Свої серед чужих. Українці проти українських клубів у єврокубках

29 серпня 09:53
Переглядів: 245
Олег Ящук

Заміна у складі гостей на 78-й хвилині матчу раунду плей-оф Ліги Європи між українським "Дніпром" та хорватським "Хайдуком" змусила київських уболівальників здійнятися зі своїх місць і привітати свіжого гравця овацією. Так столичні прихильники футболу зустріли повернення на рідний "Олімпійський" одного з найкращих в динамівській історії бомбардирів Артема Мілевського. За ті 15 хвилин чистого ігрового часу Артем торкався до м’яча лічені рази, в основному роблячи на партнерів скидки у середині поля. Наприкінці зустрічі Мілевський навіть спробував продавити стоппера дніпрян Онджея Мазуха корпусом і зумів при цьому нанести з гострого кута несильний удар у напрямку воріт суперників.

Найцікавіше, що аплодисментами кияни зустріли навіть фірмове для Артема падіння у середині поля. Столична публіка скучила за Мілевським і прийняла його надзвичайно тепло. Так, як досі не приймали, мабуть, жодного українського футболіста, котрий виходив проти вітчизняних клубів у футболках іноземних команд. А таких матчів разом з останнім налічується вже 39.

27 листопада 1991-го. Перший тур групового турніру Ліги чемпіонів-1991/1992

"Динамо" (Київ, Україна) – "Бенфіка" (Ліссабон, Португалія) – 1:0

Сергій Юран – 90 хвилин

Вихованець луганського футболу Юран залишив "Динамо" в розпал заключного чемпіонату СССР і розлучився з київським клубом не без скандалу. Українські вболівальники про це пам’ятали, тому зустріли колишнього улюбленця не дуже приязно. Заповнений приблизно наполовину Республіканський стадіон зустрічав майже кожен дотик Юрана до м’яча невдоволеним гулом. Нагоду забити Ігореві Кутепову у цьому матчі Сергій мав, але пробив зі зручної позиції невлучно. Сталося це вже після того, як Олег Саленко, вийшовши на побачення з Нену, відправив м’яч голкіперові гостей поміж ніг. "Динамо" здобуло над португальським чемпіоном, якого тоді очолював Свен Йоран Ерікссон і у чиєму складі також грав колишній оборонець московського "Спартака" Васілій Кульков, доволі несподівану перемогу.

"Бенфіка" (Ліссабон, Португалія) – "Динамо" (Київ, Україна) – 5:0

Сергій Юран – 90 хвилин, 2 голи

Якщо для динамівців, які після стартової перемоги програли три поєдинки поспіль, ця зустріч не вирішувала нічого, то "Бенфіка" в разі перемоги ще зберігала шанси на прохідне перше місце у групі. Власне, той матч досі окутаний завісою таємничості. Надто вже легко кияни давали суперникові проходити свої оборонні редути у другому таймі. Дивовижно легко. Особливо у випадках, коли два своїх м’ячі на 83-й та 88-й хвилинах забивав Юран. Як в одному епізоді, так і в іншому Сергія ліниво супроводжував ліберо динамівців, їхній капітан Ахрік Цвейба. У підсумку Юран, вийшовши на побачення з Вальдемарасом Мартінкенасом, спершу підсік м’яч над воротарем, а потім спрямував "кулю" повз нього у лівий від себе кут.

Проте найбільше Сергій образив київських вболівальників навіть не двома м’ячами, а тим, що святкувати один з них він побіг на трибуни. Зрештою, трохи згодом виявиться, що то були ще "квіточки". "Ягідки" у вигляді зради Батьківщини і прийняття російського громадянства будуть потім. Між тим, тодішній начальник "Динамо" Йожеф Сабо назвав поразку у Ліссабоні найганебнішою у динамівській історії.

17 вересня 1992-го. 1/16 фіналу Кубка володарів кубків-1992/1993

"Олімпіакос" (Пірей, Греція) – "Чорноморець" (Одеса, Україна) – 0:1

Геннадій Литовченко – 90 хвилин. Олег Протасов – 90 хвилин. Тренер – Олег Блохін

Результат цього матчу не за грою. "Олімпіакос" з українським тренером і двома українськими футболістами на провідних ролях атакував упродовж усіх 90-та хвилин, однак дивовижно у стулці воріт одеситів грав воротар Олег Суслов. Очолювані Віктором Прокопенком "моряки" забили швидкий гол: голкіпер господарів Мірдос випустив м’яч з рук після подачі Іллею Цимбаларем штрафного справа, а Юрій Сак добив м’яч у сітку. Решта часу напрям гри був одностороннім. Греки атакували багато, а деригентом їхнього наступу був Литовченко. Геннадій добре асистував партнерам, а у другому таймі ударом зі штрафного метрів з 30-ти струсонув поперечину. А ось Протасова оборона одеситів фактично виключила з гри. 

30 вересня 1992-го. 1/16 фіналу Кубка володарів кубків-1992/1993

"Чорноморець" (Одеса, Україна) – "Олімпіакос" (Пірей, Греція) – 0:3

Геннадій Литовченко – 90 хвилин, гол. Олег Протасов – 86 хвилин, гол. Тренер – Олег Блохін

"Олімпіакос" домінував на полі стадіону Чорноморського морського пароплавства так само відчутно, як і за два тижні до того вдома. Ось лишень одесити були вже не такими сконцентрованими, що породило певні чутки. Зрештою, говорити можна багато. Якщо ж від цих розмов абстрагуватися, то варто визнати, що в голому останку визначив хід гри курйозний гол Ваїціса на 15-й хвилині. М’яч від ніг нападника греків відскочив випадково, коли той стояв метрах у восьми від воріт і мимоволі опинився на підборі після відбитого Сусловим у поперечину удару головою. Поки голкіпер господарів перегруповувався, "куля" неквапливо закотилася в кут. А другий м’яч на 26-й хвилині Литовченко забив коронним дальнім ударом. Вистрелевши шведою метрів з 25-ти, Геннадій влучив у "шістку". Третій же гол після красивої комбінації в дотик забив Протасов. Роль українців у перемозі греків виявилася визначальною.

14 вересня 1994-го. Перший тур групового турніру Ліги чемпіонів-1994/1995

"Динамо" (Київ, Україна) – "Спартак" (Москва, Росія) – 3:2

Дмитро Тяпушкін – 90 хвилин, відбитий пенальті. Олег Надуда – 90 хвилин, результативна передача

Один з найпам’ятніших поєдинків "Динамо" за всю історію виступів у єврокубках. До традиційної принциповості протистояння зі "Спартаком" додалася політична складова, зумовлена найперше футбольними аспектами, а саме тим, що "братня" Росія вкрала у України право брати участь у відборі до мундіалю-1994, а разом з тим – десяток найталоновитіших футболістів. Двоє з них – вихованець динамівської школи Владислав Тернавський і одесит Цимбалар – вийшли того вечора у складі "Спартака".

Втім, по першому таймі помітнішими у складі гостей були двоє гравців, які мали український паспорт. Уже на 12-й хвилині Олег Надуда, який переїхав до Москви з вінницької "Ниви", навісив зліва, а Ніколай Пісарєв ударом головою вразив ворота 19-річного Олександра Шовковського вперше. То за умови, що "Динамо" і до цього епізоду, і після нього володіло значною перевагою. Матеріалізовувати її на 25-й хвилині мав екстраваґантний Дмитро Михайленко. То він взявся виконувати зароблений Віталієм Косовським пенальті, втім, переграти Дмитра Тяпушкіна, який у "Спартак" перейшов з "Ниви" тернопільської, не зумів. Цей одинадцятиметровий супроводжуватиме Михайленка впродовж усього київського періоду його кар’єри. Дмитро після цього промаху став об’єктом глузувань київських вболівальників.

Наприкінці першої половини динамвці, захопившись атаками, помилилися при створенні офсайдної пастки і пропустили вдруге. Та друга половина стала бенефісом Віктора Леоненка, який забив два дивовижних м’ячі і вирівняв результат, а на 86-й хвилині 20-річний Сергій Ребров, ледь вийшовши на заміну, замкнув майстерну передачу Сергія Ковальця зліва. "Динамо" під рев заповненого Республіканського стадіону виграло 3:2, а наставник киян Йожеф Сабо після матчу давав прес-конференцію українською мовою. До слова, вини Тяпушкіна у жодному з пропущених м’ячів не було, а Надуда у другому таймі на полі загубився.

 

23 листопада 1994-го. П’ятий тур групового турніру Ліги чемпіонів-1994/1995

"Спартак" (Москва, Росія) – "Динамо" (Київ, Україна) – 1:0

Дмитро Тяпушкін – 90 хвилин. Олег Надуда – 2 хвилини

Тяпушкін у цій зустрічі відіграв бездоганно – як на лінії, так і на виходах. В одному з епізодів Дмитро навіть виконав роль ліберо і, зігравши за межами штрафного майданчика на випередження, не дав забити Леоненку. У другому таймі Тяпушкін заблокував удар динамівського бомбардира, кинушись під м’яч по-хокейному. Зрештою, перевага "Спартака" у цьому матчі була означена найперше ігровою перевагою. Її зумовила поява у складі господарів ще двох, крім Цимбаларя, екс-українців Віктора Онопка та Юрія Никифорова. Шовковський рятував команду значно частіше, ніж його тодішній конкурент за місце у складі збірної України. Коли ж на початку другого тайму ворота киян впритул розстрілював Мусхін Мухамадієв, голкіпер був безсилим. Цей гол виявився у матчі єдиним. Надуда виходив на поле вже тоді, коли "Динамо" грало вдесятьох. На 86-й хвилині вилучення за фол останньої надії на Андрієві П’ятницькому отримав Владислав Ващук.

12 вересня 1995-го. 1/32 фіналу Кубка УЄФА-1995/1996

"Чорноморець" (Одеса, Україна) – "Відзев" (Лодзь, Польща) – 1:0

Андрій Михальчук – 90 хвилин

Долю цього напруженого, майже без моментів поєдинку вирішив єдиний м’яч нападника Олександра Козакевича на 84-й хвилині зустрічі. Поляки, за яких справа в обороні грав українець Михальчук, грали на нічию і не встояли лише трохи.

16 вересня 1995-го. 1/32 фіналу Кубка УЄФА-1995/1996

"Відзев" (Лодзь, Польща) – "Чорноморець" (Одеса, Україна) – 1:0, по пенальті 5:6

Андрій Михальчук – 120 хвилин, гол

Маючи перевагу в один м’яч за підсумками першого матчу, підопічні Леоніда Буряка тримали оборону суперника в напрузі за рахунок контратак у першій половині. Однак після того, як за фол останньої надії на 35-й хвилині поле покинув Юрій Сак, "моряки" у другому таймі стали грали відверто на відбій. Поляки атакували вперто і з завзяттям, але надзвичайно надійно у воротах грав Суслов. Врешті гості не встояли на 81-й хвилині. Змістившись до центру і отримавши передачу зліва, Андрій Михальчук тараном продерся через центр і таки вколотив м’яч у сітку. Становище "Чорноморця" у додатковий час ускладнилося ще більше, коли за друге попередження поле покинув Володимир Мусолітін.

До серії пенальті "Чорноморець" дотягнув. А там теж цілком міг програти – на початку серії переграти воротаря суперників Возняка не зумів Дмитро Парфьонов. Гравці "Відзева", зокрема й Михальчук, усі одинадцятиметрові реалізовували. Аж до того моменту, поки одеситів не врятував, відбивши п’ятий удар від нападника Марека Конярека, Суслов. А коли серія продовжилася до промаху, свого "моряки" вже не віддали.

6 липня 1996-го. Третій тур Кубка Інтертото-1996

"Ротор" (Волгоград, Росія) – "Шахтар" (Донецьк, Україна) – 4:1

Ігор Жабченко – 45 хвилин. Геннадій Орбу – 45 хвилин. Ігор Корнієць – 45 хвилин. Тренер – Віктор Прокопенко

"Шахтар" грав у прелюдії до Кубка УЄФА після найпровальнішого в своїй історії сезону-1995/1996, який завершився дев’ятим місцем і в який входила відставка тренера Валерія Яремченка. Власне, разом з наставником склад "гірників" залишила група провідних виконавців, зокрема Олег Матвеєв, Ігор Леонов та Сергій Ателькін. Геннадій Орбу на запрошення майбутнього керманича "помаранчево-чорних" Віктора Прокопенка перебрався у російський Волгоград, у місцевий "Ротор", який тоді мав чемпіонські амбіції. Поряд грали ще один колишній "гірник" Ігор Корнієць, а також недавній лідер "Чорноморця" Ігор Жабченко. Вихаванець запорізького футболу Максим Тищенко, який був одним з найкращих на полі, на той час вже прийняв російське громадянство.

Ще одного українця Володимира Геращенка Прокопенко у цьому матчі використати не зміг через травму. Орбу ж у цій зустрічі дебютував за "Ротор" і міг відкрити рахунок на перших хвилинах, проте пробив після передачі ще одного новачка команди Віталія Абрамова з лінії штрафного майданчика поруч зі стійкою. Свою другу нагоду Геннадій втратив наприкінці першої половини, але, отримавши м’яч метрах в 20-ти від воріт, замість спробувати перекинути Шуткова пробив низом на силу і голкіпер забрав м’яч до рук.

Врешті після перерви Орбу на полі вже не з’явився. Замість нього вийшов Корнієць. Не було в складі у другому таймі й Жабченка, який діяв під Орбу, на лівому краї оборони. Ігор мав у пасиві попередження за виконаний у середині поля підкат ззаду. Треба сказати, що перевага "Ротора" впродовж усього матчу була тотальною. "Гірникам" дозволила зрівняти рахунок наприкінці першого тайму втрата господарями концентрації. Втім, після перерви усе стало на свої місця. Дальній удар Абрамова і дубль Олега Веритенникова, який до всього ще й не використав гарний навіс зліва від Корнійця, довели рахунок до розгромного.

12 серпня 1997-го. Кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-1997/1998

"Андерлехт" (Брюссель, Бельгія) – ""Ворскла" (Полтава, Україна) – 2:0

Олег Ящук – 80 хвилин

21-річний Олег Ящук з Ланівців Тернопільської області грав на вістрі атаки "Андерлехту" поряд з Даном Петерсеном. Діяв юний українець дуже натхненно і допоміг на 18-й хвилині відзначитися партнерові за нападом. То в боротьбі з Ящуком оборонець "Ворскли" головою скинув м’яч під ноги Петерсену, а той шансів Андрієві Ковтуну не залишив. Взагалі ж ворскляни у тій грі виглядали непогано. Але не впоралися з дуетом надзвичайно майстерних півоборонців Шіфо – Зеттеберґ. Другий гол полтавцям забив ще один хавбек Алін Стойка, який на 81-й хвилині замінив Ящука. Алін вразив ворота Ковтуна, "знявши павутину" з лівої від себе "дев’ятки", дальнім ударом.

26 серпня 1997-го. Кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-1997/1998

"Андерлехт" (Брюссель, Бельгія) – ""Ворскла" (Полтава, Україна) – 2:0

Олег Ящук – 83 хвилини

Можна сказати, що долю цієї гри вирішив Пер Зеттеберґ. На 32-й хвилині швед забив Ковтуну зі штрафного, а на 43-й хвилині виконав навіс, який замкнув Енцо Шіфо. У другому таймі поряд з господарями з величезною мотивацією грав нападник гостей Ящук. Публіка зустріла Олега дуже тепло й український нападник прагнув відзначитися. Нагоди були, але Ящук їх не використав.

14 серпня 1997-го. Кваліфікаційний раунд Кубка володарів кубків-1997/1998

"Зімбру" (Кишинів, Молдова) – "Шахтар" (Донецьк, Україна) – 1:1

Сергій Згура – 90 хвилин, гол. Тренер – Семен Альтман

Гості, які були фаворитами протистояння, поставилися до суперників трохи легковажно і в підсумку матч вийшов доволі рівним. У молдован виділявся дует півоборонців у складі одесита корінного (Згури) і майбутнього – Юрія Мітєрєва. Сергій у першому таймі заробив і сам непогано виконав штрафний, однак "Шахтар" від взяття воріт у цьому епізоді врятував Дмитро Шутков. А перед самим свистком на перерву Сергій Ателькін вивів гостей уперед. Зрівняли рахунок підопічні ще одного одесита Семена Альтмана на 75-й хвилині, коли ударом з близької відстані відзначився Згура.

28 серпня 1997-го. Кваліфікаційний раунд Кубка володарів кубків-1997/1998

"Шахтар" (Донецьк, Україна) – "Зімбру" (Кишинів, Молдова) – 3:0

Сергій Згура – 90 хвилин. Тренер – Семен Альтман

Боротьби у матчі-відповіді не вийшло в силу того, що клас команд різнився суттєво. "Гірники" зусиллями Геннадія Орбу і Сергія Ателькіна двічі забили ще до перерви, а на початку другого тайму могли відзначитися втретє, проте Олександр Бабій не зумів реалізувати пенальті. Втім, незадовго до фінального свистка третій гол у ворота Дениса Романенка таки відбувся. Його автором став Валерій Кривенцов. Згура у порівнянні з першим матчем виглядав зовсім непомітним.

17 серпня 1998-го. 1/16 фіналу Кубка володарів кубків-1998/1999

ЦСКА (Київ, Україна) – "Локомотив" (Москва, Росія) – 0:2

Олег Гарас – 11 хвилин

У той момент, коли вихованець львівського футболу Олег Гарас виходив на поле замість Олександра Бородюка, долю зустрічі було вже вирішено. Євгеній Харлачов на 24-й хвилині і Заза Джанашія на 51-й подбали про те, щоб доля зустрічі була вирішена достроково. Армійці хоч і прагнули наступати, по-справжньому турбували Руслана Ніґматуліна лічені рази. Для Гараса ж цей матч був важливий найперше з точки зору реабілітаці після чергової травми.

26 липня 2000-го. Другий попередній раунд Ліги чемпіонів-2000/2001

"Шахтар" (Донецьк, Україна) – "Левадія" (Маарду, Естонія) – 4:1

Юрій Фенін – 41 хвилина

У складі естонського чемпіона проти "гірників" зіграв півоборонець Юрій Фенін, котрий, виступаючи у першому незалежному чемпіонаті за сімферопольську "Таврію", дебютував за кримчан у віці 15-ти років, семи місяців і семи днів. Юрій залишається наймолодшим учасником українського елітного дивізіону й понині. У зустрічі ж з "гірниками" Фенін був непомітним і був замінений ще до перерви. Після хет-трика Ателькіна і голу Олексія Бєліка другий матч перетворився на формальність.

2 серпня 2000-го. Другий попередній раунд Ліги чемпіонів-2000/2001

"Левадія" (Маарду, Естонія) - "Шахтар" (Донецьк, Україна) – 1:5

Юрій Фенін – 90 хвилин

За умови певної розслабленості в діях гостей "Левадія" у домашньому матчі дивилася непогано і навіть скоротила зусиллями Сергія Брагіна на початку другого тайму рахунок до 1:2. Доволі старанно діяв і Фенін. Втім, естонці посипалися в останні десять хвилин зустрічі. У цьому відрізку спершу третій гол в матчі забив Андрій Воробей, а потім ще по разу відзначилися Ателькін та Геннадій Зубов.

20 вересня 2000-го. Другий тур групового турніру Ліги чемпіонів-2000/2001

"Арсенал" (Лондон, Англія) – "Шахтар" (Донецьк, Україна) – 3:2

Олег Лужний – 90 хвилин

То був найкращий у кар’єрі матч для воротаря "гірників" Юрія Вірта. У воротах він робив дива і доки міг, то тримав "Шахтар" на плаву. Завдяки відчайдушній грі воротаря гості вели в рахунку до 85-ї хвилини, але у цьому короткому відрізку оборона двічі не втримала Мартіна Кіоуна і той вирішив долю матчу. Кіоун грав у центрі захисту "Арсенала" з іншим вихованцем львівського футболу Олегом Лужним. Саме порушення Олега на Андрії Вороб’ї призвело до штрафного, з якого Олексій Бахарєв з допомогою рикошету від Робера Піреса відкрив рахунок у матчі. А до 30-ї хвилини лондонці після гарної комбінації в дотик і удару Вороб’я поступалися 0:2. І хтозна, чи спромоглися б "каноніри" на "камбек", якби не суперечливий пенальті, призначений у ворота донеччан перед свистком на перерву. Вірт удар від Тьєррі Анрі парирував, але Сільвен Вільтор добив м’яч у сітку. Якщо до цього додати вилучення Сергія Попова, який отримав два попередження, то стане зрозумілим, чому "гірники" після перерви виключно відбивалися і врешті не встояли.

26 вересня 2000 року. Третій тур групового турніру Ліги чемпіонів-2000/2001

"Динамо" (Київ, Укрраїна) – "Андерлехт" (Брюссель, Бельгія) – 4:0

Олег Ящук – 29 хвилин

Впродовж перших 50-ти хвилин матчу динамівці створили моментів стільки, що могли довести рахунок до двозначного. Однак реалізація киян підводила аж доти, доки Андрій Гусін на 52-й хвилині не заштовхав у буквальному сенсі м’яч до сітки. Тренер гостей Еме Антунес відразу почав готувати заміну, випустивши замість Бертрана Крассона Олега Ящука. Втім, щойно "Андрелехт" розкрився, як динамівці впродовж заключних десяти хвилин зусиллями Максима Шацьких та Ґеорґія Деметрадзе, який відзначився дублем, забили ще тричі.

14 серпня 2002-го. Третій кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів-2002/2003

"Шахтар" (Донецьк, Україна) – "Брюґґе" (Бельгія) – 1:1

Сергій Серебренников – 90 хвилин

Колишній київський динамівець Серебренников попрацював у середині поля доволі плідно, особливо з того моменту, як на 79-й хвилині друге попередження отримав Петер ван дер Гейден і гості залишилися в меншості. На той момент бельгійці після голу Джуліуса Аґахови поступалися 0:1, але врешті за чотири хвилини до фінального свистка заробили пенальті і після влучного удару з позначки від Тіммі Сіммонса змогли відігратися.

28 серпня 2002-го. Третій кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів-2002/2003

"Брюґґе" (Бельгія) – "Шахтар" (Донецьк, Україна) – 1:1, по пенальті 4:1

Сергій Серебренников – 68 хвилин

Серебренников виконував ті ж функції, що й у донецькому матчі. Чимало чорнової роботи, в’язкої боротьби у середині поля. Але гол від Андрія Вороб’я господарі пропустили уже на 13-й хвилині. Попереду команді Тронда Сольєда не вдавалося нічого. Аж до того моменту, поки тренер на 69-й хвилині не випустив замість Середбренникова креативного хавбека Настю Чеха. Той влився у гру миттєво і вже на 75-й хвилині зрівняв рахунок. У серії пенальті бельгійці були бездоганними, тоді як їхній голкіпер Дані Верлінден парирував удари Олега Пестрякова та Андрія Вороб’я.

19 вересня 2002-го. 1/64 фіналу Кубка УЄФА-2002/2003

"Металург" (Донецьк, Україна) – "Вердер" (Бремен, Німеччина) – 2:2

Віктор Скрипник – 90 хвилин

Українець Скрипник діяв на звичному для себе місці правого оборонця. Поєдинок донеччани розпочали нервово і доволі швидко пропустили у свої ворота відразу два м’ячі. Дальнім ударом рахунок відкрив Лістеш, а згодом Верлат замкнув подачу з кутового. Втім, на щастя для "металургів", у їхньому складі був камерунський нападник Бернард Чутанґ, завдяки індивідуальній майстерності якого господарі відігралися.

3 жовтня 2002-го. 1/64 фіналу Кубка УЄФА-2002/2003

"Вердер" (Бремен, Німеччина) – "Металург" (Донецьк, Україна) – 8:0

Віктор Скрипник – 90 хвилин

Безвольна, безхарактерна і не надто старанна біганина у виконанні команди Семена Альтмана призвела до найбільшої в історії українського клубного футболу на євроарені поразки. Бременці робили з донеччанами що хотіли і при бажанні могли набити Юрієві Вірту м’ячів й більше, ніж вісім. Зокрема мав нагоду забити й Скрипник, якому суперники серйозних завдань при виконанні безпосередніх функцій не ставили. Зрештою, найважливіше для "Металурга", що після тих 0:8 команда через три дні впоралася з основною стратегічною метою – перемогла вдома "Динамо", чим сильно вгодила землякам з "Шахтаря".

30 липня 2003-го. Другий кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів-2003/2004

"Шериф" (Тирасполь, Молдова) – "Шахтар" (Донецьк, Україна) – 0:0

Андрій Нестерук – 20 хвилин. Тренер – Ігор Наконечний

6 серпня 2003-го. Другий кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів-2003/2004

"Шахтар" (Донецьк, Україна) – "Шериф" (Тирасполь, Молдова) – 2:0

Андрій Нестерук – 21 хвилина. Тренер – Ігор Наконечний

Одеський тренер Ігор Наконечний зумів вибудувати перед потужною атакою "Шахтаря" Бернда Шустера міцний мур, який "гірникам" у виїзному матчі пройти не вдалося. Вдома ж "помаранчево-чорні" розпечатали ворота Себастьяна Хуцана лише на 60-й хвилині, коли відзначився Звонімір Вукіч. Емоційні спроби гостей забити увідповідь призвели до вилучення капітана Важі Тархнішвілі, а потім і другого м’яча у виконанні Брандао. Український нападник Андрій Нестерук в обох матчах виходив на поле на заключних 20 хвилин з метою пожвавлення атакувального потенціалу молдован. Втім, реально загострити гру "Шерифа" Андрієві не вдавалося.

15 липня 2004-го. Перший кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-2004/2005

"Іллічівець" (Маріуполь, Україна) – "Бананц" (Єреван, Вірменія) – 2:0

Артем Євланов – 90 хвилин. Артем Підгайний – 90 хвилин. Дмитро Кондрашенко – 90 хвилин

Троє українців, як і команда гостей в цілому працювали усі 90 хвилин на відбій. Натяки на небезпеку гравці "Бананца" робили лише після подач стандартів, та й то, коли не дуже чітко на виходах грав воротар господарів Андрій Нікітін. Та дива не сталося. Лідер азовців Сергій Закарлюка спершу забив з пенальті, а потім дальнім ударом – 2:0.

29 липня 2004-го. Перший кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-2004/2005

"Бананц" (Єреван, Вірменія) – "Іллічівець" (Маріуполь, Україна) – 0:2

Артем Євланов – 90 хвилин. Артем Підгайний – 90 хвилин. Дмитро Кондрашенко – 76 хвилин

Міг Закарлюка продовжити результативну серію й у виїзному матчі. Однак в Єревані ударом з пенальті переграти воротаря Артура Ґанієва Сергій не зумів. Зате двічі забили Дмитро Єсін та Валентин Платонов. Українське тріо, яке у "Бананці" виступало під керівництвом видатного у минулому хавбека "Арарату" та збірної СССР Ованеса Заназаняна, знову проявити себе не змогло.

12 серпня 2004-го. Другий кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-2004/2005

"Металург" (Донецьк, Україна) – "Тирасполь" (Молдова) – 3:0

Дмитро Пархоменко – 90 хвилин, Андрій Нестерук – 90 хвилин

26 серпня 2004-го. Другий кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-2004/2005

"Тирасполь" (Молдова) – "Металург" (Донецьк, Україна) – 1:2

Дмитро Пархоменко – 90 хвилин, Андрій Нестерук – 83 хвилини, Віталій Березовський – 15 хвилин

Донеччани вирішили питання про переможця у цьому двобої після першого матчу. "Тирасполь" з капітаном Дмитром Пархоменком у середній лінії і Андрієм Нестеруком на вістрі атаки проблем донеччанам не створив. Яя Туре і двічі Ілія Століца принесли "Металургові" перемогу 3:0, перетворивши тим самим матч-відповідь на формальність.

28 вересня 2004-го. Другий тур групового турніру Ліги чемпіонів-2004/2005

"Динамо" (Київ, Україна) – "Байєр" (Леверкузен, Німеччина) – 4:2

Андрій Воронін – 27 хвилин, гол, вилучення

Вихід Андрія Вороніна замість бразильця Франси на 54-й хвилині немов реанімував бліду гру "Байєра". Вже через п’ять хвилин перебування на полі Андрій, зігравши на добиванні після не зовсім вдалих дій Шовковського, рахунок зрівняв. Невдовзі ж центрбек леверкузенців Єнс Новотни, здійснивши слаломний рейд, забив динамівцям удруге. Щоправда вже через шість хвилин після того були м’ячі Діоґо Рінкона та Флоріна Черната, після яких "Динамо" знову повело. На нещастя "Байєра", Воронін у цій грі скористався постулатом гоголівського Тараса Бульби. Він інтригу породив, він її й убив. Отримавши на 82-й хвилині друге попередження. Український нападник тим самим знівелював сподівання гостей на позитивний підсумок. Завершився матч результативною контраткою киян, другим голом Черната і рахунком 4:2.

8 грудня 2004-го. Шостий тур групового турніру Ліги чемпіонів-2004/2005

"Байєр" (Леверкузен, Німеччина) – "Динамо" (Київ, Україна) – 3:0

Андрій Воронін – 90 хвилин, гол

Перемога виводила киян до плеф-оф Ліги чемпіонів. Однак команда Йожефа Сабо виглядала у цьому матчі безпомічною. Динамівці могли пропустити ще в першій половині. Але голи у ворота Шовковського почали влітати вже після перерви. Жуан, Воронін і Марко Бабіч довели рахунок до розгромного і залишили киянам примарну втіху – продовження боротьби в Кубку УЄФА. Воронін при цьому був на полі найкращим.

11 серпня 2005-го. Другий кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-2005/2006

"Бананц" (Єреван, Вірменія) – "Дніпро" (Дніпропетровськ, Україна) – 2:4

Юрій Дудник – 70 хвилин

Досвідчений Юрій Дудник виконував роль осьового виконавця у побудовах тренера "Бананца" Ашота Барсеґяна. Впродовж тих 70-ти хвилин, коли Юрій був на полі, гра в основному велася через українського хавбека. Щоправда, варто відзначити, що дніпряни суперника відверто недооцінили і у першому таймі поплатилися за це відразу двічі. То Арам Акопян спершу влучно пробив метрів з 20-ти, а згодом влучив у кут воріт Миколи Медіна, обігравши по ходу чотирьох суперників.

Втім, після перви на полі був вже інший "Дніпро" - сконцентрований, агресивний. Один м’яч Володимир Єзерський відіграв на самому старті тайму. Решти голів довелося чекати до того часу, поки не залишить поля втомлений Дудник, а замість Олександра Радченка Євген Кучеревський не випустить нападника Сергія Корниленка. Білорус, вийшовши на 75-й хвилині, оформив дубль з інтервалом у 60 секунд.

25 серпня 2005-го. Другий кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА-2005/2006

"Дніпро" (Дніпропетровськ, Україна) – "Бананц" (Єреван, Вірменія) – 4:0

Юрій Дудник – 90 хвилин

Повторна зустріч суперників турнірної інтриги не носила. Дудник, як, зрештою, і "Бананц" в цілому, відіграли цей матч значно слабше, ніж попередню зустріч і результат це чітко ілюструє.

5 липня 2008-го. Другий раунд Кубка Інтертото-2008

"Тирасполь" (Молдова) – "Таврія" (Сімферополь, Україна) – 0:0

Кирило Сидоренко – 90 хвилин. Тренер – Володимир Рева

13 липня 2008-го. Другий раунд Кубка Інтертото-2008

"Таврія" (Сімферополь, Україна) – "Тирасполь" (Молдова) – 3:1

Кирило Сидоренко – 90 хвилин. Сергій Рева – 56 хвилин. Тренер – Володимир Рева

Прагматик Михайло Фоменко, який тоді очолював "Таврію", відіграв поєдинки у притаманному для себе стилі. На виїзді кримчани грали у закритий футбол і не пропустили, а вдома відзначилися дуже скоро – на десятій хвилині забив Желько Любеновіч. Решта – справа техніки. Гол престижу Віталій Булат забив на другій доданій до основних 90-та хвилин гри хвилині. Тренер тираспольців Володимир Рева, який намагається сповідувати стиль гри схожий до кононівського, швидкими флангами розтягнути сімферопольську оборону не зумів. Кирило Сидоренко у середині поля дивився доволі непогано, однак у швидкості ігрового мислення майстернішим суперникам поступався. Син тренера Сергій Рева, вийшовши на заміну за рахунку 0:2, суттєво загострити гри не зумів.

23 серпня 2012-го. Раунд плей-оф Ліги Євро-2012/2013

"Слован" (Ліберець, Чехія) – "Дніпро" (Дніпропетровськ, Україна) – 2:2

Сергій Люлька – 90 хвилин. Євген Морозенко – 8 хвилин

Вихованцеві динамівської школи Сергієві Люльці у цьому матчі було непросто. Діючи на правому фланзі оборони, він мусив опікати лідера суперників Євгена Коноплянку. Сергій старався, але Євген свій шанс знайшов наприкінці першого тайму. Отримавши довгу передачу від Олександра Алієва, Коноплянка виграв у суперника швидкісний забіг і спрямував м’яч у ворота. Після того ж, як на початку другої половини після ще однієї передачі Алієва забив вже Матеус, питання про переможця здавалося знятим. Власне, дніпряни подумали так само і відверто розслабилися. Тренер суперників Ярослав Шилґави провів заміни, які підсилили на ворота дніпрян тиск і врешті допомогли "Словану" зрівняти рахунок. Непогано увійшов у гру зокрема й Євген Морозенко, який додав діям команди рухливості в середині поля.

30 серпня 2012-го. Раунд плей-оф Ліги Євро-2012/2013

"Дніпро" (Дніпропетровськ, Україна) – "Слован" (Ліберець, Чехія) – 4:2

Сергій Люлька – 90 хвилин

З подій першого матчу дніпряни висновків не зробили. Швидко відкривши рахунок після реалізованого Алієвим пенальті, господарі вже на 25-й хвилині після вилучення Яна Незмара діяли в більшості. На 59-й хвилині Алієв пробив ще одни одинадцятиметровий і перевагу збільшив. Гравці "Дніпра" вирішили, що на цьому гру можна завершувати. Першу результативну атаку на ворота Яна Лаштувки розігнав через свій правий край саме Люлька. Коли ж м’яч опинився у карній зоні, найспритнішим поруч з ворітьми був Міхал Брезнанік. А вже на 72-й хвилині рахунок став рівним. Той же Брезнанік, отримавши на лівому краї діагональну передачу з власної половини, втік від Євгена Чеберяка і навісив точно на голову центрбека своєї команди Ренато Келіча – 2:2.

Втім, мрії "Слована" про додатковий час розтанули всього через три хвилини. Немала провина в пропущеному м’ячі належить Люльці. Спершу він віддав передачу в нікуди на чужу половину. Коли м’яч повернувся на його фланг до ніг Коноплянки, Сергій запізнився з підкатом і дозволив тим самим суперникові обігратися в стінку, вийти сам-на-сам з воротарем Давідом Бичиком і спрямувати м’яч у сітку. Власне, четверте взяття воріт – то також творіння Коноплянки й відповідно недопрацювання Люльки, який загубив Євгена в середині поля, дозволив тому промчати метрів 20 і віддати результативний пас на Ніколу Калініча. Якщо ж згадати, що перший пенальті "Дніпро" теж пробивав після порушення на Коноплянці, якого вдарив по нозі, заробивши для себе першу жовту картку, Незмар, то картина за підсумками цієї гри для українського оборонця "Слована" виглядала зовсім невтішною.

22 серпня 2013-го. Раунд плей-оф Ліги Європи-2013/2014

"Актобе" (Казахстан) – "Динамо" (Київ, Україна) – 2:3

Петро Бадло – 90 хвилин

37-річний вихованець тернопільського футболу Петро Бадло у цьому матчі грав не на звичному для себе лівому, а на правому фланзі захисту, замінивши в основі Еміля Кенжисарієва, котрий знаходився в реанімації після побиття в одному з барів. Грав Петро доволі непогано. Як і команда в цілому теж. Долю зустрічі, забивши два поспіль голи, динамівці вирішили на початку другого тайму. Хоча "Актобе" у кінцівці матчу мало кілька нагод для того, щоб відігратися і вирвати нічийний результат.

29 серпня 2013-го. Раунд плей-оф Ліги Європи-2013/2014

"Динамо" (Київ, Україна) – "Актобе" (Казахстан) – 5:1

Петро Бадло – 90 хвилин

Зустріч на НСК "Олімпійський" відбувалася за порожніх трибун через дискваліфікацію київського стадіону. Зрештою, навіть не проявляючи особливої агресії, господарі до 35-ї хвилини забили три м’ячі і на тому зупинилися, вибухаючи активністю лише епізодично. Баддло знову вийшов з капітанською пов’язкою, але грав на цей раз на лівому фланзі оборони.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити