У Львові вшанували Казімєжа Ґурського

21 листопада 09:17
Переглядів: 601
Казімєж Ґурський

20 листопада 2015 року в спортивному залі Львівського інституту банківської справи Національного банку України юні футболісти Львова, Маріуполя і Кросна вшанували пам'ять уродженця нашого королівського міста та найуспішнішого в діях польського футболу тренера Казімєжа Ґурського. «Білі орли» під керівництвом цього наставника брали олімпійське золото (1972) і срібло (1976) та срібні медалі чемпіонату світу (1974) за третє місце…

Перед початком змагань з короткими промовами виступили:

Януш Єсьонек, президент фонду імені Казімєжа Ґурського, - розповів учасникам турніру про постать великого тренера, який для всіх був доброю, розумною і доступною людиною.

Мар'ян Орліковський, консул Республіки Польща у Львові: «Шановні гості з Польщі та представники з України! Дорогі діти і учасники змагань! Усіх вас вітаю українською мовою. Я радий, що ви своїми виступами на турнірі вшануєте ім’я славного польського тренера Казімєжа Ґурського. Дуже всім дякую і бажаю вам успіху»!

Даріуш Ґурський, син пана Казімєжа. Не приховував свого зворушення з такої події. - Так, батько народився у Львові. Він тут виріс і почав грати у футбол. Проте Друга світова війна змінила його життя. Дякую людям доброї волі, котрі не забули про мого батька. Дякую, понад усе за пам'ять. Бо це дуже важливо для моєї родини. Як тато казав, «Все починається з молодого віку». Бачу тут молодих футболістів і маю велику надію, що ви покажете хороший футбол, а гра буде фер. Бажаю успіхів, як у приватному житті, так і на спортивних аренах. Вчіться грати у футбол! Ще раз усім дякую і всього доброго»!

Едвард Бжостовський – видатний діяч польського футболу, екс-президент ПЗПН-у та колишній президент компанії Igloopol. Вісімдесят однорічний пан Едвард радо розповідав не про Ґурського, якого досі вважає своїм сердечним приятелем. «Казьо найкраще знався на футболі. Тому й досягав тих успіхів, про які вже згадували. Розумію, що молодь окрім родини, костелу і школи додатково потребує тіловиховання і спорту. З вас, хлопці, виросте майбутнє Польщі та України! Бажаю вам дорости до рівня Ґурського! А на сході України нехай повернеться мир!». Згадав також і про свою співпрацю, яку нав'язав з українськими виробниками сільського господарства в Дембіци, де створив Центрально-Східній Європі найпотужніший концерн і навіть футбольний клуб та збудував стадіон, якому надали назву Казімєжа Ґурського».

Ольга Анохіна – президент БФ «Чесна справа»: «Ми дякуємо учасникам турніру та тим, хто допоміг провести цей турнір. Вам, діти бажаю досягати висот і перемагати у житті та у спорті».

Оксана Малик - директор Львівського художнього ліцею: «Без минулого не матимемо майбутнього. Це треба знати і пам’ятати. Приємно, що завдяки Ґурському ми тут зібралися, а ви своєю грою гідно вшануєте легендарного львів’янина, який багато зробив не тільки для польського, але й світового футболу. Ми сьогодні зробили добру справу».

Іван Яремко – львівський спортивний журналіст: «Ґурський з дитинства мав у ногах м’яча. Починав він грати на Богданівці, де зараз стадіон «Сільмаш». З приємністю згадую ті моменти, коли я зустрічався з великим тренером. Перша наша зустріч відбулася рівно 25 років тому. Це зворушливо. Ми повинні пишатися, що у нашому місті виросла така особистість. У сьогоднішньому турнірі буде багато переможців. Бо ви усі з гордістю пам’ятатиме цю зустріч».

Богдан Кобрин – голова Асоціації футболу м. Львова: «Приємно бути співучасником такого свята. Даний турнір є свідченням того, що зберігаємо згадку про Ґурського. На майбутнє, ми не повинні забувати про таких людей, а юнакам бажаю всього найкращого».

Володимир Шнайдер – начальник управління молоді, сім’ї та спорту Львівської міської ради: «Від імені міської ради вітаю наших гостей у нашому місті. Я радий, що проводимо такий турнір і надіюся, що він стане традиційним. На таких знаменитих прикладах, яким для нас залишається Казімєж Ґурський ми виховуємо здорову націю по обидва боки кордону».

Перед матчами відбулося вручення гостям пам’ятних монет із зображенням Митрополита Андрея та інших нагород.

Львівському художньому ліцею, у якому навчався Ґурський передали пам’ятну таблицю, яку встановлять на фасаді будинку.

Хоча, тематика про шкільні та гімназійні роки Казя Ґурського вимагає копіткої праці та ґрунтовного дослідження. Адже серед польських фахівців, які писали книжки і навіть монографії про цю людину не має одностайності де Казьо вчився, а у львівських архівах бракує таких документів.

У матчах юнаки Кросна виявились найкращими і повезли з собою головний приз турніру. Львівською командою «Сокіл» (Львів) опікувався Богдан Суряк, але господарям гра не вдалася. Більше того їх навіть випередили гості з Маріуполя.

Добре, що згадали львів’янина завдяки футбольному турніру. Але на мою думку, ще краще було б, аби міська влада Львова прийняла рішення про передачу львівській польській громаді той кусок землі, яка залишилась від стадіону РКС. Так, так, це теперішній стадіон «Сільмаш». Саме ньому й розпочав свою футбольну кар’єру той самий Ґурський, якого вшанували юнаки.

Як відомо, стадіон «Кінескоп», над яким довший час тримав «руку на пульсі» вищезгаданий Б.Кобрин, уже перетворився у великий житловий масив.

Тож львів’яни оберігайте те, що бізнес-добродії ще не перебрали до своїх лап і остерігайтеся тої доброти. До речі, «Сільмаш» у них на чільному місці прихватизації.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити