Ярослав ЗУБРИЦЬКИЙ: "Таке не додає нервових клітин гравцям"

26 грудня 18:55
Переглядів: 161
zubrytskyy

Центральний матч баскетбольної суперліги, запорізького "Ферро" і львівської "Галичини", скидався на справжній трилер. Це був поєдинок, де долю переможця вирішив кидок на останніх секундах.
"Галичина" грала в гостях, але це не за вадило їй почуватися доволі впевнено у протистоянні з лідером. До останньої хвилини матчу їхня перевага становила дев'ять очок, і, як то кажуть, ніщо не віщувало біди.
Але тут запоріжці прокинулись. За одну хвилину вони примудрились наздогнати суперника і навіть вийти вперед. Усе вирішив двоочковий кидок "галичанина" Майкла Лі, який за лічені секунди до фінальної сирени встановив остаточний рахунок 90:91 на користь гостей.

— Це було якраз те, за що ми любимо баскетбол, — розповідає "Експресу" про перипетії останньої хвилини матчу гравець "Галичини" Ярослав Зубрицький. — Емоції, нерви і несподівана розв'язка на останніх секундах. Зрозуміло, таке не додає нервових клітин гравцям, але таке дуже подобається уболівальникам.
Ми ж перемагали у ході матчу, все йшло до логічного кінця, однак за останню хвилину господарям вдалось скоротити відставання і навіть вийти вперед на одне очко. Добре, що наш гравець зумів виграти підбір і закинути рятівний м'яч за чотири секунди до фінальної сирени.

— Емоції вас переповнювали?
— Не те слово! Це ж був останній матч у грудні, всі хотіли його виграти, щоб у гарному настрої святкувати Новий рік. І нам це вдалося! Мало того, ми перемогли у двох останніх виїзних поєдинках і це ще більше піднесло нам настрій. Після матчу команда роз'їхалась. Наші легіонери одразу із Запоріжжя полетіли, а ми поїздом поїхали додому.

— Команда закріпилася на шостому місці. Яке завдання стоїть перед вами на сезон?
— Щодо конкретного місця, то тут чіткого завдання немає. Головне, вийти у плей-оф. Зрозуміло, що хочеться це зробити з якомога вищого місця. Побачимо, як буде у підсумку. Перше коло чемпіонату ми провели чудово, а от у другому почалися проблеми. Та ближче до нового року знову знайшли свою гру, і все стало на свої місця. Тепер у нас невелика перерва, ми переведемо дух і, сподіваюсь, зможемо розвинути успіх.

— Коли наступний матч?
— 2 січня, тож Новий рік гучно зустріти не вдасться. (Усміхається).

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: