Євген Ющишин: "Можемо вкусити будь-кого"

13 вересня 17:07
Переглядів: 110
гол

У минулому турі чемпіонату Прем'єр-ліги Львівщини футболісти «Юності» з Гійчого, поступаючись після першого тайму, здолали одного з лідерів і фаворитів цьогорічної обласної першості спортивно-культурний клуб «Демня» з рахунком 2:1.

Про цю звитягу гійченців, подальші плани команди та дербі з Верхньою Білкою, що відбудеться вже цієї неділі, інформаційний центр Федерації футболу Львівської області поговорив із наставником колективу з Жовківського району Євгеном Ющишиним.

– Пане Євгене, Ваша команда несподівано перемогла команду, яка тривалий час одноосібно очолювала турнірну таблицю найвищого футбольного дивізіону Львівської області. Завдяки чому вдалося здобути цю перемогу? 
– Жодної несподіванки тут немає. Більшість команд Прем'єр-ліги Львівщини щільно розміщуються в турнірній таблиці, йдуть, так би мовити, ніздря в ніздрю. Напередодні очної зустрічі нас із Демнею розділяли лише 5 очок. У Демні більш збалансована команда, оскільки вона вже роками виступає в найвищому дивізіоні обласного футболу. Як і всі учасники чемпіонської гонки, ми серйозно налаштувалися на одного з лідерів і завдяки ігровій дисципліні здолали суперника з Миколаївського району.

У першому таймі гра загалом була рівна. Наші опоненти на досвіді використали єдиний момент у першій 45-хвилинці, забивши зі стандартного положення гол. У роздягальні ми провели чоловічу розмову, перебудувалися, і «Юність» двічі забила, вирвавши перемогу.

– Ви тренуєте колектив із Гійчого під час літньої перерви в чемпіонаті. Довго роздумували, коли отримали запрошення очолити команду? 
– Я раніше працював у «Юності» (Гійче), допомагав на тренерському містку своєму кумові Русланові Брунцю. У 2016-му році він був старшим тренером аматорської збірної Львівської області, яка виступала у фіналі Кубку регіонів ФФУ, а я його помічником. Тепер Руслан очолює СКК «Демня», тож минулої неділі я обіграв свого кума (посміхається – ред.).

Коли керівництво клубу попросило мене повернутися в Гійче, одразу вирішив, що тренуватиму хлопців у тандемі з Романом Степановичем Деркачем. Ми разом грали у футбол, працювали як тренери. Як гравець, я свого часу на позиції воротаря захищав кольори ФК «Львів», дрогобицької «Галичини» і львівського «Динамо», а в 29 років через серйозну травму коліна змушений був завершити футбольну кар'єру. 

Наші стежки неодноразово перепліталися. Мій син Вадим, котрий сьогодні грає на воротах за дубль «Карпат», тренувався в нього. Ми розуміємо одне одного з півслова, з пів-погляду. Керівництво команди створило для нас усі належні умови, тренуємося в Гамаліївці. В нас молодий колектив, без досвіду, але можемо вкусити будь-кого.

– Уже в неділю, 16-го вересня, Ваша команда поїде в гості до теперішнього лідера Прем'єр-ліги Львівщини «Юності» (Верхня Білка). Плануєте «покусати» «білок»?
– Намагатимемося продемонструвати гідну гру. Головне, щоби в це не втручалися треті сили. Буде чесний футбол – усе буде нормально, переможе сильніший. Нещодавно ми грали з Верхньою Білкою в Кубку Львівської області, поступилися 0:1, але зіграли непогано, моментами навіть переважали суперника. На цей сезон перед нами стоїть завдання потрапити в трійку призерів. Намагатимемося його виконати.  
За матеріалами: ffl.org.ua
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: