Роман Бойк: "Планую підкорити Говерлу"

15 серпня 18:10
Переглядів: 104
бойко

Минулого туру Прем'єр-ліги Львівщини 26-річний атакувальний півзахисник «Погоні» Роман Бойко тричі розписався в Мурованому у воротах місцевої «Кордії».

Таким чином він зі 6-ма влучними ударами наразі став найкращим бомбардиром львівського футбольного клубу цього сезону. Інформаційний центр Федерації футболу Львівської області поспілкувався з талановитим гравцем, «десяткою» «Погоні» про його ігрову кар’єру, захоплення та особисте життя, а також про плани «Погоні» в обласному чемпіонаті.

– Романе, вітаю Тебе з оформленням хет-трику. Чи Ти раніше відзначався трьома і більше забитими м’ячами в одному матчі?
– Дякую! В офіційних зустрічах це мій перший хет-трик. Раніше часто відзначався хет-триками під час товариських ігор і на турнірі в Польщі. Цього мені вдалося досягнути завдяки командним діям. Наш опорний півзахисник Андріан Гнатів (ми його називаємо «погонівським Канте») вступає у відбір, і ми розвиваємо атакувальні дії. Придумуємо чимало різноманітних виходів в атаку, награємо на тренуваннях комбінації, внаслідок яких забиваємо голи. У дуелі з Мурованим мені вдалося реалізувати ці напрацювання.

– Розкажи, будь ласка, де розпочинався Твій шлях у футболі?
– З 5-го класу я грав у львівських «Карпатах», потім – в обласній ДЮСШ і в старших класах у «Покрові» зі Львова, з якою ми виступали в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України. Нас тренував Віктор Йосипович Крижанівський. Він виховав із нас футболістів, за що я йому щиро вдячний. У «Погонь» мене у 2010-му запросив тодішній наставник львів’ян Денис Черняєв. Тож я захищаю кольори львівського клубу вже впродовж 8-ми років. Фактично ми разом з Іваном Юськевичем, котрий, до речі, відзначився дублем у протистоянні з Мурованим, є старожилами команди, граємо нога в ногу.
 
Мені комфортно в «Погоні». Тут є регулярний цікавий тренувальний процес. До нас ставляться з розумінням, підлаштовують тренування під роботу, адже всі хлопці десь працюють. Це все відбувається у Львові. Оскільки я живу в цьому місті, то мені так зручно. І у фінансовому плані гравців тут не ображають. «Погонь» – один із найстабільніших футбольних клубів міста Лева, який упродовж 8-ми років грає у Прем’єр-лізі Львівської області.

Впродовж цього часу ми завжди фінішували в середині турнірної таблиці. Наш тренер Віталій Сергійович Лобасюк робить із нас команду лідерів. Цілком можливо, ми попсуємо нерви фаворитам цьогорічного чемпіонату. Тим паче, що від першої сходинки турнірки нас відділяють лише 4 очки. Наше завдання-мінімум на цей рік – потрапити в трійку призерів. Амбіції є, бажання є, працюємо над цим. До речі, цьогорічна обласна першість найцікавіша за останні 8 років, коли одразу 8 колективів проходять турнірну дистанцію впритул один до одного.

– Нещодавно «Погонь» провела напружену гру в 1/8 фіналу Кубку Львівщини, поступившись на 119-ій хвилині ФК «Мостиська» 2:3. Що, на Твою думку, не вдалося вашій команді, аби пройти до наступної стадії?
– Впродовж того поєдинку ми вели в рахунку 1:0 і 2:1, але не реалізували безліч хороших моментів, тому і не виграли. Мостиська покарала нас за це. Спрацювало неписане футбольне правило: «Не забиваєш ти – забивають тобі».
 
– Чи можна сказати, що виліт з обласного Кубку додав «Погоні» спортивної злості на гру з «Кордією»?
– Нам спортивної злості додалося ще після поразки у стартовій зустрічі другого кола з принциповим суперником – «Юністю» з Гійчого (0:2). Нас розізлило те, що в тому матчі «Погонь» грала краще, але поступилася через помилки в обороні. Відповідно ми програли дві гри і були цим невдоволені. Саме тому вирішили виправитися в наступних поєдинках.

– Чим, окрім футболу, займається Роман Бойко?
– Я працюю менеджером із продажу у фірмі, яка продає молочні вироби. Всі мої захоплення пов’язані зі спортом. Люблю виїзди в гори, катання на велосипеді. Розпочав займатися лижами. Люблю бігати, особливо на морському пляжі. Люблю співати в караоке. Якби мав голос, може би пішов у співаки (посміхається – ред.). До речі, в мене батько був музикантом. Я абсолютний меломан. Слухаю музику під настрій. Це муже бути як класика, так і рок, реп, попса. В дитинстві навіть захоплювався трансом. Головне, щоби була гарна мелодійна пісня. Люблю проводити час із дружиною, з друзями.

– Щодо Твого захоплення горами: Говерлу вже підкорив?
– Через два тижні «Погонь», згідно з календарем, матиме паузу в обласному чемпіонаті. На цей час я запланував підйом на Говерлу. Обожнюю Карпати. Вони фантастичні. А так декілька тижнів тому повернувся з моря з Італії. Непогано відпочив. Можливо завдяки свіжим силам, бажанню і почав більше забивати (посміхається – ред.).
 
– Нещодавно Ти одружився, з чим Тебе вітаю. Розкажи, як познайомився з коханою?
– Дякую! Зі Світланою ми познайомилися декілька років тому. Зустрічалися, і торік під час відпочинку на морі в Одесі я освідчився. Гарне вийшло весілля, довго його планували. З команди на нашому весіллі були старожили «Погоні» Любомир Корнєв, Іван Юськевич і Михайло Мацюпа. Звісно, хлопці і президент нашого клубу Марек Горбань привітали мене з цією важливою подією в житті. Після одруження поїхали в медову подорож в Італію, де з приємністю провели час.

– Дружина вболіває за «Погонь» і, зокрема, Романа Бойка на трибунах?
– Так, звісно. Вона завжди мене підтримує, приходить із подружками на стадіон. Світлана любить футбол, любить його зі мною дивитися. Щодо цього в нас цілковита гармонія.
За матеріалами: ffl.org.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: