Володимир Ковалюк: "Із Худоб’яком — одна команда, а без нього — зовсім інша"

08 липня 13:44
Переглядів: 231
ковалюк

Чотири роки наша область, зокрема Івано-Франківськ, жили без професійного футболу. І, нарешті, напередодні сезону 2016/2017 обласна федерація футболу разом з обласною і міською владою після довгих організаційних перипетій домоглися того, чого настійно вимагали багато уболівальників. Команда під назвою «Тепловик—Прикарпаття» стартувала в другій лізі, а очолив її колишній гравець «Прикарпаття», львівських «Карпат», стрийської «Скали», дніпропетровського «Дніпра», російського «Уралану», київського «Динамо», донецького «Шахтаря», криворізького «Кривбасу», бориспільського «Борисфену» і луцької «Волині» Володимир Ковалюк. З ним як головним тренером команди — наша розмова.

«Був задоволений ставленням до роботи...»

 Пане Володимире, після першого кола чемпіонату України серед команд другої ліги наприкінці минулого року в інтерв’ю  «Галичині» ви розповідали про відновлення професійного клубу в нашій області під назвою «Тепловик—Прикарпаття» і про підсумки змагань у першому колі. Тоді ви зауважили, що 11-те місце — це не місце нашої команди, бо за умовами її функціонування і за підбором гравців вона мала б перебувати на шостій-восьмій позиції. Перед стартом другого кола і ви, і керівництво клубу оголосили про восьме турнірне місце. А за підсумками сезону «Тепловик—Прикарпаття» опинився на десятій турнірній сходинці. Чому? Та перш ніж відповісти на це запитання, розкажіть, будь ласка, про тренувальну підготовку команди до другого кола.

— Справді, за підсумками першого кола 11-те місце не наше. У зимовий період поставили собі за мету ввійти до вісімки найкращих, але не судилося, не все вийшло так, як передбачалося. Хоча якби вдома виграли у вінницької «Ниви», то плани здійснилися б. Що стосується зимової підготовки, то я хочу подякувати керівництву міста та  клубу за надану можливість організувати три рази повноцінні тренувальні збори. Перші провели в Яремчі, де здебільшого працювали над фізичними навантаженнями. Другі збори були під Києвом, а в селі Щасливому взяли участь у товариському футбольному турнірі серед команд першої та другої ліг. У ньому навіть дійшли до півфіналу. Третій завершальний збір відбувся в Івано-Франківську з чітким спрямуванням підготовки до другої частини чемпіонату. Загалом я був задоволений ставленням до роботи наших футболістів.

Набравши 25 очок у весняному періоді суперництва, ми показали кращий результат, аніж восени. Особливо що стосується домашніх матчів, серед яких тільки один програли, а решту виграли. За це насамперед треба завдячувати палкій підтримці наших уболівальників на трибунах стадіону. і навіть за ходом ігор, коли команда поступалася своєму суперникові, вони нас підтримували й аплодували.

Звичайно, хотілося виграти все, але після довгої перерви — перший рік у професійному футболі, і, зрозуміло, в ході турнірної боротьби допускали деякі помилки і я як головний тренер, і футболісти. Незважаючи на це, чемпіонат показав, що у нас є добротна команда, котра може на рівні протистояти сильним суперникам з другої ліги.

— Якщо знову повернутися до зимового періоду підготовки до другого кола, то на що ви найбільше звертали увагу?

— Я прекрасно розумів, чому восени в другому таймі ми дуже слабо виступали. У першому — ніби непогано, а в середині другого — «підсідали». Стало очевидним, що це результат неповноцінних тренувальних зборів улітку. Тому взимку на перших зборах в Яремчі ррунтовно заклали фундамент фізпідготовки футболістів, тож у другій частині першості вони досить непогано виглядали на полі в другому таймі.

 

«Хлопці, напевно, перегоріли...»

— На противагу стартовим поєдинкам першого кола, в другому команда, здається, розпочала дуже добре. У чотирьох турах перемога над «Енергією» (3:1), виїзна нічия з «Балканами» (1:1) і  два домашні вражаючі виграші у «Суднобудівника» (6:0) і «Металурга» (7:0). Що скажете про цей турнірний період і проаналізуйте подальший хід боротьби вашого колективу.

— Перша другоколова домашня гра з новокаховською «Енергією», як кажуть, стояла особняком, бо залишився в пам’яті перший домашній матч сезону з  «Іллічівцем-2», коли за переповнених трибун стадіону ми програли маріупольцям з рахунком 0:1. Тоді стартове хвилювання зробило свою справу, хлопці, занадто стараючись, просто перегоріли. Натомість у березні з «Енергією» показали впевнений хороший футбол, а згодом — розгромили миколаївський «Суднобудівник» і запорізький «Металург». Втім, якщо вдома команда виглядала добре, то на виїзді в другому колі ми набрали лишень сім очок. А могли, звичайно, більше, адже зуміли перемогти чемпіона другої ліги — одеську «Жемчужину». 

— Як ви сказали, восьме підсумкове місце команда завоювала б за умови домашньої перемоги над вінницькою «Нивою». А ми програли. Чому ж все так сталося?

— Узимку ставили завдання у всіх домашніх поєдинках домагатися перемог, адже граємо для наших уболівальників. Залишилася «Нива», і хлопці, напевно, перегоріли, адже результат тиснув на команду. Зрештою, вінничани нас не обіграли, а ми самі себе обіграли. Перший м’яч — автогол, а другий теж опинився у наших воротах через помилку нашого захисника. Словом, було образливо, бо ми програли дві домашні гри чемпіонату: першу та останню. В останньому турі першості будь-що хотіли реабілітуватися на виїзді з «Інгульцем-2»,  і футболісти це зробили — 0:2, завершивши сезон на мажорній ноті.

 

Із Худоб’яком —  одна команда,  а без нього — зовсім інша

— Ігор Худоб’як — найкращий бомбардир другої ліги і, на мою думку, якби його не було в складі команди, то «Тепловик—Прикарпаття», мабуть, не посів би й десятого місця. Та й, можливо, не було б поразки від «Ниви», якби Худоб’як через перебір карток не пропустив матч.

— Ми чудово розуміємо, що ігор Худоб’як дуже добротний нападник і цінний для нашої команди. Він забив у ворота суперників 24 голи, його визнано найкращим форвардом другої ліги. Ми усвідомлювали: коли є Худоб’як на футбольному полі — це одна команда, а коли нема — зовсім інша. Так сталося і з «Нивою». із цим треба щось робити, шукаємо ще одного нападника, який за потреби міг би замінити ігоря чи принаймні створити в нападі конкуренцію. Худоб’як довго не зможе все тягнути на собі. Тренерський штаб нині над цією проблемою працює. Правда, у нас є молодий перспективний нападник Роман Дутко, але він отримав дуже важку травму, нині відновлюється і сподіваємося, що в новому сезоні вже буде в строю. Тандем досвіду і молодості має допомогти команді здобути кращі результати.

— А чи не станеться так, що хтось Худоб’яка у міжсезоння переманить в інший клуб?

— Думаю, цього не буде. Я з ігорем розмовляв і запитував про це, а у відповідь почув, що він любить нашу  команду і наше місто, тому не хоче кудись переходити. Певна річ, у Худоб’яка є запрошення в інші клуби, але він від них відмовляється.

 

Футбол непередбачуваний

— А як загалом оцінюєте виступи команди в минулому сезоні? Що робите у міжсезонні, щоб уже не «Тепловик—Прикарпаття», а «Прикарпаття» показувало кращі результати в сезоні 2017/2018?

— Зрозуміло, ані 11-те місце в першому колі, ані 10-те підсумкове не можуть влаштовувати Івано-Франківськ. Команда навіть у нинішньому складі мала боротися за те, щоб ввійти у п’ятірку найкращих колективів другої ліги. Все це було реально, якщо добре порахувати: скільки ми очок загубили в сезоні, де були сильнішими і там мали би вигравати... Футбол непередбачуваний.

Тепер шукаємо нових кваліфікованих виконавців для підсилення команди і зародження духу конкуренції між футболістами. При тому наголошую: шукаємо тільки серед місцевих з чемпіонату області, або серед тих, хто змагається в чемпіонаті України, але родом з Прикарпаття (наша команда — єдина в другій лізі, де з іншої області немає жодного футболіста). 

— Та й не лише для конкуренції, мабуть, потрібно запрошувати гравців...

— Є ще непередбачені травми і штрафні санкції. Тому і через це нині думаємо над поповненням. Крім чемпіонату області, є ще футбольні школи в івано-Франківську й області, тож варто давати шанс молодим. Ми в такому напрямі теж працюємо і стежимо за випускниками футбольних шкіл. Скажімо, декого з них запрошуємо в команду на перегляди. Звісно, тепер треба знайти двох-трьох досвідчених футболістів, щоб могли здобути нам результат. Адже гра, якою б видовищною вона не була, не запам’ятовується на все життя так, як результат.

І, повірте, з часом він буде. Команда прогресує, стає потужнішою і боєздатнішою. Наприклад, у другому колі ми набрали 25 очок, а в першому — 21. Причому в другій половині чемпіонату ігор було меншеѕ

— І на завершення розмови: як з фінансовим становищем клубу?

— Якщо чесно, наше фінансове становище стабільне. І я, користуючись нагодою, хочу подякувати голові міста Русланові Марцінківу, депутатам області та міста за те, що допомогли профінансувати минулий сезон. У команди немає заборгованостей перед футболістами, без жодних накладок гроші виплачували вчасно. Зарплату отримав, виграв гру — отримав премію і спокійно готуєшся до наступного поєдинку. І тільки за таких умов футболісти бачать своє майбутнє.

За матеріалами: galychyna.if.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити