцева.

Цей матеріал - про інших футболістів. Тих, які до лав національної збірної не входили ніколи, але можуть, на нашу думку, в ній дебютувати вже найближчим часом. Звісно, цей рейтинг - суб'єктивний погляд UA-Футболу. Через те ми вирішили відмовитися від розставляння гравців по позиціях, а оцінити їх перспективи для запрошення в збірну в алфавітному порядку і за трьома критеріями - ігрові характеристики, потрібність і доцільність.

Сергій Болбат ("Металург" Д)

Цей хлопчина, який у сезоні-2012/2013 ще виступав у складі друголігового "Шахтаря-3", вразив спортивним нахабством, починаючи з дебютних поєдинків у складі донецького "Металурга". Тренер донеччан Сергій Ташуєв надав Болбатові шанс у кубковій зустрічі проти "Динамо". Той носився по флангу з молодечим азартом, але в цих діях превалювала не суєта, а висока індивідуальна майстерність в купі зі зрілим не за роками ігровим мисленням. Не дивно, що після тієї гри Сергій став стабільним гравцем основи "Металурга", вітрилом атак команди. Єдина видима вада - зловживання симуляціями. Але й ця риса може бути свідченням впевненості молодого футболіста в своїх силах.

Дай Боже, щоб вона не переросла в самовпевненість, а Мірча Луческу продовжував дотримуватися своїх принципів, згідно з якими на атакувальних позиціях у "Шахтарі" українцям місця немає. Звісно, було б чудово, якби Сергій у складі "гірників" заграв. Однак в разі повернення Болбата до лав клубу, який його виховав, більш вірогідним є втрапляння до глибокого резерву. А з ним - і втрата перспектив заграти у головній команді країни.

 
Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 1

Фото - ФК "Металург"

Переконані, Болбат з його характером і високою індивідуальною майстерністю у збірній не загубиться. Він - фланговий атакувальний гравець і відповідно повинен конкурувати з Коноплянкою, Гусєвим, Ярмоленком та Хомченовським. Та навіть попри те, що позиції крайніх атакувальних хавів для України є, мабуть, найменш проблемними, Болбатом з його задатками універсального гравця нехтувати не варто.

Артем Гордієнко ("Зоря")

В одному з дебютних для себе в еліті українського футболу матчів Артем запам'ятався тим, що виключив з гри провідного гравця збірної - дніпрянина Євгена Коноплянку. Чемпіон України серед дублерів у сезоні-2012/2013, цей вихованець луганського футболу зі старту поточного чемпіонату вибив з основи "Зорі" колишнього збірника Григорія Ярмаша і став основним правим оборонцем "чорно-білих". Потім була травма і повернення в обойму після майже двомісячної паузи. Обставини на той час трохи змінилися і Гордієнкові довелося закривати лівий фланг оборони, а в одному з матчів - навіть центр захисту. З обов'язками хлопець впорався прекрасно.

Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 2

Фото - Анна Барко

Звісно, Гордієнко наразі виглядає сирим, а його досвід виступів на високому за українськими мірками рівні - мізерний. Втім, кого має на позиціях крайніх оборонців українська збірна? Федецький, Мандзюк, Шевчук, Гусєв та Селін, який минулих півроку пропустив через травму. Плюс - Макаренко, який має всі шанси дебютувати у збірній найближчим часом і про якого поговоримо нижче. Не варто забувати й про Морозюка, але він останнім часом не виділяється навіть у своєму клубі - донецькому "Металургу". Гадаємо, молодий Гордієнко з його тонким відчуттям позиції і пристойною (особливо - як для оборонця) індивідуальною майстерністю здатен загострити конкуренцію і розширити вибір для Фоменка.

Артем Громов ("Ворскла")

Артем має стабільну ігрову практику в клубі. З непоганою технікою, швидкісними даними і гольовим відчуттям він здатен діяти як на фланзі, так і на вістрі атаки. Крім того, Громов володіє гарним тактичним мисленням. Працюючи під керівництвом знаного в недалекому минулому нападника Василя Сачка, Артем останнім часом став ефективніше завершувати зусилля команди.

Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 3

Фото - Олег Журавльов

Збірній цей ворсклянин може пригодитися бодай з огляду на непрогнозованість характеру Девіча та регулярні дискваліфікації Зозулі. Щоправда коли ці двоє в купі з Селезньовим в строю, доцільності запрошувати Артема немає.

Артур Карноза ("Севастополь")

Технічний, зі світлою головою й хорошим баченням поля виконавець, котрий може зіграти як з флангу, так і на позиції класичного диспетчера. Зважаючи на те, що роль деригента у збірній вакантна, а на позиції "під нападником" грають номінальні "опорники" Гармаш чи Едмар (плюс - Безус, який виходить на заміну), футболіст з даними Карнози здатен розширити тактичний діапазон для тренера і принести команді користь. Щоправда, щоб дочекатися виклику з Києва, Артурові треба стабільніше заграти у складі клубу.

 

 

Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 4

Фото - ФК "Севастополь"

Кирило Ковальчук ("Чорноморець")

Якось так склалося, що Кирило завжди знаходився у тіні. Брата Сергія, якого вважали більш обдарованим, Політила, якого називали лідером "Чорноморця" до переходу в "Дніпро". Та перший не закріпився в Одесі, а другий наразі не може пробитися до основи нової команди. А Ковальчук, який завжди був "робочою конячкою", тим часом став осьовим виконавцем у колективі Романа Григорчука.

Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 5

Фото - Денис Руденко

З вмінням Кирила "перекусувати" атакувальні потуги суперників він цілком здатен створити конкуренцію за місце в основі збірної Ротаню, Едмару, Степаненку, Гармашу, а також Федорчуку, який у складі національної команди ще не дебютував, хоч туди й запрошувався. Головне, щоб за природньою скромністю Ковальчука в компанії досвідченіших футболістів не загубилася, мабуть, найвартісніша риса одесита - цілеспрямованість.

Павло Ксьонз ("Металіст")

Футбольну долю цього гравця визначив випадок. Прийшовши у "Карпати" з "Олександрії" на запрошення на той час екс-наставника ПФК Володимира Шарана, Ксьонз тривалий час не вважався навіть стабільним гравцем основи львів'ян. Та в кубковому матчі "Карпат" з "Металістом" вилучення отримав Ігор Озарків, котрий в тій грі закривав проблемну позицію правого оборонця. Тренер "зелено-білих" Ніколай Костов наважився закрити дірку фланговим нападником Ксьонзом. Той відіграв блискуче, а "Карпати" вийшли до чвертьфіналу. З того часу Ксьонз у Костова грав на місці правого оборонця постійно, видав ряд блискучих матчів. Але вистачало й провальних. Той же Шаран в інтерв'ю UA-Футболу навіть зауважив, що вміння повертатися з атакувальної фази в оборонну завжди було слабким місцем Павла.

Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 6

Фото - Денис Руденко

Сезон-2013/2014 "Карпати" розпочали під керівництвом Олександра Севидова, який перевів Ксьонза на звичне місце правого хавбека. Втім, минуло три тури і Павло перейшов у "Металіст", де Мирон Маркевич знову почав використовувати вихованця київського футболу в амплуа правого бека. Ксьонз у "Металісті" восени виглядав справді непогано, часто не гірше, ніж його конкурент Крістіан Вільяґра. Не виключено, пройшовши з харків'янами зимові збори, Павло буде з'являтися в основі слобожанців частіше. Якщо це станеться, то Ксьонз цілком зможе конкурувати за місце в стартовому складі збірної з дніпрянами Федецьким і Мандзюком.

Євген Макаренко ("Динамо")

Футболіст, який зробив себе сам. Повернувшись з орендного заслання до Ужгорода, Євгенові в команді Олега Блохіна попервах була відведена скромна роль дублера зіркового новачка киян - на той час збірника Франції Бенуа Тремулінаса. Та чи то останній діяв надто легковажно і авантюрно, чи то динамівський наставник не зміг правильно використати сильні сторони Бенуа - в другій половині осені основним лівим беком "біло-синіх" став Макаренко. Чергові спроби Блохіна дати шанс Тремулінасу лише підкреслювали контрастність в надійності француза у порівнянні з Євгеном.

Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 7

Фото - Олександр Приходько

В ідеалі на місце лівого оборонця збірної претендують Шевчук та Селін. Перший - гравець віковий. Другого Блохін бачить на місці центрбека поряд з Хачеріді. Якщо так станеться, то Фоменко матиме зіграну пару стопперів, а конкурентом Шевчука може стати Макаренко. Зважаючи на зосередженість і дисциплінованість Євгена, можна бути певним, що в складі національної команди він не загубиться.

Іван Ордець ("Іллічівець")

Тренер азовців Микола Павлов сміливо ввів Івана до основи своєї команди. І той, діючи поряд з досвідченим екс-збірником Миколою Іщенком, швидко став одним з найяскравіших гравців "Іллічівця". Ордець майже бездоганний у грі на другому поверсі, трохи слабший - внизу. Втім, потенціал у хлопця величезний. Зрештою, в збірній в ідеалі може бути дві зіграних пари стопперів (Хачеріді - Селін і Кучер - Ракицький) та ще й з урахуванням, що досі основним вважався дует Хачеріді - Кучер. Іншими словами, Ордцю, який є одним з лідерів молодіжної збірної, свій шанс у першій команді країни треба вичекати. Але для цього важливо не опускатися нижче того ігрового рівня, на який Іван вийшов вже зараз.

Роман Підківка ("Карпати")

Мабуть, після Олександра Шовковського так впевнено у вищій українській лізі не дебютував жоден вітчизняний воротар. Надійний, зосереджений, з виваженими, без суєти діями на лінії й при виходах з воріт - Підківка в своїх 18 вражає холоднокровністю. Шкода, що травма коліна дозволила Романові зіграти лише у перших семи матчах поточного сезону. У них він не пропустив жодного м'яча у перших таймах, що теж можна вважати досягненням.

Пташенята під крило Фоменка. Топ-десять - изображение 8

Фото - Анатолій Спиця

До весняної частини Підківка готуватиметься в основній обоймі, а конкуренція з Ільющенковим і Мисаком, потенціал яких теж помітний, не дасть Романові розслабитися. Безперечно, в збірній, де у Фоменка незамінним є П'ятов, а конкурентами Андрія - Хуждамов, котрий може стати основним воротарем "Металіста" і Коваль, який теж молодий і грає в "Динамо" на рівних з Шовковським, Підківці наразі місця не видно. Втім, на перспективу цього голкіпера загравати не завадило б вже зараз, для початку бодай через включення до розширеного списку кандидатів.

Сергій Рибалка ("Слован", Чехія)

23-річний вихованець харківського футболу є одним з лідерів ліберецького "Словану". Впродовж 2013 року Рибалка зіграв в чемпіонаті Чехії і в Лізі Європи 40 матчів, в яких забив 15 м'ячів. То за умови, що в минулій першості, доки в команді був плеймейкер Іржі Штайнер, Сергій грав на позиції чистого опорного півоборонця. Коли Іржі пішов зі "Слована", тренер синьо-білих Ярослав Сілхава перейшов на гру в три центральних півоборонці. Рибалка в цій схемі грає одночасно і на атаку, й на оборону. Іншими словами, в збірній він може стати конкурентом для Гармаша і Едмара. Щоправда, ці двоє в команді Фоменка виглядали зазвичай дуже переконливо і підстав змінювати себе не давали.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити