Українські паралімпійці налаштовані на перемогу на Паралімпійських іграх у Кореї

19 січня 13:45
Переглядів: 87
біатлон

Українська паралімпійська збірна завершує тренування на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру на Львівщині. Упродовж двох тижнів українські спортсмени з особливими фізичними вадами здоров’я готувались до ХІІ зимових Паралімпійських ігор у Кореї, які відбудуться у південнокорейському Пхенчхані. Як проходили тренування, які перспективи в української збірної на Паралімпійських іграх 2018-го?

30 років минає цього року, відколи сумчанин Віталій Лук’яненко з вадами зору почав займатись гірськолижним спортом. Спершу чоловік тренувався у команді з фізично здоровими спортсменами, але коли зір погіршився, прийшов у паралімпійську збірну. Щоденні кількагодинні заняття, чотири-п’ять разів тренування у складі збірної. Заняття біатлоном, каже, допомогли стати активною людиною, впевненою, до того ж, гарно впливають на підтримання стану здоров’я.

«У мене був хронічний бронхіт, а лікарі кричали, що лижами не можна займатись. Вилікувався сам, спортом. Це неймовірно, що зроблено на базі для підготовки», – каже Віталій Лук’яненко.

За роки посилених тренувань і участі у змаганнях у Віталія є численні нагороди. Зокрема, у його колекції – чотири золоті медалі на двох Паралімпійських іграх у Ванкувері та Сочі. На Паралімпіаді у 2014 році став дворазовим чемпіоном – дві золоті медалі: за кращий результат у спринтерських перегонах і на дистанції 12,5 кілометрів. Тоді українець випередив російського спортсмена на 10 секунд завдяки своїй вишколеній майстерності стрільби. Сьогодні паралімпієць-біатлоніст наполегливо готується до ігор в Кореї.

«Не боюсь, слід все до найдрібніших деталей випрацювати, думати лише про перегони», – говорить Віталій, батько трьох синів.

Гірськолижною трасою Віталій їде у супроводі іншого спортсмена, орієнтуючись на голосові підказки. Для таких біатлоністів, як Віталій, спеціально облаштовано вогневий рубіж. Він орієнтується у навушниках по звуку.

«Особливість у тому, що спочатку звуку не треба, виконується низка вправ, а це постава руки, тренаж, потім все на слух переноситься, – розповідає він. – У травні і жовтні у нас підготовчий період, коли ми цьому більше приділяємо уваги, а саме тренажу. А потім плавно переносимо це на стрільбу під час тренування».

«У нашій команді всі універсальні»

Спортсмени із вадами зору орієнтуються у біатлоні по звуках. Ті паралімпійці, які мають проблеми зі спиною чи у кого відсутні кінцівки ніг, використовують для гірськолижних перегонів спеціально адаптовані сидіння, які кріпляться до лещат. Як спортсмени, так і тренер високо оцінили траси на реабілітаційній базі, умови проживання. Після двотижневої підготовки у Карпатах, у селі Яворів Турківського району, паралімпійська збірна вирушає на кубок світу у Німеччину, потім на фінал кубка світу у Фінляндію, а перед початком Паралімпійських ігор у Кореї матимуть підготовку у високогірній Італії. Головним суперником українських спортсменів називають росіян. Однак на сьогодні достеменно невідомо, в якій кількості виступатиме російська збірна і під яким прапором. Адже рішення щодо відновлення в правах Паралімпійського комітету Росії і участі росіян у Паралімпійських іграх-2018 в Пхенчхані буде ухвалене наприкінці січня. У вересні 2017 року росіянам було дозволено брати участь у відборі на Паралімпіаду-2018, але в нейтральному статусі в гірськолижному спорті, біатлоні, сноуборді і лижних гонках. Також російським паралімпійцям заборонено використовувати на Паралімпіаді прапор Росії.

У нас всі спортсмени беруть участь і в лижних перегонах, і в біатлоні. У нашій команді всі універсальні. Наша команда – одна з лідерів світового паралімпійського виду спорту, про що свідчать результати останніх Паралімпіад. Нас вважають одними з фаворитів, тим паче що невідомо на сьогодні про участь російської команди у Кореї. Лише у кінці січня буде вирішено, в якій якості виступатимуть російські паралімпійці, під нейтральним прапором і в якій чисельності», – наголосив головний тренер паралімпійської збірної України Андрій Нестеренко, який тренує команду з 2010 року.

Андрій Нестеренко пригадує, що перші кілька місяців роботи у паралімпійській збірній, перші спілкування зі спортсменами з особливими фізичними вадами були трохи незвичними. Однак сьогодні до своїх підопічних ставиться як до здорових спортсменів і не робить їм жодних поблажок.

«Треную як здорових спортсменів, немає ніяких знижок, є лише певні нюанси, враховуємо, чи це сидячий спортсмен, чи більше-менше має бути силове навантаження. Є група незрячих, люди, які перенесли серйозні фізичні, а, відповідно, психологічні травми, і через спорт вони повернулись до життя. Багато позитивних, комунікабельних спортсменів є прикладом для тих, хто здоровий цілком і на дивані проводить час. Це – позитивний приклад, тим паче у час війни, коли так багато людей отримали поранення», – зауважив Андрій Нестеренко.

 У паралімпійській збірній тренуються 32 спортсмени з усієї України, серед них немає жодного військовослужбовця, який воював на Донбасі, але тренер сподівається, що це поки що, що невдовзі й українські бійці поповнять склад української команди. Важливо, щоб у них було бажання працювати над собою. Українська паралімпійська збірна є ще й прикладом того, як можна себе знайти у звичайному житті і через спорт повернутись до активного життя навіть після складної травми чи поранення.

За матеріалами: radiosvoboda.org
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: