Тарас Павлів: "Дячук-Ставицький домовиться з суддями і буде говорити, що священик у церкві йому дозволив"

30 серпня 09:50
Переглядів: 687
Тарас Павлів

Лідер фанатського руху "Карпат" "Завжди Вірні" Тарас Павлів поділився думкою про призначення Юрія Дячука-Ставицького на посаду гендиректора львівського клубу.

Відставка Ігоря Дедишина, можливо, могла б піти на користь клубу. Але, зважаючи на те, хто прийде на його місце. Я одразу, навіть, не скажу, хто може його замінити. Це має бути відома у львівському футболі людина. А от повернення Дячука-Ставицького точно не піде на користь «Карпатам».

Я в клубі ніколи не працював «на зарплаті». Ігор Дедишин — це людина, на якій було повністю зав’язане футбольне господарство у «Карпатах». Без нього в клубі нічого не робилось. Хоча він сам перебував під впливом Петра Петровича Димінського. Всі досягнення, якщо такі й були — це досягнення цього тандему. Але водночас треба говорити і про поразки, за які Дедишин несе відповідальність. Ні його заступники, ні хто інший не могли приймати рішення без нього.

Можливо, Дедишин і хотів співпрацювати з нами. Але він завжди слухав Петра Петровича Димінського. Іноді слова Дедишина розходилися з ділом. Бувало, у нього виникала одна думка, потім він спілкувався з президентом клубу — і його позиція змінювалася. Дедишин був заручником ситуації, яка склалася в клубі. Коли ключові рішення приймав Димінський.

Я не можу сказати, що було багато позитиву за часів керування клубом Дедишина. Якби ми були на одному рівні, це одна справа. А у нас постійна боротьба за виживання і два роки Ліги Європи. Особлива тема — скандали з футболістами. Я думаю тут справа не у Дедишині. Він з футболістами завжди спілкувався адекватно. І ніколи не виступав за те, щоб не розраховуватися з гравцями. Наскільки я знаю, він підтримував той вектор розвитку, за якого молодь отримувала б шанс. Але було багато нюансів, наприклад, коли у «карпатівській» дитячій школі реально бралися гроші. Впевнений, він це знав: особисто подзвонив йому та розповів про це. Можливо, він просто не встиг розібратися, оскільки його звільнили.

Коли діти закінчували школу і не потрапляли до U-19, їх не відпускали і не давали відкріпний лист, а вимагали закупку м’ячів. Хоча для цього був певний бюджет у клубі. З декого брали по сім чи 15 тисяч. І діти реально скидались на м’ячі. А куди пропадали реальні кошти? Ніхто не знає.

Нічого позитивного від приходу Юрія Дячука-Ставицького не очікую. Можна чекати будь-чого. Навіть, нового скандалу з купівлею матчів. Це людина, яка купувала і продавала матчі. Ми повертаємось назад у 1980-ті та 1990-ті. Ні футболісти, ні Петро Петрович можуть не знати, що він домовиться з суддями про лояльність та буде говорити, що священик у церкві йому сказав, що так можна. Він скаже: «Я бачу, що весь стадіон хоче аби „Карпати“ виграли, і я знаю як допомогти! Я домовлюся з суддями і буду героєм для тих людей!». Це радянська політика.

Я особисто говорив з Дячуком-Ставицьким про такий підхід і пояснював, що так робити не можна. Вболівальникам такі перемоги не потрібні, але він буде свято впевнений, що зробив так, як потрібно. Один з найбільш красномовних прикладів: він розповідав, що сповідався в церкві, і священик сказав, що це нормально. Що можна після цього говорити?

Сподіваюсь, що команда буде в середині турнірної таблиці. На фоні загального падіння українського футболу «Карпати» мають непоганий вигляд. Зрештою, маємо те, що маємо. Сподіваюся, що хтось таки купить команду. Такі чутки активно ходять у Львові. Хоча про це говорили і два, і три роки тому.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити