Віталій Кільчицький - про навантаження, сім'ю та плани

09 вересня 12:02
Переглядів: 72
кільчицький

На останніх стартах, у яких брали участь українські біатлоністи, найкращого результату вдалося досягти Віталію Кільчицькому. Ми вирішили поспілкуватися з біатлоністом, щоб дізнатися, наскільки важко йому дається повторне «вливання» до складу команди, як проходять для нього збори. Говорили й про особисте. Детальніше в інтерв’ю.

- Віталію, вітаємо з другим місцем на чемпіонаті Чехії! А з чим Ви самі себе хотіли б привітати, підсумовуючи літню підготовку? 

Дякую! Мені приємна позитивна 
динаміка Федерації біатлону та відношення Бринзака Володимира Михайловича, Бондарука Романа Романовича, Голуба Руслана Тарасовича. А також тренерів молодих - Олексія Кравченка, Ігоря Ященка, Романа Прими. З цими хлопцями, з якими ми пройшли багато етапів IBU і зборів, приємно бачитися в команді й можна на рівні поспілкуватися, порадитися, можливо посперечатися навіть про деякі методики тренувань, які обговорювалися перед сезоном на першому зборі. 

Вдячний за відновлювальні масажі Сергію Іванченку і Миколі Зубаню. За одну годину робиться колосальна програма зі всіма можливими засобами, що на 70% прискорює процес відновлення!

Дуже приємно, що, попри всі моменти, у спортивної влади знайшлися кошти для повноцінних зборів, які й дали мені пройти підготовку до чемпіонату світу і чеського чемпіонату на ролерах. Колупаєв Євген Федорович, Седнєв Сергій, Татаренко Валерій Миколайович забезпечили необхідним інвентарем, міостимуляторами, також палками, ролерами. Без таких речей важко повноцінно робити великі об'єми кілометрів, які запланували Юрай Санітра і Василь Павлович Карленко на рік.

- Ще рік тому Ви були тренером з фізпідготовки хокейного клубу «Галицькі Леви». Як саме повернулися до біатлону і як переносите інтенсивні навантаження після доволі тривалої паузи?

З Володимиром Михайловичем Бринзаком обговорили задачі, які поставили, щоб повернутись до штату команди, та зрештою почав працювати в загальній групі. 

З Перших зборів в Буковелі незвично було без стрільби тренуватись, так як стрільбище в проекті до кінця 2018 року. А об'ємних довготривалих тренувань, які в поєднанні з силовими-велосипедами-ігровими-міксами-ролеро-вело-кросом-походом, по 6 годин. Було трохи незвично і, чесно кажучи, тяжкувато «переварити», так як організм реагував по-різному (посміхається). Але був із сім'єю і всі ці навантаження обернулися на позитив!

- У чому задоволені собою, а що, на Вашу думку, ще не дуже вдається?

Збір у Раубичах пройшов на одному подиху. Звичайно, першу контрольну ролерну пробіг і «ледь ролери не відкинув на фініші». Тяжко було після підйому, мало не задихнувся від нехватки кисню, лактат був за 15, що показало мою неготовність до максимальних прискорень, і м’язи, які відповідають за лижну координацію, були не готові фізично до довготривалих максимальних прискорень. 

Після Білорусі я поспілкувався з Юраєм Санітрою. Ми зрозуміли, в якому я стані, і почали потихеньку тренуватись, щоб якось повернути і покращити кондиції. 

Тести в Конча-Заспі на кросовому тредмілі дали інформацію по зонах тренувань. Василь Павлович Карленко за кардіограмою дав свої цікаві поради. 

І так пройшли Австрію 20днів і домашню підготовку. Вдалось підвести більш-менш фізичну форму під чемпіонат світу в Чехії, де я і сам, в принципі, на такий результат очікував, так як отримав багато підказок, які методи тренувань дають у короткий відрізок хорошу й довготривалу форму.

Тому все до купи і строгий режим здорового і збалансованого поетапного харчування з деякими вкрапленнями власних знань про фізичну підготовку, здобутими в ролі хокейного тренера, і дали задовільний результат. У принципі, в команді у всіх наших спортсменів основи результати наразі є на досить високому рівні на даний час.

Подякую і Олені Підгрушній за чудовий приклад, який ще треба трохи підігнати для своїх нюансів. Але без нього важко було б досягнути стабільної стрільби. І спеціально Євген Федорович Колупаєв з В’ячеславом Деркачем підібрали чудовий облегшений ствол і патрони Polar, з якими поки що я дуже стабільно себе почуваю і працюю.

- Наскільки важко було відірвати себе від родини та поринути знову у світ великого спорту? Донька Вероніка, мабуть, сумує за татом?

Щодо підтримки рідних, то можу подякувати дружині Марті, що дійшли компромісу з приводу мого повернення до професійного спорту. Через мою відсутність більше половину року, тяжкувато їм без чоловічої підтримки. Але донька Вероніка завжди на зв'язку. У 3 роки на Viber дзвонить і питається про справи по телефону. Тренуємося разом, розказує свої враження за день. 

А вдома ми максимально разом проводимо всі тренування і відпочинок. І на тиждень звільняємо маму від прибирань, від приготування їжі. Пасти італійські всіх видів, борщі, салати, сніданки беремо на себе і годуємо маму (посміхається). То найкращі моменти, коли можу бути в процесі правильного, на мою думку, виховання дитини. Завжди прошу доньку допомогти і вона все робить, як вміє. Замішує тісто, подає всі інгредієнти, прати в машинці вже вміє. І потім каже: «Тато, я все знаю, не заважай мені робити».

Тішусь, як відновлюється мама після інсульту. Вона дуже мотивована людина, яка розуміє свій стан прикутості і неспроможності ще з півроку щось робити. Але вже сама себе може обслуговувати. І дякуючи моєму батькові, який щохвилини вже цілий рік проводить біля своєї дружини, кинувши практично роботу, реабілітуючи маму з найважчого стану. За це низький уклін! Це приклад сімейного життя і самопожертви людей для мене і предмет для гордості своїми батьками! Щиро дякую біатлонній команді за зібрані кошти на реабілітацію мами! Вона завжди дякує, хвилюється за всіх і передає вітання всім, кого знає!

- Міцного здоров’я Вашим батькам!

- Повернімося до спортивних змагань. Чи задовольняють Вас результати стартів на літньому чемпіонаті світу та чемпіонаті Чехії? А також поділіться, будь ласка, враженнями від організації цих змагань у Чехії. Яка атмосфера та які відмінності від внутрішніх стартів в Україні та на міжнародній арені в зимовий період?

Відносно чемпіонату світу… Звичайно, для вболівальників – це цілий день насичена юніорська програма з переходом у вечірню стадію - чоловічу і жіночу. Та ще й протягом 3 днів – це прекрасно. А спортсменам завжди 3 дні такої максимальної віддачі даються нелегко. 

Але я загалом біг дві гонки. Що на спринті трьох секунд до 3 місця не вистачило, було дуже прикро. Ще й з ролерами були нюанси, коли програш на спусках був однозначним через перетиснуті ролери, в яких, на візуальний погляд, на старті українцям і багатьом топовим спортсменам затискали колеса. Що й було причиною таких цікавих результатів…


Але, попри все, організаційно все було супер. Раді були бачити на трибунах Радіонова з прапором, Могильняка і всіх фанів, які приїхали підтримати і дали нам мотивацію бути в топах.

Стрільба в переслідуванні, звичайно, моя помилка. Зробив її, затримавши дихання до першого пострілу, це дало невелику реакцію на стійці. Але то справді була фізично важка гонка, де завжди йшов в боротьбі догнати переслідувачів. Надалі намагатимуся краще тактично розраховувати роботу по дистанції!

З приводу чемпіонату Чехії в Летограді. У нас проходив збір і ці старти пройшли динамічно й позитивно. Траса швидкісна, стрільбище досить тяжке, враховуючи підйом 200м з виходом на рубіж. Але такі умови для всіх і впорались всією командою. Загалом, провели хороші старти і дали картину тренерському складу для деяких корегувань підготовки на подальше.

Люблю різні контрольні старти літні, де повністю моделюється зимова атмосфера, яка мобілізує і дає зовсім інший підхід, ніж просто командні контрольні. Тому боятись не варто таких стартів і гадаю, що кожному спортсмену лише в плюс така змагальна практика!

- Наприкінці нашого інтерв’ю розкажіть, будь ласка, про тренувальний збір нашої команди, що проходить зараз, та про подальші плани.

Зараз ми переїхали до Оберхофу в Німеччині. Там 9 днів катаємося на лижах в Skihall комплексі, де 1800 м траса зі штучним снігом, де -7 температура. Сніг, який настрілюється для траси в разі виникнення проблем з дощами, що бували причиною зриву етапів кубку світу в Оберхофі. Цікавий рельєф, стрільбище на 4 установки.

Проводимо тренування більш силового-технічного характеру і з новою сервісної командою обкатуємо лижі. Це певні тести, які спортсменам і сервісменам дають оцінку швидкості лиж і роботі кожної пари. У мене трохи сумна картина з лижами і тому дякую Володимиру Бринзаку і Роману Бондаруку, що Федерація візьме на себе питання покупки топових лиж Madshus, щоб можна було скласти гідну конкуренцію лідерам. 
Тож, проводимо тести, також тренування – ролери, кросові, силові, усе в режимі зі стрільбою – до 10 вересня.

Також ми ще маємо свій чемпіонат України в Чернігові, де ми з 19 вересня будемо. Проведемо тести в Конча-Заспі. Будемо до 26 вересня приймати участь в естафетах, спринті, переслідуванні.

Буду тренуватися на Льодовій арені з Чіканцевим, так як там прекрасні умови для силових і ігрових тренувань, на базі біатлону з тренерами Іващишиним, Полюгою. Сплануємо підготовку, Санітра дасть домашнє завдання. 

З другом Іллєю Дзицом підрихтуємо гвинтівку. Зробимо відео тренування. 
Також поділюся певним досвідом з молоддю, планую зробити відкрите тренування для вболівальників зі Львова, які завжди заряджають мене позитивною енергією. 

Зустрінусь з Крупським Василем, нашим славетним ветераном з лижних перегонів, якому подарую пару лиж для участі в чемпіонаті світу у березні в Норвегії. Допомагаю з екіпіровкою і хочу, щоб Львовське спортвідомство також відало належне, оскільки Крупський у 78 років є переможцем і неодноразовим призером чемпіонатів світу. І багато років їздить на такі змагання до США, Фінляндії і цього року до Норвегії за свої кошти. Якщо буде відмова спортивної влади, буду робити благодійні заходи зі збором коштів для таких відряджень!

Також за Руслана Ткаленка переживаю. Він у хорошій формі був, але сподіваюся, що спеціалісти скоро зможуть повернути його до команди!

А всім вболівальникам бажаю стальних нервів, спокійно реагувати на всі результати. Якщо маєте, за що критикувати – критикуйте, але ж і обов'язково давайте альтернативу, як вважаєте потрібно робити правильно і обґрунтовуйте. Якщо маєте якісь думки з тренувань чи якихось засобів харчування чи будь-які поради, які можуть допомогти результату команди – прохання краще викладати особисто. Допоможіть «копати» якісь наукові дані з інших країн і будьте з нами разом у процесі!
Вболіваймо разом за збірну з футболу, за боксерів, фехтувальників, гімнасток, також за хокеїстів «Галицьких Левів» тримаю кулаки.

Всім теплої осені! Зима близько (сміється). Ми покажемо світу, яких країна має козаків!

За матеріалами: biathlon.com.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: