Як "Дніпро" готується до сезону вдома у Мирона Маркевича

23 червня 23:38
Переглядів: 215
маркевич

 

Чоловік середніх літ з половиною зубів золотих, як блиск чемпіонства, підійшов під кінець тренування. Він був із тих душевних дядьків, яким для повного вербального контакту достатньо сказати «добрий день», а для посиденьок до ранку – «ну шо?».

– Хлопці, я так люблю футбол! Після того, як мене жінка кинула, то моя єдина розвага. Дві тарілки, два телевізори – один в кімнаті, інший на кухні. Все дивлюся!

– То приходьте 25-го. «Дніпро» гратиме перший контрольний матч із «Рухом».

– Хлопці, та мать його за ногу, я на пилорамі якраз буду!..

В залишку тренування «Дніпра» чоловік старався не прогавити жодного пасу, як і решта десятки чотири місцевих, які заради події практично без вагань відмовилися додивлятися матч місцевого «Руха».

«Рух» – команда із Винників, рідного містечка Мирона Маркевича, паралельно грала на чемпіонат області. Паралельно і у часі, і у просторі, оскільки дія відбувалася на сусідньому полі, менш як за сто метрів. «Рух» – це та команда, яка зовсім нещодавно пропонувала піврічний контракт самому Артему Мілевському. «Рух», зрештою, має амбіції вищі, ніж вища обласна ліга. Але щось я дуже відволікся від «Дніпра». Востаннє так відволікся якраз на тренуванні команди Маркевича, і, стоявши, як сам думав, у безпечній точці, отримав м’ячем майже у голову – в плече, на щастя.

– Я був вражений тим, як вони рубаються на тренуваннях! Іскри летять! – дивувався Сергій Нагорняк. – Я грав форварда, ми з Мазухом бігли на м’яч. Я, звичайно ж, зупинився за крок. А Мазух показує – давай, я готовий був тебе прийняти по-дорослому.

Сергію Миколайовичу Нагорняку, ветерану футболістівських «бєй в кость» і новачку тренерських «бєгі туда», в перші дні випало працювати на два фронта. Власне, наставник атакувальної групи у двосторонках виступає в ролі футболіста. Станом на день 22 червня ще не повернулися з відпустки бразильці Матеус та Дуглас – бракує спарингістів.

– Залишаєшся в команді? Роботи стало значно менше... – запитую перекладача Максима Афанасьєва, який тінню супроводжував Хуанде Рамоса.

– Спасибо, все хорошо! Двое на подъезде, из моих «подопечных» тут пока только Бруну Гама. Немножко скорректировали график работы.

Новина про підписання Лео Матоса має розбурхати Гаму – все ж конкуренти за позицію. Зашнурувавши бутси, на розминку вийшов Селезньов.

– Якесь у вас обличчя невеселе, Євгене.                            

– Устаю, – не без гумору відрізав форвард.

Втому моральну, без сумніву, переживає Іван Стрінич. От кого шкода безмежно. Можна тисячу разів переживати за відсутність на чемпіонаті світу Фалькао чи Ройса, але ось ти в кількох метрах від себе бачиш гравця УПЛ, якого клята травма позбавила такого шансу... І він готовий фізично, і він без халтур виконує всі вправи, його жилет з датчиками для вимірювання показників стану організму показує чудові цифри! І людину реально дуже шкода.

Жилети (куплені за іспанського штабу), напульсники і GPS – це такий сезонний одяг. Від самого ранку тести. Традиційне замірювання частоти серцебиття після вправ показує цікавий результат – у майже всіх 150, лише в Канкави доходить до сотні. Цифрове підтвердження восьмициліндровості грузина.

Вранці, поки головний тренер відіграв два тайми за ветеранів, команда займалася аеробікою. Дівчина-тренер ганяла, як Павлов на «царській стежині», та зрештою заслужила компліментів і ледь убереглася від традиційного чемпіонського підкидання (автором ідеї, звичайно ж, був Коноплянка).  

В той час як нападник Олег Шептицький (пограв у вищій лізі чемпіонату України) забивав переможний гол за «Рух», Маркевич контролював двохсторонку. Саме контролював, а не наглядав. Наглядали юні нафарбовані уболівальницьці, які заради такого свята не посоромилися приплисти на 12-сантиметрових підборах.

– Вот щас было то, шо надо! И ничего защитники не смогли сделать, – це Маркевич звернувся до інтернаціонального колективу після класної діагоналі Селезньова на Влада. А вже за мить заспокоїв невтомного Федецького: «Стій внизу, Артьом! Твоє завдання у цій вправі – перший пас».

З кожною наступною хвилиною тренер вимагав підвищити темп. Думається, 63-річний наставник, який вранці відіграв 2 по 45, має на це право.

– Только не пижониться! – застерігав Маркевич гравців групи атаки перед вправою «захист проти нападу». Нападники плюс Нагорняк намагалися забити, захисники плюс Єзерський, відповідно, допомагали воротарям не пропустити. Днем раніше упродовж цієї вправи м’яч перелетів невисоку огорожу і вскочив до сусіднього двору прямісінько в курятник. В обійсті не було нікого, окрім агресивного пса. На щастя адміністратора Олега Салєхова, який поліз за мячем, собачка була прив’язана. Дбайливі господарі так ні про що й не дізналися.

Цього дня м’яч старався оминати курей. Цілих три прямих потрапляння у господарські двори – в результаті лише кілька зім’ятих метрових стебел картоплі. В результаті старань когось із дніпрян, м’яч перелетів один двір і опинився аж через будинок. Після тривалих пошуків рада адміністраторів резонно постановила «нам нужно там сидеть, скоро мячей совсем не останется».

А між тим Зозуля, добиваючи відбитий Лаштувкою м’яч, врізався у лежачого голкіпера. «Янчик, извини» не допомогло –  чех вкрай засмутився пропущеному голу. Не втрачаючи вибухового запалу кілька атак потому, Лаштувка насварив молодого Сватка за прийом на шипи опонентів з групи атаки:

– Спокойно, это ж только вторая тренировка!              

Її закінчення збіглося зі святкуванням перемоги «Руха» (над основним, між іншим – обласним конкурентом). Дніпряни у кількості 25 гравців виконали роботу, усі м’ячі були знайдені, а клубний ветеран – масажист Василь Іванович – похизувався знаходженням невеличкого озерця з місцем для пробіжок. «Дніпро» таки спіймав місцеву хвилю.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити