Новачок Металіста Василь Кобін прокоментував інтерв’ю Юрія Дячука-Ставицького в якому той розповів про високк зарплятню футболіста.
- В одному з інтерв’ю Юрій Дячук-Ставицький розповів про ваш із ним діалог після переходу в Шахтар, нібито ви йому сказали: "Юрій Михайлович, мені тих доларів насипали стільки, що голова закрутилася". Відповідно, люди, які читали це інтерв’ю, можуть пов’язувати втрату місця в складі з Шахтарі з вашим власним регресом через втрату мотивації після підписання вигідного контракту.
- По-перше, з Дячуком-Ставицьким я спілкувався тільки тоді, коли був гравцем Карпат, а він з місяць був головним тренером команди, а також близько року – спортивним директором. Після переходу в Шахтар з тренерами та керівниками Карпат я не спілкувався, лише з футболістами. Тому те, що він сказав – дурниці. Можливо, людина просто захотіла попіаритися на моєму прізвищі, не знаю. Але я не звертав на це уваги. Він вирішив так сказати – гаразд, людина має на це право. Я йому не телефонував навіть.
- Але я так розумію, що ви читали це його висловлювання?
- Не читав, але хлопці на тренуванні мені сказали.
- Ваша перша реакція?
- Посміявся. А що я ще можу зробити?
А регрес… Футбольні люди мають розуміти, що у професіонального футболіста є контракт з клубом, і якщо гравець не потрапляє до складу, зібрати валізу й поїхати в іншу команду він не може, бо зв’язаний контрактом зі своїм роботодавцем. Українці ж не можуть вчинити так, як бразильці – взяти, не захотіти й навіть не прилетіти до України попри контракт, або ж захотіти – і не тренуватися, чи щось інше. Ми виховувалися в таких умовах, що ти повинен поважати місце, де ти працюєш, і людей, які тебе оточують. Тож я не отримував ігрової практики, але залишався в клубі, бо не міг вчинити інакше. Я сам не обирав свою долю. Тим паче, не слід забувати, що я люблю Шахтар. Цей клуб дав мені дуже багато в житті…