Роман БОНДАРУК: "У США окрім "срібної" медалі отримав півкілограмову баночку меду, а в Німеччині, крім "бронзової" нагороди запашну Баварську булку хліба"

04 червня 09:01
Переглядів: 399
Роман БОНДАРУК

Наприкінці травня на третьому етапі Кубка світу з кульової стрільби у швидкісній стрільбі з малокаліберного пістолета на дистанції 25 метрів у німецькому Мюнхені львів’янин Роман Бондарук завоював бронзову нагороду. Перше та друге місце на етапі у Мюнхені посіли японець Терюосі Акіяма та китаєць Фушену Чжану відповідно. Нагадаю, що на попередньому другому етапі Кубка світу, який відбувся на початку травня у Форт-Беннінгу (США) Роман Бондарук у цій же дисципліні став другим пропустивши вперед лише німця Крістіана Райтца. Саме про виступ на третьому етапі Кубка світу у Мюнхені кореспондент Галичини спортивної й розпочав свою розмову з Романом БОНДАРУКОМ.

Потрібно виходити і боротися не залежно від стрільбища та фарту до кінця.

-Звісно, що після «срібла» здобутого в Форт-Беннінгу, здобута «бронза» в Мюнхені, можливо, є дещо слабшим результатом, – каже кореспонденту Галичини спортивної Роман БОНДАРУК. Хоча, якщо порівнювати ці два етапи між собою, то в Німеччині зібралася практична вся еліта нашого виду спорту. Було набагато більше спортсменів. Приїхали всі найкращі, а відповідно й боротися було важче, бо були складні погодні умови: холодно, вітер, дощ… У цьому плані також було важко боротися. Загалом же, я задоволений своїм виступом, адже зараз увійшов у п’ятірку найкращих стрільців світу згідно рейтингу. Тому, все йде за планом і зараз вестиму підготовку до останнього етапу Кубка світу, який відбудеться в іспанській Гранаді.

-Романе, вам комфортніше виступати на етапах Кубка світу, де є більше представництво спортсменів чи навпаки. Маю на увазі останні два Кубкові етапи в Форт-Беннінгу та Мюнхені?

-Не можна так сказати, що мені комфортніше виступати тоді, коли менше спортсменів беру участь у змаганнях. Кульова стрільба все ж є таким видом спорту, де спортсмен більше веде боротьбу сам із собою, а не із суперниками. Кульова стрільба – це боротьба чи бокс, а такий вид спорту, в якому спортсмен передусім повинен перебороти самого себе. Тому дивлячись на результат, а згодом підходячи до турнірної таблиці і дивлячись кого ти зміг обстріляти чи навпаки, вже про той комфорт, про який ви кажете мова не йде.

-Особисто для вас є так би мовити фартові стрільбища, на яких вам до вподоби стріляти і навпаки?

-Колись так думав. Скажімо, виступив добре в Австралії і вирішив, що це стрільбище для мене фартове. І, навпаки, виступив, скажімо, не зовсім вдало у Кореї і вирішив, що це стрільбище не фартове. Однак згодом все-таки зрозумів, що все це не має великого значення і не впливає на фартовість чи не фартовість. Згодом при наступній поїздці в Австралію, виступив там ще краще, ніж першого разу і, навпаки, після вдалого виступу в Мюнхені гадав, що це стрільбище для мене щасливе, а вже наступного року на цьому ж стрільбищі виступив слабко. Тому все це відносне і я зрозумів, що не має значення, які є стрільбища, а потрібно виходити і боротися не залежно від стрільбища та фарту до кінця.

Потрібно здобути «золото» Гранади

-Впродовж останніх років ви демонструєте доволі таки стабільні та хороші результати на етапах Кубка світу, чемпіонатах Європи та світу, але чомусь на Олімпійських іграх вам ніяк не вдається повторювати стабільність та здобувати медалі. Чим це можете пояснити?

-Якщо б Олімпійські ігри проводилися настільки часто, як, скажімо, етапи Кубка світу, тобто чотири рази на рік, то, можливо, і на Олімпіаді в мене було б достатня кількість нагород. Я ж не перемагаю на всіх поспіль етапах, чи займаю там призові місця. Річ у тім, що Олімпіада – це окремі змагання, які ні до яких жодних змагань не прирівнюються. На Олімпійських іграх панує надвелике психологічне навантаження, при якому стріляти дуже складно. Не важливо чи ти вперше береш участь на Олімпійських іграх, чи вдруге, чи вп’яте. На Олімпіаді завжди важко насамперед психологічно, адже кожен спортсмен йде до цих змагань впродовж чотирьох років. Тому не завжди вдається перебороти це навантаження та продемонструвати той результат, на який здатен. Скажімо, якщо на Пекінській Олімпіаді, я влучив 580 очок і вийшов у фінал з третього місця, то на Олімпіаді в Лондоні, влучив лише на одне очко менше, а місце – 12-те. Тому не можна сказати про те, що в мене в Лондоні був якийсь надзвичайний провал. Хоча, звісно, що результат показав слабший, ніж міг показати на той час.

-Романе, якщо б вам запропонували обміняти медалі етапів Кубка світу, чемпіонатів Європи та світу на Олімпійську нагороду не залежно від її ґатунку, ви б погодилися?

-Звичайно, розумію, що цього ніхто мені не запропонує. Хоча в принципі, можливо, й так, справді б хотілося здобути Олімпійську нагороду. Адже Олімпіада відбувається раз в чотири роки, а тому Олімпійська нагорода вартує всіх тих нагород, які спортсмен здобуває протягом всього спортивного життя. Олімпійські ігри є піком для нас, а тим паче, для нашого виду спорту, який є здебільшого любительським. Олімпіада – це найголовніші змагання життя і коли спортсмен здобуває Олімпійську нагороду вже, можливо, його й не питають про те, які він ще має нагороди: чи чемпіонатів України, Європи, світу та етапів Кубка світу…

-Повернімося трішки до початку нашої розмови. Ви згадали про те, що попереду четвертий Кубковий етап в Гранаді (Іспанія). Які надії покладаєте на цей етап, враховуючи те, що у рейтингу ви піднялися до пятірки найкращих?

-Якщо у мене вже є «срібло» Форт-Беннінга та «бронза» Мюнхена, то, мабуть, потрібно здобути «золото» Гранади. І я робитиму все для цього, щоб вдало виступити в Гранаді. Адже націлений на цей етап. У мене є ціль, до якої буду йти. А вже вийде чи не вийде втілити її в життя, це інша справа… 

Виїжджаючи на етап Кубка світу за кожен свій виступ повинні заплити від 170-190 євро! 

-Усе-таки після Гранадського Кубкового етапу буде трішки більше місяця часу до чемпіонату Європи, який наприкінці липня відбудеться у хорватському Осієку. Враховуючи це, я так розумію, що головні старти для вас цього року – це чемпіонати світу та Європи?

-Звісно, що головний старт сезону для мене – це чемпіонат Європи. Ці змагання для мене цього року найважливіші. Також до них можна ще прирівняти фінал Кубка світу, який відбудеться в жовтні. Тому етапи Кубка світу якраз є хорошими підготовчими змаганнями у плані підготовки до чемпіонату Європи, який пройде у Хорватії. 

-Ви згадали, що кульова стрільба є у порівнянні, скажімо, з ігровими видами спорту такими, як футбол, баскетбол, хокей чи той же великий теніс непрофесійним видом спорту, в якому спортсмени здебільшого не отримують особливих фінансових винагород. Чи справді це так? Чи все ж таки є якесь фінансове заохочення для спортсменів на Кубкових етапах…

-У цьому плані у кульові стрільбі якраз все дуже й дуже погано. Не важливо чи ти перший на етапі Кубка світу, чи п’ятий… Спортсменам дають за перші три місця медалі і все. Наприклад, у США мені дали окрім «срібної» медалі півкілограмову баночку меду, а в Німеччині, крім «бронзової» нагороди до медалі дали запашну Баварську булку хліба. От це, напевно, і все. На чемпіонаті світу ситуація така ж сама. Окрім медалі жодних призових винагород не передбачено. Єдині змагання, де за перше місце дають фінансове винагородження, приблизно півтори тисячі доларів, це фінал Кубка світу… 

-Тобто наводячи параллель із популярним зимовим видом спорту біатлоном, який з року в рік набирає все більшої і більшої популярності, у кульовій стрільбі в найближчі роки очікувати буму на кшталт біатлону не варто?

-Так, ви праві, не варто очікувати буму. Можливо, якщо в Міжнародній Федерації кульової стрільби зміниться «верхівка» і щось змінять на краще, а насамперед дозволять дозволять рекламу, «приведуть» телебачення на змагання з кульової стрільби, тоді, можливо, й будуть преміальні. А поки що держава платить за нас. Тому виїжджаючи на етап Кубка світу за кожен свій виступ повинні заплити від 170-190 євро! На відміну від біатлону, про який ви згадували, навпаки, там українська Федерація отримає ще гроші за те, що привезла спортсмена на змагання. А ми ж ще платимо стартові внески, а при виграші не отримаємо нічого. 

Довідка Галичини спортивної:

Роман Бондарук – український спортсмен (кульова стрільба). Майстер спорту міжнародного класу. Народився 20 липня 1974-го року у Львові. Освіта – вища, закінчив Львівський державний університет фізичної культури. Перший тренер –  Валентин Пихтін. Тренери – Степан Цюпко, Василь Серединський. Одружений, має дочку. Хобі – рибальство. Учасник Олімпійських ігор в Пекіні (2008 рік) та Олімпійських ігор в Лондоні (2012 рік)

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: