Роман БОНДАРУК: «На температуру не звертаю уваги»

25 лютого 13:37
Переглядів: 448
bondaruk

Нещодавно у Львові завершився відкритий чемпіонат України зі стрільби кульової в приміщенні. Цьогоріч для підвищення спортивної майстерності та участі у боротьбі за першість чемпіонату України до Львова прибули 295 найсильніших спортсменів, що представляли збірні команди 15 областей України, АР Крим та міста Києва. Приємно, що львівські кульовими не пасли задніх, а здобували нагороди різного гатунку. До слова, саме на цих змаганнях відбувся остаточний відбір кандидатів до складу збірної команди України, що візьме участь в чемпіонаті Європи, що відбудеться з 25 лютого по 3 березня 2013 року в місті Оденсе (Данія). З одним із тріумфаторів змагань Романом Бондаруком, який є студентом 4-го курсу Львівського державного університету фізичної культури й поспілкувався кореспондент «СПОРТИВКИ».

Готуюся до Польщі та Німеччини

-У якій вправі здобуто «золоту» медаль?
-Перемогу здобув у своїй коронній вправі, стрільбі з швидкострільного пістолета, в якій я виступаю на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи.

-Окрім цієї вправи виступав ще у якихось інших?
-Так, виступав ще у двох вправах, щоправда, в них виступив менш вдало. Ці вправи для мене були необов’язковими. Звісно, що планував у них виступити краще, але, на жаль, не вдалося. 

-Часто спортсмени жаліються на холод, який панує у залі. А як було цього разу?
-Звичайно, хотілося, щоб у стрілецькому залі було трішечки тепліше. Однак, до цього привикається. Це життя і доводиться мерзнути взимку у стрілецькому залі вже не перший рік. Та й у запалі боротьби на холод звертаєш менше уваги.

-Загалом для тебе комфортніше стріляти влітку, коли тепло, чи зараз?
-У принципі все рівно. На температуру намагаюся не звертати уваги. Скажімо, коли стріляв на етапі Кубка світу в Кореї температура була +3, а коли доводилося стріляти на чемпіонаті Європи в Гранаді, то температура повітря сягала + 40 градусів. А, відтак, і в Кореї, і в Гранаді показав хороший результат і вже опісля лише згадував, що в Кореї було холодно, а в Гранаді дуже спекотно.

-Чемпіонат України став своєрідним етапом відбору до чемпіонату Європи, який незабаром пройде в датському містечку Оденсе. Які плани на Данію у тебе?
-Ці змагання якраз для мене, враховуючи ту вправу, в якій беру участь з швидкострільного пістолета, були відбором до чемпіонату Європи, який відбудеться влітку у хорватському Осієку. А зараз з 25 лютого по 3 березня в Оденсе відбуватиметься  чемпіонат Європи з пневматичної зброї, на який їде моя донька. На чемпіонаті України не виступав у дисциплінах з пневматичної зброї.

-До Осієку ще є час, а які найближчі для тебе змагання?
-У березні пройде два міжнародні турніри в Польщі та Німеччині. Опісля них відбудуться етапи Кубка світу в Кореї та США. Щоправда, швидше за все збірна команда України не виступатиме на етапах Кубка світу через брак коштів.

Вибір доньки був самостійним

-Натякаєш на те, що ситуація з фінансуванням кульової стрільби враховуючи попередні роки погіршилася?
-Майже завжди кожен післяолімпійський рік був важким. Пов’язано це з тим, що більший акцент у плані фінансування робитимуть на зимові види спорту, враховуючи те, що через рік відбудуться зимові Олімпійські ігри в Сочі.

-А наскільки те, що твоя донька, як і ти займається кульовою стрільбою, згуртовує сім’ю та й загалом впливає на успішність у результатах?
-Звісно, що це згуртовує. Щоправда, це зовсім не означає, що вдома ми розмовляємо тільки про стрільбу. Намагаємося про це говорити тільки на тренуваннях. Адже я є ще й тренером своєї доньки. Тому на тренуваннях, звісно, я вже не лише її батько, а й тренер, тому відношення трішечки інше. Загалом, дитині подобається, і слава Богу. Для Анастасії (так звати доньку, -- примітка автора), чемпіонат Європи в датському Оденсе стане вже четвертим. Її сміливо можна вважати старожилом юніорської збірної команди України. Наступного року, коли Анастасії виповниться 20 років, вона виступатиме вже за дорослу команду. Там їй буде складніше. Щоправда, знаю, що у неї є велике майбутнє у цьому виді спорту і, сподіваюся, що моя донька перевершить мене, так, як і я свого часу перевершив свого батька.

-Заняття кульовою стрільбою був власним вибором доньки. Чи все-таки, як батько ти спрямував її до занять цим видом спорту?
-Заняття кульовою стрільбою стало власним вибором доньки. Я її не підштовхував до цього, не заставляв. Ще змалечку вона дивилися, як виступаю на змаганнях я і мріяла й собі займатися кульовою стрільбою. Адже цим видом спорту не можна розпочинати займатися у п’ять-сім років. Тому спочатку Анастасія займалася карате, чекаючи, коли їй виповниться 11 років. До цього часу вона кожних пів року запитувала мене: «Ну, що тату, можна вже займатися кульовою стрільбою?». На що їй відповідав: «Ще поки зарано». А потім в одинадцять з половиною років, вона розпочала займатися кульовою стрільбою.

-Як дружина реагує на стрілецьку сім’ю і чи не ревнує до кульової стрільби?
-Ні, дружина до кульової стрільби не ревнує та й сама вона не спортсменка, а перукар. Щоправда, їй подобається те, чим ми з донькою займаємося.

Люблю рибалити та збирати гриби

-Побутує думка, що люди, які займаються цим видом спорту, за межами стрілецьких залів не використовують зброю. А як у тебе?
-Справді, полювання не люблю. Мені подобається рибалити та збирати гриби. Кожної неділі, а інколи і в будній день, коли роблю собі вихідний між тренуваннями їду на озеро. Здебільшого, такі вилазки на рибалку роблю взимку, коли більше часу перебуваю у Львові. Тому на риболовлі намагаюся спіймати якомога більше риби та психологічно відпочити, приводячи себе таким чином у порядок після нервово напруження від змагань.

-Які завдання перед собою ставиш на цей рік?
-Головні змагання сезону для мене – це, звісно, чемпіонат Європи, де планую завоювати три-чотири медалі. Окрім цього є ще етапи Кубка світу та фінал Кубка світу. На чемпіонаті України я вже переміг, тому цей рівень цього року вже переступив і надалі потрібно боротися на змаганнях вищого рівня.

-Що скажете про конкуренцію у вашій вправі, яким чином вона впливає на результати, які ти демонструєш на міжнародних змаганнях?
-Не можна сказати, що в нас немає конкуренції. Адже Сашко Петрів є Олімпійським чемпіоном Пекіну у цій вправі. Також у нас в складі збірної України є чемпіони світу та Європи у цій вправі. Та й збірною командою України в 2007 році стали чемпіонами саме в цій вправі, про яку ви питаєте. Тому не можна однозначно відповідати, що конкуренція відсутня. Просто ця вправа є із найбільш фінансово-затратних. Адже все-таки ми стріляємо більше, чим інші кульовими. Тому юніори дуже мало тренують цю вправу. Тому зараз слабко бачу те, щоб хтось з українських юніорів саме у цій вправі, яка є моєю коронною гідно виступив на чемпіонаті Європи. Можливо, з часом й появиться якась зірка. Щоправда, зараз у цій вправі спортсмени збірної України з кульової стрільби здобувають медалі чемпіонатів Європи, світу, Олімпійських ігор, а тому від того, що ви питаєте, враження двояке.  

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: