Владислав Танчин: "Завжди приємно грати при заповнених трибунах"

29 липня 18:09
Переглядів: 145
Танчин

Зізнатися, перші тури чемпіонатів Першої та Другої ліги подарували силу-силенну претендентів на звання найкращого молодого футболіста. ПФЛ разом із проектом Золотий Талант обрала одного – 21-річного форварда «Калуша» Владислава Танчина.

Минулого тижня він плідно попрацював: допоміг своїй команді пройти далі в Кубку (реалізував один із післяматчевих пенальті), та приніс перемогу у першому турі чемпіонату Другої ліги над «Минаєм».

- Владе, для початку вітаємо зі стартом сезону. Зізнайся, самі ж не очікували, що «Калуш» розпочне з двох перемог? 
- Бажання вигравати було, налаштовувались лише на перемогу. Вперше в історії Калуша такий Кубок, але важко було грати. З «Минаєм» також було тяжко, ми чули, яка там сильна команда, але намагалися перемогти і потішити наших вболівальників.

- Кубок, перший офіційний матч, міцна «Буковина». 
- "Буковина" доволі гарна молода команда, як і у нас. Хлопці боролися, йшли до кінця, а сама гра видалась важкою. А потім дещо збавили оберти, гра стала спокійніша і дійшло до пенальті.

- Ти перед 11-метровими взагалі не хвилювався? Адже бив першим? 
- Зізнаюсь, був на куражі і хотілось швидко забити. А потім просто дивився, як товариші реалізовували свої спроби.

- Ваш воротар Герич – новачок команди. Після тих двох відбитих пенальті він вже герой Калуша? 
- Так, я сам місцевий, і він зараз у нас справжній герой. Його два чудові сейви ще надовго запам'ятають наші вболівальники.

- Згодом ви взяли і в чемпіонаті виграли у першому ж турі. Апетит прийшов? 
- Видно було, що команда досить симпатична, але ми перемогли.

- У минулому аматорському чемпіонаті «Минай» став першим у вашій групі, а ви посіли п'яте місце. Хоча обидва рази зіграли з ними внічию (2:2 і 0:0)? Тобто, він не сильніший за вас? 
- Тоді мене ще не було в "Калуші", та хлопці кажуть, що "Минай" став сильніший. Та й чого вартий лише Михайло Кополовець і інші футболісти.

- Якими словами мотивував на гру ваш тренер Малик? 
- Боротися до кінця, попереджав, що гра буде досить важкою, адже "Минай" хороша команда зі схожою на нашу тактикою. Намагалися виконувати установку на гру, хотіли перемогти.

- Кучеров тільки-но прийшов, ви ж навіть не встигли зігратися. А на 3-й хвилині він видав тобі диво-пас. Звідки таке порозуміння? 
- Зізнаюсь, я очікував на такий момент. Завжди чекаю, щоб центральний отримав пас, потім вбігаю і чекаю на передачу. Це один з елементів тактичних схем Василя Івановича. Я показав Валері рукою, отримав чудову передачу і реалізував момент з воротарем, перегравши його.

- Що було найскладнішим потім? 
- Забили, і потім було непросто. Минайці одразу помчали відіграватись, тож важко було тримати оборону.

- Чи були в тебе ще моменти? 
- Був момент, я пробив занадто сильно і не влучив у рамку. Такий же момент і в Кубку був.

- Тебе замінили, щоб час потягнути? Чи може ушкодження? 
- Я добряче набігався на фланзі, тож судоми почали зводити і не зміг продовжити поєдинок.

- Владиславе, якусь конкретну мету на чемпіонат вам озвучили? 
- У нас завдання – перемагати у кожному матчі. Плануємо фінішувати у верхах, а там далі буде видно. Команда лише на стадії формування і потрібно показувати себе з найкращого боку.

- Як працюється з Василем Маликом? 
- Чекав на це питання. Хотілося б подякувати нашому тренеру, він дуже багато вкладає у команду. Сподіваюсь, під його керівництвом мені вдасться прогресувати і досягати нових висот з командою. Також хотів би подякувати і хлопцям, що допомагають мені.

- Суперників бачив у таблиці вашої групи? Що скажеш? Можна поборотися за путівку до першої ліги? 
- Цьогоріч у другій лізі зібралась доволі цікава компанія. Не можу виділити явних фаворитів, адже кожен буде боротись, буде показувати свій найкращий футбол. І кожна команда хоче бути якнайвище у турнірній таблиці.

- Півтори тисячі вболівальників прийшло на стадіон на матч Кубку. Люблять футбол у Калуші? 
- Завжди приємно грати при заповнених трибунах. Відверто скажу, ми не очікували такої шаленої підтримки. В аматорському чемпіонаті не було заповнених трибун, а от на Кубок… Сподіваємось, калушани й надалі підтримуватимуть нас, а ми демонструватимемо якісну гру.

- Хто у вашій команді авторитет? Хто командує у роздягальні? 
- У нас капітан Ярослав Олевич, він може і крикнути, і десь підказати. На нього рівняємось, у нього солідний авторитет в колективі.

- Чув, що ти у шість років потрапив до секції, там у Калуші. Хотів стати виключно футболістом? 
- Так, з дитинства згадую: тато купував мені м’ячі, я був маленький і ще казав, що буду Ребров. Щоправда, не вмів добре вимовляти прізвище легендарного "динамівця". Згодом з восьмого класу перейшов до ДЮСШ-3 (Івано-Франківськ).

- Коли вступив до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання почав грати за міні-футбольний «Ураган»? 
- Так, почав, з першого року показував себе. За чотири сезони у складі "драконів" тричі перемагав у чемпіонаті України.

- Чув, що ваша команда навіть в призах була на міжнародних турнірах, в Іспанії чи що. Розкажи, що тобі запам’яталося? 
- Частенько викликався до лав юнацьких збірних України з футзалу, у 2014 році виборов звання кращого гравця. Попри те, відчував, що у футзалі немає простору, немає де розвернутись, а я полюбляю побігати, і так сталось, що залишив гру в залі.

- Цитую: «у 2013-му Влад став найкращим гравцем з футзалу в Україні». 
- То серед юнаків було. Ми в Житомирі грали і я став кращим гравцем. А роком раніше, у 2012-му, в Коктебелі я також став кращим в амплуа «Кращий захисник».

- То ти паралельно у залі бігав і великим футболом займався? 
- Я займався в ДЮСШ і там нахил більше до футзального «Урагану», але потім вирішив повернутися у великий футбол.

- А що то за поїздка до Італії, що за клуб «Паганезе», де ти був на оглядинах? 
- Так, був у мене досвід оглядин і в європейських клубах. Через агента вдалось домовитись про перегляд. Почались розмови за Неаполь, я поїхав туди, у команду Серії Д. Тутешнім наставникам сподобався, почав навіть тренуватись з командою, але тягнули з документами і я вирішив, що нема чого сидіти там.

Згодом поїхав в польську «Турунь», що виступала в третій лізі. Все складалось добре, але в останній момент чомусь не вийшло. Повернувся в Україну і вирішив спробувати свої сили в рідному «Калуші», знав, що команда виступатиме в другій лізі. Вирішив, поки що тут залишитися.

- Як враження від Італії? 
- Враження лише позитивні, і футбол хороший, і рівень життя, до того ж ще й біля моря мешкав. Тренування? Там на тактику працювали, досить добре було. Єдина проблема - мовний бар’єр, вони там не італійською, а «по-неаполітанськи» говорять і не розумієш зовсім. Але з часом звикав, вдалося адаптуватись і мав надію залишитись там, але вийшло так, що приїхав назад.

Досьє 
- Народився в Калуші. 
- Перший тренер Юрій Мереєвич Маляр. 
- Улюблена зарубіжна команда «Барселона», футболіст Мессі. 
- Хобі – рибалка, взимку люблю в Буковелі на лижах кататися. 
- Футбольна мрія? Грати за великий клуб, пограти на чемпіонаті світу, в Лізі чемпіонів, пограти на великих аренах.

За матеріалами: pfl.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: