Сергій ДРЕБОТ: до олімпійської ліцензії – один крок...

16 березня 18:06
Переглядів: 497
Default Image

Ім’я львів’янина Сергія Дребота раз по раз звучить у новинах спорту. Жодні представницькі змагання з дзюдо не обходяться без нашого земляка. А він не перестає тішити нас перемогами. Не варто уточнювати у Сергія, чому він обрав боротьбу, адже якщо ти ростеш у сім’ї, де займався боротьбою батько, то перші спроби робиш з самого малечку. Проте усвідомлене бажання займатися дзюдо прийшло в 11 років, коли разом з друзями вирішили записатися у секцію дзюдо спортивного клубу «Богатир». Дзюдо не могло не подобатися, зізнається Сергій, – красива техніка східної боротьби притягувала хлопчаків. А ще – бажання вирізнятися серед однолітків, демонструючи «кіношні» прийоми.

На перших порах дзюдо було для підлітка хобі. Проте завдяки тренерам Олександру Бавшину і Тетяні Гавриловій Сергій захопився боротьбою по-справжньому. Наставники навчали дітлахів спортивного азарту, наполегливості, рішучості, волі до перемоги. Ці якості, прищеплені у дитинстві, допомагають Сергієві у важкому тренувальному процесі. Сергій Дребот наділений усіма рисами, необхідними для того, аби стати борцем світового класу. Швидко засвоює настанови тренерів, застосовує навички у спарингу із достойними суперниками на представницьких турнірах, демонструючи своє вміння на татамі. Поєднання сили, витривалості, гнучкості й техніки – ось формула перемоги на змаганнях будь-якого рівня. Суперник повинен бачити твою спортивну впертість, настирливість, щоб зрозуміти, з ким має справу. Для спортсмена дуже важливо не сумніватися у власних силах. Все це характерно для Сергія, тож з таким потенціалом він цілком може розраховувати на найвищі спортивні нагороди. Але навіть найкращі природні дані без виснажливих тренувань хорошого результату не гарантують. Тренування - важка праця, однак вона дасть результат, якщо тренуватися розумно, самовіддано і з бажанням перемогти. Розуміючи це, Сергій проводить на татамі чимало часу. Відтак і успіхи не забарилися: продемонструвавши яскраву і зрілу боротьбу, Дребот завойовував «золото» на Кубку світу у Лісабоні, посідав друге місце на змаганнях Кубка світу у Баку та на Гран-прі у Тунісі. У 2009 році піднявся на бронзовий подіум на Кубку світу у Римі, на Гран-прі у Роттердамі. А нещодавно отримав «бронзу» на Гран-прі у Дюссельдорфі.

На сьогодні Сергій Дребот посідає 11 місце у світовому рейтингу і ще одне призове місце на етапі Кубка світу гарантує йому здобуття олімпійської ліцензії. Амбітні плани щодо олімпійського «золота» не заважають юнакові успішно закінчувати інтернатуру стоматологічного факультету Львівського медуніверситету. Зізнається, у виборі професії теж рівнявся на батька – лікаря-анестезіолога. А ще дає настанови молодшому братові, який також займається дзюдо і, не зраджуючи сімейній традиції, здобуває фах медика.

Здавалося б, успіхами свого земляка повинні пишатися і місто, і держава… Прикро констатувати, але через брак фінансування чимало молодих талановитих спортсменів змушені полишати спорт і заробляти в іншій галузі. Тому часто здібні юніори, які показують блискучі результати, з переходом у дорослий спорт губляться... Не надають підтримки Сергієві і львівські райці, не дотримує обіцянок щодо допомоги і наш мер, хоча Сергій Дребот – єдиний львів’янин у збірній України з дзюдо...

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: