Ростислав ПЕРВАЧУК: «Можна перемагати кожного, не тільки Стадніка чи Квятковського»

13 грудня 12:25
Переглядів: 485
pervachuk

На Кубку України з вільної боротьби, який нещодавно завершився у Броварах львів’янин Ростислав Первачук, аспірант Львівського державного університету фізичної культури зупинився у кроці від медального подіуму. Кореспондент «Спортивки» поспілкувався про кубкові перипетії у Броварах, конкуренцію у ваговій категорії до 66 кг, виступ на турнірі у Грозному, прийдешні плани, а також життя поза борцівським килимом із Ростиславом ПЕРВАЧУКОМ.

-У Броварах виступав у ваговій категорії  до74 кг, -- каже Ростислав Первачук. До речі, раніше ще жодного разу не доводилося виступати у цій ваговій категорії. Тому на Кубку України в Броварах дебютував у вазі до74 кг. У перших двох сутичках зумів перемогти, а от у третій поступився досвідченому борцеві Гії Чехладзе. У бронзовій сутичці, на жаль, не вдалося перемогти. Адже поступився Сергію Одинаку з рахунком 5:2 та 2:0. Загалом сильно не засмучуюся, бо у цій ваговій категорії виступав вперше. Хотів спробувати свої сили. Тому великих планів на майбутнє, щодо виступів у ваговій категорії до 74 кг ще не роблю. Далі буде видно. Просто на просто у мене не було допуску два кілограми на Кубку, а треба було зганяти шість-сім кілограмів ваги, тому й вирішив спробувати свої сили у ваговій категорії до74 кг. Зазвичай борюся у ваговій категорії до66 кг.

-Ростиславе, твій батько Віктор Первачук є Заслуженим тренером України з вільної боротьби, відомим у минулому борцем. На скільки тобі допомагає його борцівський досвід?
-Звісно, що батьківський досвід дуже допомагає. Батько мені підказує, як боротися у тій чи іншій ситуації, підтримує мене морально на змаганнях. А це – дуже важливо. Батько бачить усі мої помилки, адже слідкує за кожними змаганнями, в яких беру участь, за кожною сутичкою. 

-У твоїй ваговій категорії до 66 кг конкуренція доволі велика. Адже є досвідчений володар срібної олімпійської нагороди у Пекіні Андрій Стаднік та й учасник останніх Олімпійських ігор у Лондоні молодий та перспективний Андрій Квятковський. Як вдається витримувати конкуренцію з цими борцями?
-Та нічого страшного не бачу у конкуренції. Здорова конкуренція завжди йде на користь. Якщо добре підготуватися та налаштовуватися на кожен поєдинок, то можна перемагати кожного, не тільки Стадніка чи Квятковського. Потрібно бути завжди готовим до перемоги, налаштовуватися на те, що зможу перемогти, а не дивитися на те, що Квятковський був учасником Олімпіади, чи Стаднік, який завоював олімпійські медалі. Для того, щоб перемагати та досягати результатів у вільній боротьбі потрібно завжди працювати над собою, багато тренуватися. Тоді й результат неодмінно прийде.

-Попри велику конкуренцію у збірній України, мабуть, все таки є й друзі поза борцівським килимом?
-Так, ви праві, попри конкуренцію є багато друзів. Товаришую з Дмитром Комісаром, який виступає у ваговій категорії до74 кг, з Антоном Чуєвим, який бореться у вазі до 84 кг, а також з Сергієм Одинаком, з яким боровся за третє місце на Кубку України у Броварах. Можливо, те, що один одного знаємо добре, адже постійно з ним тренуємося разом й далося взнаки під час «бронзової» сутички на Кубку України.

-Перед Кубком України ти виступав на престижному турнірі на призи президента Чеченської республіки Рамзана Кадирова у Грозному. А чи мають вплив виступи у таких борцівсько-потужних регіонах, як Чечня на подальшу спортивну кар’єру?
-У них, на Кавказі, дуже сильна школа боротьби. Є багато чого повчитися та на що подивитися. Та попри це, вони ж такі самі люди, як і ми. З усіма можна боротися. Вони ж тренуються так, як і наші українські борці. Можливо, у борців з цього регіону трішки більша конкуренція, але боротися проти них можна. На жаль, не вдалося мені вдало виступити на турнірі на призи Рамзана Кадирова у Грозному, хоча можливість зачепитися за третє місце була. 

-До наступної Олімпіади в Ріо-де-Жанейро часу багатенько. Та попри це, я так розумію, що вже зараз варто готуватися до боротьби за путівку на Олімпіаду?
-Звісно, що дуже хотілося б виступити на такому форумі, як Олімпійські ігри. А чи вдасться вибороти це право, це вже як Бог дасть.

-Багато борців змінює вагову категорію, щоб пробитися на Олімпіаду, якщо у власній ваговій категорії цього не вдається зробити. Чи не плануєш ти піти таким шляхом?
-Можна спробувати поборотися й у іншій ваговій категорії. Тим паче приклад виступу в іншій ваговій категорії (на Кубку України) у мене вже є. Однак для того, щоб перейти у іншу вагову категорію необхідно набрати вагову масу – шість-сім кілограмів, аби бути на рівні з тими борцями, які виступають у більших вагових категоріях. Також потрібно усунути помилки, тоді можна й на рівних боротися з такими борцями. Тому усе можливо…

-Ростиславе, ти навчаєшся у ЛДУФК. А як вдається поєднувати щільний графік тренувально-змагальний графік із навчанням?
-Справді, зараз пишу дисертацію, адже навчаюся в аспірантурі цього вищого навчального закладу, про який ви запитуєте. Дисертація якоюсь мірою й допомагає краще розібратися у нюансах та тонкощах цього виду спорту. Щоправда, іноді можу й на тренування запізнитися, бо справді графік дуже щільний. Тому треба приділяти час навчанню, але й тренування також не можна пропускати.

-А на особисте життя часу вистачає?
-Вистачає. Нещодавно одружився, тому намагаюся вільний від навчання та тренування час проводити удома з дружиною. Іноді можемо сходити на прогулянку.

-Які найближчі змагання для тебе?
-До Нового Року вже ніде не виступатиму, а вестиму підготовку на тренуваннях до Київського турніру, який відбудеться у лютому наступного року.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: