Вероніка Любінець: "Фортуна посміхається найсильнішим"

14 серпня 15:32
Переглядів: 149
Любінець

Дебютант національної жіночої збірної України, вихованка франківської ОДЮСШ Вероніка Любінець розповіла, як прийняли її у збірній і видала рецепт – що треба, аби стати твердим гравцем основи команди, у якій граєш.

- Виклик до національної збірної став для мене великою несподіванкою. Звісно, я хотіла, щоб мене викликали, але не очікувала, що все відбудеться так швидко. Прийняли мене добре, гарна атмосфера у команді, старші дівчата допомагають, вчать, і тренер також.

- Розумієш, що вимагає від тебе головний тренер Горан Бошкович? 
- Більшою мірою розумію. Він спілкується англійською, якщо я навіть щось не вловила, мені перекладають.

- Сама опановуєш мову? 
- Українська – рідна, російською володію вільно, англійську опановую (посміхається – ред.).

- На якій позиції тебе бачить тренер у збірній? 
- На третій – четвертій позиціях. Більше – у полі. Ми багато працюємо з веденням м’яча, під кільцем. ГоранБошкович доступно усе пояснює.

- Тебе викликали разом з дівчатами, з якими ти у молодіжці грала – Карп, Мітіною, отже, сиріткою себе не відчуваєш? 
- Ні, зовсім ні (посміхається – ред.). Але звісно, приємно, що ми разом і в цій команді тренуємося. Почуття того, що ти не одна, відкидає тривогу чи якийсь дискомфорт.

- Прийшло до тебе розуміння, що ти стала частиною національної команди? 
- Вже приходить. Потрошку. Я відчуваю себе більш дорослою.

- Рідні зраділи таким баскетбольним змінам? 
- Так, дуже приємно відчувати їхню підтримку. Моя мама – мій найпалкіший вболівальник. Дуже зраділа. Можна сказати, зміни почалися на її очах. Я була вдома, в Івано-Франківську, після чемпіонату U-20, і мені подзвонили, сказали – ти в обоймі, давай, збирайся на збори національної збірної.

- Ти не так давно ще грала у збірній U-18. Слідкуєш за її виступом на чемпіонаті Європи в Австрії. 
- Так, слідкую, намагаюся усі матчі дивитися, коли нема тренувань. Там і чимало моїх подруг грають, одноклубниць з Київ-Баскета, і тренує їх головний тренер КСЛІ-Київ-Баскет Олена Федченко.

- Чого не вистачило дівчатам у чвертьфінальному матчі з туркенями? 
- Я вважаю, нашим забракло агресії, туркені виглядали більш зарядженими. У нас весь час була зміна великого гравця з маленьким, Попова регулярно лишалася з великою дівчинкою з Туреччини і та її перегравала. Дівчата молодці, але сил їм забракло, і, напевно, бажання. Але вже добре, що вони увійшли до Топ-8. Тепер 5 місце треба посідати.

- Ти у складі збірної U-20 посіла на чемпіонаті Європи 7 місце. Теж непогано?
- Можна було краще виступити. Була можливість підвищитися у класі. Але прикра поразка від Литви на старті далася взнаки. Мандраж був попервах, не зловили свою гру. Потім Румунії теж поступилися.

- Ти все літо проводиш по-баскетбольному: з U-20 пройшла збори і відіграла Європу, тут тебе до тренувального табору національної команди викликали, а попереду важкий сезон з Київ-Баскетом? Вистачить тебе добре грати на всіх напрямках? 
- Я вважаю, що вистачить. Баскетбол мене зовсім не втомлює. Навпаки, дуже рада, що граю. Завжди знаходжу час відпочити.

- Володимир Холопов заявив, що і цього сезону Київ-Баскет буде націлений на чемпіонський титул і Кубок України. Реально досягти мети? 
- Завжди цікаво грати в команді, яка ставить перед собою найвищі цілі. Нам треба брати і Кубок і чемпіонство. Думаю, ми зможемо.

- У команду прийшли кілька нових гравців, зросте конкуренція у складі, це тебе не тривожить? 
- Ні. Це завжди було, є і буде. Треба тренуватись і показувати, що ти краща за цих людей. Ми команда, ми дуже підтримуємо одна одну, і конкуренція не позначається на грі у гірший бік.

- Як швидко ти знайдеш спільну мову з новачками Київ-Баскета? 
- Думаю, що швидко. Я усіх знаю, про всіх чула, всіх бачила, знаю, як вони грають. Я товариська дівчина, у мене в спілкуванні з іншими нема проблем.

- Скільки років вже граєш у Києві? 
- Третій рік, вже адаптувалася до масштабів столиці. Київ – мій другий дім.

- Кого вважаєш суперницями у чемпіонаті України? 
- Треба подивитися, як хто укомплектується. Але з тієї інформації, що маю – Рівне боротиметься, Динамо, Чайка. У Запоріжжі нова команда з амбіціями. Буде цікавий чемпіонат у цьому році.

- Що треба, щоб вболівальників більше приходило на ваші матчі? 
- По-перше, добре грати, по-друге – сильні суперники, по-третє, популяризувати власним прикладом баскетбол. Я готова до діток у школи ходити.

- Знаєш, як провести баскетбольний урок? 
- Якщо запропонують, так, проведу. Хоч досвіду нема. Але ж я на тренера вчуся, на третьому курсі вже. Ось саме і буде практика, поясню, розповім – що і як робити. І у нашій баскетбольній академії Київ-Баскета теж зможу попрактикуватися.

- Коли ти дивишся на таких досвідчених членів збірної, як Бовикіна, Самбурська – що треба зробити, щоб досягнути їхнього рівня? 
- Для початку потрібна ігрова практика, знання мови, тренуватися сумлінно. Баскетбол любити треба.

- Та й везіння не завадить. 
- Треба покладатися на себе. Бо ж знаєте, як кажуть - Фортуна посміхається найсильнішим.

За матеріалами: fbu.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: