Петанк — нова і незвідана для Львова розвага, яка прийшла до нас із Франції. Ужгородець Іван Паламарчук нині відкриває цю гру львів’янам і розповідає про неї нашим читачам.
— Найочікуваніше запитання: що таке петанк?
— Коли в нас про це запитують, ми жартома відповідаємо: це ж різновид боулзу, не знали? (Сміється) Насправді, петанк — це така спортивна гра, завданням якої є поставити свої кулі якомога ближче до кошонета. Кошонет — така маленька кулька, на батьківщині петанку, у Франції, її називають «поросятком», «п’ятачком», поляки кажуть — «швінка», з неї й починається вся гра: гравці кидають кульку, а тоді по черзі кидком мають поставити свої кулі якнайближче до кошонета. Петанк провансальською мовою означає «ноги разом». Тобто під час кидка потрібно стояти всередині кола й обома ногами торкатись землі.
— Як ти ознайомився з цією грою?
— Колись писав анонси і почув про ужгородську подію — турнір «Сакура». У квітні 2010 року я пішов подивитися, що це за петанк. Мені сподобалось, навіть думав собі кулі купити, проте якось не виходило. Тоді через півроку я знову прийшов на турнір, узяв до рук кулі, й уже через 15 хвилин я став учасником міжнародних змагань. Після цього я вже придбання куль не відкладав, та й на тренування почав ходити.
— Яка вартість куль?
— Набір куль для початківців коштує 300-350 грн. Ними і ми тренуємось, поки що всіх влаштовують.
— Які навички потрібно мати для петанку? Якщо в гімнастиці — гнучкість, то в петанку — …?
— Думаю, в петанку потрібне терпіння, оскільки ця гра є не дуже динамічна. Наступні корисні навички — точність і відчуття свого тіла: відчувати, коли потрібно випустити кулю, з якою силою це зробити.
— Кажуть, що спорт — завжди користь для здоров’я. Чим корисний петанк?
— Та навіть тим, що людина не сидить на місці, а виходить на вулицю, рухається. Окрім цього, розвивається логіка: треба не лише кинути кулі найближче до кошонета, але й поставити їх так, щоб супернику не вдалося тебе перевершити.
— Які люди можуть грати у петанк?
— Ми завжди наголошуємо, що петанк — це дуже соціальний вид спорту, адже між собою можуть змагатись найрізноманітніші люди: як молоді, атлетичні, так і старші або ж діти. Вони всі можуть грати впереміш в одній команді й конкурувати на однаковому рівні. Це дуже дивно виглядає, коли в одній команді грає дідусь і його внук, або ж огрядні дядьки за 100 кг разом із худенькими хлопцями, але в цьому й особливість цієї гри. Можна бути високим або низьким, повненьким чи худеньким — для петанку це не має значення.
— Чи грав із французами або ж просто у Франції петанк?
— Не грав, але спостерігав. Приїздив погостювати у Париж, і коли прогулювався біля Ейфелевої вежі, то побачив петанкістів. То були чоловіки від 40 років. Тоді я й замислився над висловом: «Петанк — це гра французьких пенсіонерів».
— Для себе ти підтвердив цей вислів?
— У Франції старші чоловіки і справді полюбляють цей вид спорту, проте не лише вони в нього грають, є ще багато молоді.
— Розкажи, як у Львові з’явилась ця гра, адже сам ти з Ужгорода.
— Початок львівського петанку виник таким чином: я з львівськими друзями їхав потягом у Запоріжжя, тоді ж і почав їм розповідати, що побував на такому класному турнірі, а їх розсмішило слово «кошонет». Після цього пішли жарти, що в звичайних людей є Інтернет, а в петанкістів — кошонет. Невдовзі у цих львівських хлопців з’явилися вже свої кулі. Опісля я запросив їх на ужгородську «Сакуру», і вже через два місяці у Львові був перший турнір петанкістів «Леополіс». Впродовж року відбулося ще два турніри.
— Як виникло Ваше громадське об’єднання?
— Як ми вже згадували, я з Ужгорода переїхав у Львів. Тут почав тренуватись, коли проводили тренування, то вирішили об’єднатися. Так і виникла на початку травня громадська організація «Спортивний петанк-клуб Леополіс».
— Скільки в ній зареєстровано осіб?
— Нас 14, але ми вже не єдині. У Львові є ще один петанк-клуб «Зелені леви», їх близько десяти.
— Звичайним львів’янам можна до Вас долучитись, пограти? Їм потрібно мати свої кулі?
— Звісно, що можна. Ми збираємось декілька разів на тиждень, зазвичай або після роботи, або у вихідні, переважно біля Порохової вежі. Якщо хтось захоче до нас долучитись, то у нас є сайт petanque.lviv.ua, там є номер телефону, зателефонувавши, можна дізнатись про наступні тренування. Для початку кулі не потрібні, ми дамо і своїми пограти.
— Коли наступний турнір?
— На початку вересня вже буде кубок Львова з петанку. Наприкінці вересня на нас чекають змагання в Ужгороді.