Він боровся за мрію: Найджел Менселл

19 жовтня 00:31
Переглядів: 389
Менселл

Стаття розміщена в рамках блогу : Стенограма думок швидкістю 300 км

Може би й годилось цю серію матеріалів розпочати з Міхаеля Шумахера чи Айртона Сенни. Але то було б якось банально. Хочу розповісти Вам про людину, яка вміла боротись з обставинами і таки виборола мрію. Це він, неповторний вусань Формули 1. Це Найджел Менселл.

Найджел Менселл народився 1953 року у небагатій англійській родині. До кар`єри пілота він був інженером. Власний шлях у гонках молодий Найджел починав за свої кошти. Після локальних успіхів у картингу вдалось потрапити до серії Формула Форд. Вже в дебютному сезоні (1976 рік) все пішло чудесно: 6 перемог у 9 гонках. Наступний рік також був успішним: 20 перемог при 27 стартах. Хоча казка могла завершитись вже на етапі в Брендс-Хетч. Страшна аварія ледь не забрала життя молодого пілота. Потім була лікарня, де фахівці встановили травму хребта. Вони додали, що Найджелу не можна вставати з ліжка без дозволу, не те, що брати участь в гонках. Інакше він буде паралізованим на все життя. Проте Лев через п`ять днів виписався і попростував додому. А через місяць знову сів за кермо...

В 1978 році планувався дебют у Формулі 3. Грошей не було, тому довелось продати квартиру. Та дарма, бо сезон не вдався. Болід March був слабеньким. Пощастило, що Менселла помітив Колін Чепмен, керівник Lotus. В червні пілота визнали "гоночною надією року" у Великобританії. Наступного року було заплановано тести за Lotus, все йшло просто прекрасно... Та знову травма хребта. Будь-кого другий такий випадок зупинив би. Будь-кого, але не Менселла! В лікарні він пообіцяв, що прибуде на тести і дотримався свого слова.

Отож, у 1980 році Лев дебютував на перегонах Формули 1 за Lotus. Пілоту довірили третій болід (так, було таке колись!) на трьох етапах. В першій своїй гонці Найдж зазнав хімічних опіків від розлитого палива. Проте він далі терпів. Доки не згорів мотор...

1984

На фото: Гран-Прі США 1984 року.

У 1981 році вчорашній дебютант посів місце у другому боліді команди, замінивши екс-чемпіона Маріо Андретті. Кращим досягненням того сезону було третє місце у Бельгії. В 1982-84 роках нічого суттєво не змінилось: у кожному з тих сезонів вище третього місця піднятись не вийшло. З легендарною командою Лев не здобув більш нічого. Та міг бути навіть перемагати у Гран-Прі. Наприклад, в США 1984 року. Тоді в тіні було 40 за цельсієм. Уявляєте, як було пілотам? Так от, Менселл боровся за перемогу з Кеке Росбергом, згодом вже поступився і їхав другим. А на останньому колі рапотво завершились запаси пального! Британець мав неабиякий характер. Він щосили штовхав болід до фінішу, аж поки не впав без тями під палючим сонцем Техасу. А до фінішу залишалось зовсім трішки...
В 1985 році почалась історія Менселла в не менш легендарній команді: Williams. На той час мотор Honda, яким послуговувалась команда, був найкращим. На початку сезону, щоправда,  він підводив у надійності. Перша перемога Великого Найджа не забарилась. Гран-Прі Європи проходив у Англії і вдома перемагати було вдвічі радісніше. Та потрапити до лідерів сезону таки не вдалось.

Сезон 1986 року міг стати чемпіонським. Мотор став ще кращим, а геній Патрік Хед сконструював хороше шасі. Партнером по команді став Нельсон Піке (вже дворазовий тоді чемпіон). Williams був тоді незрівнянним! Інші боліди були набагато слабшими, тому Піке і Менселл почали вести боротьбу між собою. Поки керівник команди Френк Вільямс одужував після аварії (відтоді він їздить на візку), партнери по команді стали ворогами. Це, ясна річ, позначилось на результатах. Цим користувався Ален Прост, який набирав очки дуже стабільно. А коли прийшов час останньої гонки року, на титул претендували троє пілотів: Менселл йшов першим, шість очок йому програвав Прост і ще одне очко - Піке. Та Леву як не щастило раніше, так і зараз. В гонці шина його боліду тріснула, коли він лідирував. Чемпіоном став Прост.

Наступного року пілоти Williams знову отримали сильний болід. Найджел їхав трішки швидше за свого партнера, однак в Японії на кваліфікації потрапив в серйозну аварію. Титул без проблем взяв Піке. Чергова невдача не зупинила британця. Він далі боровся. Сезон 1988 року почався без японських моторів, тому команда амбіції значно зменшила. Сам же Менселл лише двічі фінішував. Дарма, що обидва рази другим. Далі була Ferrari і нові випробування...

В італійську команду Лева (так назвали його якраз тіфоззі "червоних") запросив сам Енцо Феррарі. Цікаво, що Менселл став останнім обранцем Феррарі перед його смертю. 1989 рік не став вдалим. Були на той час команди значно кращі. А в 1990 році немолодому британцеві дали роль другого пілота. Першим визначили Алена Проста, який боровся проти свого запеклого приятеля Сенни. В Португалії Найджел переміг, дещо грубо заблокувавши свого партнера в першому повороті, чим забрав його шанси на тиутл чемпіона. Була в тому сезоні і ще одна дуже промовиста історія. На одному етапі Менселл сів у свій болід і просто не впізнав його. Він чітко розумів, що того не його машина. Сказав про це команді. Але всі апелювали, що наклейки на червоній Ferrari такі, як і мають бути: "Пише ж, Менселл", - казали механіки. Але Лев був звично впертий і домігся правди. Прост забрав його болід, бо на ньому Найджел виступав дуже вдало. Довелось "проковтнути" це. Менселл заявив про своє прощання з Формулою 1. Але Френк Вільямс вмовив його залишитись.

1991 рік

На фото: Менселл за кермом Williams в 1991 році.

В 1991 році відбувся другий дебют за Williams. В чемпіонаті боротьба з Сенною завершилась поразкою. До того ж, на останній гонці Лев травмував ногу і на подіумі його місце пустувало. Лікарі знову нагадували про небезпеку перегонів, але старіючий "вічно другий" хотів здійснити мрію. Він хотів бути хоч раз першим. Хоч раз хотів, аби пощастило. І от, 1992 рік. Williams з моторами Renault багато-хто досі називає ідеальною машиною. Кажуть, що будь-який інший пілот став би тоді чемпіоном. Може й так. Але за всі невдачі і поразки саме Менселл заслужив бути першим. Ніхто інший. Він і тільки він напрацював, щоби бути на вершині. Завжди доганяючий... Лише не тепер! Він та його друг по команді Патрезе буквально розбили всіх суперників. На рахунку Великого Найджа було 9 перемог та 14 поулів! Чемпіоном він нарешті став. За п`ять етапів до завершення сезону.

Вільямс не збирався продовжувати контракт з Менселлом і той поїхав в Америку, щоби виступати в серії "Індікар". Там ветеран став чемпіоном, а в 1994-му (після смерті Сенни) на кілька гонок повернувся у Williams. На останньому етапі року Лев здобув свою 31 перемогу. Фінальну.

В 1995 році спортивна форма вже була зовсім не та. Великий Найдж став ще більшим і навіть не помістився у підготований йому болід McLaren. Та машина була слабою, відтак екс-чемпіон провів дві невиразні гонки. Він хотів ще бути серед еліти. Навіть провів тести з Jordan у 1997-му. Але цього разу повертатись не стало сил. І тоді він, врешті, пішов на пенсію. Звісно, в менш відомих серіях ще їздив, але не більше.

Його життя не було встелене пелюстками квітів, він багато боровся проти млинів, як спражній Дон Кіхот. Він не був красивим героєм мільйонів. Він не пішов красиво, після чемпіонства. З нього, бува, і кепкували. Але в боротьбі Лев виборов право бути одним з перших. Він легенда.

Володимир ГОЛОД

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити