Минулої неділі 22-річний нападник підмонастирського «Фенікса-Стефано», уродженець Новояворівська Віталій Патуляк у матчі з «Локомотивом» (Рава-Руська) оформив переможний дубль (2:1).
Це вже його 6-ий забитий м'яч цього сезону. Завдяки перемозі у дуелі із «залізничниками» «фенікси» повернулися в боротьбу за медалі. «Це заслуга всієї команди, партнерів, які віддають мені хороші передачі. На нові голи мене надихають довіра тренерів і керівництва клубу», – каже хлопець.
Він розповів інформаційному центру Федерації футболу Львівської області про власний міжнародний футбольний досвід, завдання підмонастирців на цьогорічний обласний чемпіонат і своє захоплення футзалом.
– Віталію, Ти поповнив склад футбольного клубу з Підмонастиря цього року під час літньої перерви. Як тебе зустріли в колективі?
– За «Фенікс-Стефано» я виступав минулого сезону, тож фактично повернувся в рідну команду, де мене тепло зустріли. Президент підмонастирського клубу Степан Пилип завжди у всьому підтримує хлопців. Кожна поразка для нього – це стрес. Справжня душа команди наш лікар Любомир Шпак. У Підмонастирі комфортно грати у футбол.
– До повернення у «Фенікс-Стефано» Ти відточував футбольну майстерність за кордоном.
– Торік улітку я відгукнувся на пропозицію друзів із футбольної школи львівських «Карпат» і спробував свої сили у польському «Пяст» (Карнін) із четвертої польської професійної ліги. Перші стартові декілька турів другої половини цьогорічного чемпіонату Львівської області я пропустив, оскільки тоді ще залагоджувалися деталі мого трансферу з Польщі.
– Який на «смак» польський футбол?
– У Польщі більш професійно ставляться до цього виду спорту. Умови для тренувань тут помітно кращі. Легше у фізичному плані. Якщо в українському футболі більше боротьби, то в польському насамперед звертають увагу на техніку і тактику.
– Де розпочиналася Твоя футбольна стежина?
– Азам футболу я навчався у школі львівських «Карпат». Мій перший тренер Валерій Гарячий. Закінчував навчання під керівництвом Олега Бойчишина, котрий тренував дорослих «карпатівців». Після цього я на обласному рівні захищав кольори спортивно-культурного клубу «Демня» і «Фенікса-Стефано» з Підмонастиря.
– Зараз «фенікси» перебувають на 5-ій сходинці турнірної таблиці, де висока щільність між командами. Від 3-ої позиції вас відділяє 6 очок плюс маєте гру в запасі. Вочевидь, прагнете здобуди медалі?
– Так, безумовно: наше завдання на цей сезон – потрапити в першу трійку Прем'єр-ліги Львівщини. На жаль, в цьогорічному чемпіонаті ми втрачали очки в матчах, де не мали цього робити. До завершення обласної першості маємо ще зіграти з «Юністю» (Гійче), львівською «Погонню» та ременівської «Думною». Це рівноцінні суперники для нас, доволі міцні «горішки». На кожну команду ми налаштовуємося серйозно. Сподіваємося, підсилимо власний склад і наступного року боротимемося вже за чемпіонство.
– Окрім футболу, чим іще захоплюєшся?
– Моє захоплення футзал. Я виступає за львівський футзальний клуб «Максимус». У кваліфікаційному раунді Кубку України ми пройшли другу команду житомирського «ІнБев» – виграли на виїзді 5:1 і програли вдома 2:4. У тих протистояннях я забив 3 голи.
Цього четверга гратимемо кубковий матч-відповідь із київською командою «Манзана». На жаль, у першому поєдинку ми поступилися на виїзді киянам із рахунком 0:3. На футзальному майданчику доводиться швидше реагувати, швидше приймати рішення, ніж на футбольному полі. Мрію здобути у футболі якомога більше титулів і спробувати свої сили у Прем'єр-лізі України. Наполегливо працюю, аби досягнути поставлені цілі.