Роман Подоляк вихованець львівського УФК. У 2010 році виступав у Прем’єр-лізі Львівської області за «Нафтусю» (Східниця). Того ж року отримав запрошення до львівських «Карпат», за які виступав протягом п’яти сезонів (спочатку за «Карпати-2», а згодом за дубль і U-21).
Взимку 2014 року підписав контракт з «Буковиною». Дебютував за чернівецьку команду 29 березня 2014 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 21-о туру Першої ліги проти донецького «Олімпіка». Роман вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч. В липні 2014 року перейшов до стрийської «Скали».
Під час зимової перерви сезону 2016/17 років у «Скали» почалися фінансові проблеми й Роман разом з партнерами по команді отримав статус вільного агента і можливість самостійно займатися своїм працевлаштуванням. Тому другу половину сезону 2016/17 років Подоляк відіграв в аматорському клубі «Калуш» у чемпіонаті Івано-Франківської області.
Напередодні початку старту сезону 2017/18 років повернувся до «Скали». Тепер – футболіст дрогобицької «Галичини»
– Романе, що стало причиною зміни клубу?
– До того, як я став гравцем «Галичини», я грав у ФК «Скала» (Стрий). Так вийшло, що клуб знявся з участі у чемпіонаті другої ліги України, відмовившись грати далі. Саме цей момент мабуть став переломним для мене, – тоді я вирішив грати за «Галичину».
– Ваші враження від “Галичини”: команди, вболівальників?
– Майже всі гравці МФК «Галичина» – місцеві. Ми давно знались між собою, бо разом росли та вчились грати у футбол. Тому в команді панує хороша, дружня атмосфера. Надзвичайно тішить і мотивує те, що в нас багато вболівальників – людей, які щиро підтримують та радіють нашим перемогам. Я був на декількох матчах в першому колі – підтримка вболівальників дуже відчутна.
– Ваші очікування від дрогобицького футболу?
– Найперше хочеться, щоб дрогобицький футбол розвивався. Щоб команда демонструвала все вищі результати і переходила на новий рівень. Наразі ми бачимо, що влада міста повернулася «лицем» до відродження футболу. Хочеться, аби ті зусилля, які докладаються людьми, причетними до розвитку футболу в нашому місті, не були витрачені намарно, а дали очікувані результати. Ну і, звичайно ж, буде чудово, коли кожен з гравців розвиватиметься та ставатиме щораз професійнішим футболістом.
– Чи є у команди потреби, які необхідно нагально вирішити?
– Поки що наша команда має все необхідне. Звичайно ж, потреб є багато. Місту слід зробити багато чого для того, щоб футбол у Дрогобичі виглядав якіснішим та професійнішим. Найважливіше – це реконструювати стадіон. Щоб була можливість грати домашні ігри та приймати в себе команди з інших міст на відповідному рівні. Аби люди мали куди прийти та з гордістю вболівати за рідну команду. Я думаю, що так і буде – це лише питання часу.
– Розкажіть більше про себе: про сім’ю, роботу, вподобання?
– Моя сім’я – це дружина Віталія, маленька донечка Аліса і наші батьки. Вони – також моя підтримка. Якщо говорити про хобі, то на сьогодні важко знаходити час на якісь позаробочі заняття. Моїм головним хобі, мабуть, і є футбол – це те заняття, яке я справді люблю і яке приносить мені задоволення.
– Маєте нагоду звернутися до своїх вболівальників: наявних і потенційних. Що хотіли б їм сказати?
– Насамперед хочеться попросити наших вболівальників про підтримку. Не лише в моменти успіху, але й у важкі хвилини. Знати, що в нас вірять і на нас покладають надії – надзвичайно відповідально. Зі свого боку ми стараємось виправдати ці сподівання і частіше тішити дрогобичан перемогами. Приходьте на матчі та вболівайте – це найважливіше, що мотивує нас, футболістів, до щораз кращих результатів.