"В "Карпатах" ніколи не було пафосу" - Ірина Худоб’як про особливості життя дружини футболіста

02 лютого 12:00
Переглядів: 325
Худоб

Якщо йдеться про дружину сучасного футболіста, то перші асоціації, які виникають – це Інстаграм з відвертими фото, світлини з дорогих курортів і демонстрація розкішного життя. Доволі часто, аби відповідати зірковому іміджу, молоді жінки вдаються до пластичної хірургії та корекції зовнішності.

Про дружину відомого львівського футболіста Ігоря Худоб’яка такого не скажеш. Ірина не хвалиться дорогими покупками, ніколи не робила пластичних операцій, часто навідується до родичів у рідний Івано-Франківськ і не розуміє, чим футболісти принципово відрізняються від решти людей.

Ірина та Ігор разом вже 12 років. За цей час подружжя пережило різні моменти в історії львівських «Карпат», провели один сезон у російському Ростові, народили двох дітей і відкрили спортивне кафе у Львові. Саме там, у родинному закладі Худоб’яків, ZAXID.NET зустрівся з Іриною.

Спортивне кафе Funclub розташоване на вулиці Джерельній, трішки осторонь туристичного центру Львова. Вперше чуєте про цей заклад? Нічого дивного. Попри те, що до Funclub часто навідуються відомі футболісти та спортсмени, цей заклад чомусь залишається осторонь популярних паб-путівників Львова. Можливо, таким чином зберігає особливу атмосферу «тільки для своїх».

Відкривши прозорі вхідні двері, до відвідувачів Funclub всміхається світлина кучерявого Ігоря Худоб’яка. Поруч висять його дві футболки – зелена «карпатівська» і синя збірної України. Знизу – прозорий бокс із пам’ятними квитками на матчі «Карпат» у Лізі Європи.

Решту стін у Funclub прикрашають фото і футболки відомих футболістів – зазвичай, екс-гравців «Карпат», а також спортсменів, шоуменів, музикантів. Тут висять лижі з автографами українських біатлоністів Олени Підгрушної та Дмитра Підручного, майка із перегонів екс-біатлоніста Андрія Дериземлі. Гостями Funclub були відома українська гімнастка Анна Безсонова, екс-чемпіон світу з боксу Андрій Котельник, гравці волейбольної команди «Кажани», популярний ведучий Сергій Притула, а на відкритті закладу публіку розважав гурт ТНМК.

Ірина сідає за один із столиків закладу. Неподалік у дитячому куточку бешкетує дворічний син подружжя Худоб’яків – Марко. Відкриваючи заклад у 2013 році, подружжя вирішило, ще це місце повинно бути комфортним для сімейного відпочинку.

Жінка хвалиться, що сама придумала інтер’єр закладу, стилізувала звичайні білі лампи під ігрові м’ячі. Саме тут Ірина та Ігор приймають численних гостей. Тут, у Funclub, команда «Карпат» святкує дні народження футболістів. І саме тут гравці прощались з улюбленим тренером Ігорем Йовічевічем.

«Футболісти його дуже любили, - пригадує Ірина. - Може на полі у них не все вдавалося, але він згуртував команду. Коли ж Ігор йшов, хлопці вирішили зробити йому прощальну вечірку. Якось телефонують мені і кажуть: хочемо сьогодні зробити прощальний бенкет для Йовічевіча – треба смажене порося. Ігор дуже давно хотів спробувати, але поки жив у Львові, так і не встиг. Дзвоню дівчатам – кажу, треба щось придумати. Добре, що ринок недалеко і наші кухарі все швидко приготували. Йовічевічу сподобалось».

Колектив закладу звик до таких сумбурних рішень Ігоря та його друзів. Так само трапилось, коли Ігор Худоб’як відзначав тридцятиріччя. До останнього він не планував свята, всіляко віднікувався. Однак на зборах хлопці вмовили його зробити вечірку.

«За день до свята Ігор заявив, що хоче влаштувати бенкет для друзів. До речі, хлопці в «Карпатах» часто так люблять – можуть подзвонити за годину-дві і попросити накрити стіл на велику компанію. Спочатку через це я страшенно панікувала, а зараз з легкістю можу організувати бенкет за дві години. Так от. Коли Ігор таки погодився відзначати ювілей, я подумала – який же ж сюрприз йому організувати? Написала Сергію Притулі у Facebook – мовляв, Ігорю 30 років виповнюється, чи не міг би він приїхати до Львова? Сергій одразу погодився. Приїхав до нас із «Вар’ятами-шоу». Це був дуже хороший вечір».

З не меншим теплом Ірина згадує візит Анни Безсонової. Щоправда, ця гостя стала особливою, насамперед, для їхньої доньки, 8-річної Дарини, яка серйозно займається художньою гімнастикою.

«Ми запросили Аню Безсонову до нас на зустріч. Вона виявилась надзвичайно милою – зі всіма поспілкувалась і сфотографувалась. Наша Даринка була просто в захваті. А коли Аня попросила її зробити шпагат, то дитина засяяла від щастя. Мені здається, захват від спілкування з Безсоновою досі додає їй натхнення під час тренувань», - розповідає Ірина.

Вихованням дітей у родині Худоб’яків займається мама, бо тато майже увесь час на тренуваннях, зборах або ж на матчах. Ірина жартує, що її діти певне розуміють футбол на генному рівні. До прикладу, Даринка з легкістю пояснить основні правила гри.

Ірина ділиться, що в побуті її чоловік дуже спокійний. Якщо діти бешкетують, то в їхньому домі, швидше за все, голос підвищить мама, але не тато. І додає, що роки, проведені у футболі, мало змінили їхню сім’ю.

«Коли я була на другому курсі, то подруга постійно говорила – в мене є однокласник, ну такий схожий на тебе, такий схожий. Він певне буде твоїм чоловіком. Я сміялась, не вірила. З Ігорем познайомились, коли він ще виступав у Франківську. Знайомство відбулось на дискотеці. Так все й закрутилось».

Що таке бути дружиною футболіста, дівчина усвідомила пізніше. За кілька днів до їхнього весілля у вересні 2007 року керівництво команди вирішило, що Ігор мусить обов’язково бути на грі у день свого весілля.

«Я плакала цілий тиждень. Ми попередили команду за півроку до цього, а тут нам дзвонять в понеділок і ставлять перед фактом – Ігор мусить бути на грі. Коли настала субота, Ігор поїхав на стадіон, а моя подруга каже: «Слухай, перестань плакати, вдягай сукню, поїхали на матч, а звідти поїдемо до гостей». Так і зробили. Вболівальники були в шоці, а до гостей у Франківську ми приїхали аж в 10 вечора».

31-річна Ірина – дипломований філолог з англійської та німецької мов. Однак ні разу не пожаліла, що не працює за спеціальністю. Знання мов використовує у частих подорожах, а також навчає своїх дітей. До прикладу, дворічний Марко більше слів знає англійською, аніж українською, а вдома у Худоб'яків мультфільми транслюються лише англійською та українською.

Останні кілька років Ірина займається діяльністю Funclub. Фішкою закладу є те, що тут можна подивитись будь-які спортивні трансляції – від матчів англійської Прем’єр-ліги до етапів «Формули 1».

«У нас дуже популярними є трансляції англійського чемпіонату. При чому, приходять люди з атрибутикою «Ліверпуля», «Челсі» або «Манчестер Юнайтед», а от чемпіонат України дивитися не приходять. Я до цього довго не могла звикнути. Недавно був матч «Зорі» із «Манчестер Юнайтед» - до нас прийшло дуже багато відвідувачів у футболках «МЮ» і жодного з атрибутикою «Зорі». Чому? Це ж наша, українська команда».

І додає – місцеві вболівальники мало цікавляться тенісом, баскетболом, волейболом, хоча заклад завжди намагається організовувати трансляції важливих спортивних подій. Однак є компанії, які резервують півзакладу для перегляду гонок «Формули 1».

«Я досі вражена тим, як вболівають в Греції, хоча від нашої гри з ПАОКом минули роки. Пам’ятаю, ми йшли на стадіон пішки, а поруч сотні людей і всі у чорно-білому – в клубних кольорах команди. Прийшли на стадіон – а трибуни тріщать, усі співають. Ми подумали, що певне спізнились, але ні. Команди ще навіть не вийшли на розминку, а стадіон вже співав на повний голос. Дуже б хотілося такої атмосфери у Львові».

Ірина згадує, як з сестрою полетіла на матч «Карпат» у Лізі Європи проти «Галатасараю». Тоді дружини інших футболістів відмовились летіти – з командою не можна було, а самі якось боялись, начитавшись в мережі історій про шалених турецьких вболівальників.

«Виходимо з аеропорту у символіці «Карпат», щасливі такі. Мали ще кілька годин перед грою і хотіли побачити Стамбул. З нами в літаку також летіли вболівальники зі Львова і напросились до компанії. Отож гуляємо містом, а нам назустріч натовп фанатів у червоному. Тільки й почули ззаду від наших: «Розбігаємось в різні сторони!». Ми з сестрою злякалися. Але турки виявились досить культурними – побачили нас, показали дорогу на стадіон. Все було спокійно. А вже на стадіоні ми сиділи на звичайному секторі, і ще перший гол «Карпат» не святкували, але коли вже наші забили другий – то стрибали від щастя».

Ірина каже, що дуже легка на підйом – любить подорожувати, а пропозицією полетіти в інший кінець континенту її не здивуєш. Досі дуже тісно товаришує з родинами футболістів, які колись виступали за «Карпати» - із Годвінами, Зеньовими, Кобінами, Балажицами, Петрівськими.

«Маю велику ностальгію за тією, старою командою, бо ми були дуже дружніми. Але з іншого боку – скільки ж у нас друзів в різних куточках Європи! Коли Зеньови переїхали в Естонію, ми їздили до них в гості. Тепер вони в Баку – значить це хороша можливість поїхати до них в Баку. Пластуни тепер в Болгарії – теж хороший привід поїхати в гості. Коли Ігор виступав за «Ростов», я сама їздила на автомобілі до Львова – 1200 км. І знаєте, ця відстань не була такою космічною, бо по дорозі в Україні завжди можна було зупинитись в друзів».

Ігор Худоб’як виступав за російський «Ростов» у сезоні 2013/2014 рр. Тоді Ірина та Ігор якраз вирішили відкрити власний заклад, але футболіста виставили на трансфер і він був змушений шукати нову команду.

«З острахом їхали в Ростов, це правда. І я поясню, чому. На Євро-2012 ми були на двох матчах збірної України в Донецьку. І дуже дивно було, коли в магазинах нам казали, що не розуміють української. Хоча були й такі люди, які підходили і робили компліменти: «Ой, ви так гарно говорите українською. А скажіть ще щось». Коли ж Ігор підписав контракт з «Ростовом», було трохи страшно. Я не вмію говорити російською, а коли говорю – це виходить дуже смішно. В Ігоря – те саме, тому в команді він говорив українською, деколи пояснюючи якісь незрозумілі слова. Усі до цього ставились нормально».

Великою перевагою та недоліком бути дружиною футболіста – це публічність. З одного боку, відоме ім’я відкриває багато дверей, з іншого – привертає багато уваги.

«Не доводилось опинятись в епіцентрі конфліктів чи скандалів. Але на мою думку, не футбол впливає на поведінку гравців, а виховання. Адже є футболісти, які роками у цій професії, і залишаються вихованими і простими людьми. Особливого пафосу у гравців «Карпат» ніколи не бачила – ні під час виступів у Лізі Європи, ні після. Хоча розумію, є ситуації, коли журналісти самі провокують футболістів. Таке було і в «Карпатах». Одного року команда святкувала завершення сезону за містом. Рік видався непростим, команда не тішила перемогами і ледве втрималась від вильоту. Але ж не стрілятися футболістам через це. Так от, команда святкувала за містом, і звідкись з’явились журналісти і фотографи, а потім стояли і випитували: скільки ви випили, а як ви це прокоментуєте і так далі. Це було дуже некрасиво».

«Дружина футболіста повинна бути пафосною? Ніколи цим не страждала. Не знаю, що на це впливає. Може гроші, може пріоритети. У нас на першому місці – сім’я. Ніколи не хотіла зробити пластику, чи витрачати тисячі євро на модний одяг. Пам’ятаю, як тільки влилась у футбольне середовище – все було дуже просто: без понтів, без вихвалянь. Ніби й не так багато часу минуло, але розумію, що зараз до цього зовсім інше ставлення».

Що буде після футболу - у родині Худоб’яків не загадують. Усе залежить від того, як довго виступатиме Ігор.

«Чоловік не раз нервувався, що в «Карпатах» постійно змінювались тренери. А я йому завжди казала – шукай позитив, бери від кожного тренера те, що в нього виходить найкраще. Мені найбільше подобався Олег Кононов – дуже інтелігентний, стриманий, не такий, як інші. Ми з ним випадково зустрілись в Ростові. Я чекала з донькою після матчу на Ігоря, а він впізнав нас, підійшов, привітався, поговорив. Про нього, я впевнена, у Львові залишились тільки найкращі враження».

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: