Йовічевіч: "Перехід Шведа - знак відповідності нашої праці, ознака солідності проекту, який ми пропонуємо"

05 серпня 18:30
Переглядів: 646
йовічевіч

Про трансфер Шведа, третє місце своєї команди та її прогрес, завдання на сезон і відхід із клубу Дедишина — в ексклюзивному інтерв’ю наставника Карпат Ігора Йовічевіча.

"ПРОГРЕС ПОМІТНИЙ ЯК ЗАГАЛОМ, ТАК І В ОКРЕМИХ КОМПОНЕНТАХ"

- Для початку, прокоментуйте, будь ласка, трансфер Шведа в Севілью.

- Це дуже важлива й нерядова подія для клубу, який створює всі необхідні умови для розвитку власних вихованців. Ми поставили перед собою мету – виховувати своїх футболістів і продавати їх згодом у топ-клуби. Перехід Шведа – великий імпульс для футболістів, котрі займаються в нашій школі, це – знак відповідності нашої праці, це – ознака солідності проекту, який ми пропонуємо.

- Тобто в клубі всі безсумнівно пишаються цим трансфером?

- Звичайно.

- До іншої теми: після матчу в Києві ви сказали, що про єврокубки в контексті вашої команди говорити не слід. Ясно, що вам не комфортно говорити про конкретні завдання та місця, та все ж: за рівнем та підбором футболістів, порівнюючи з іншими клубами, що мають вимагати вболівальники команди щодо турнірних показників Карпат цього сезону?

- Вони можуть вимагати від нас самовіддачі та яскравої гри в кожному конкретному матчі. Я, як тренер, у свою чергу те ж саме вимагаю від своїх підопічних.

- Але ж ви розумієте, що вболівальники схильні вимагати конкретні турнірні досягнення від своєї команди, а, дивлячись нині на турнірну таблицю, — і фантазувати/мріяти про зону Ліги Європи.

- Ну, фантазія – є фантазія, а реалізм – є реалізм. Але разом із тим, ніхто не забере у нас мрію, яку ми хочемо досягнути. У нас має бути відповідна мотивація на кожен окремий матч, ось нехай колектив і покаже, на що ми здатні.

- Коли ви дивитеся нині на турнірну таблицю, окрім Шахтаря, Динамо та Дніпра, які команди ви вважаєте потужнішими за Карпати, і такими, які найімовірніше обженуть вашу команду в таблиці?

- Я можу відповісти так: в одному окремо взятому матчі Карпати можуть обіграти будь-якого суперника. Коли мої хлопці грають на сто відсотків своїх можливостей, вони показують дуже якісний футбол. Це ми доводили вже не раз, і ось чому ставлення до нашої команди в цьому сезоні дуже змінилося. Якщо ж ми не граємо на сто відсотків, то це відображається на якості футболу та підсумковому результаті. Веду ось до чого: коли граємо в повну силу, ми є дуже конкурентоздатною командою, яка може завдати дуже багато болю будь-якій команді українського чемпіонату, але кожен матч на сто відсотків ми поки грати не можемо.

- Є така думка: для того, щоб опинитися в першій п’ятірці, ймовірно, можна й не показувати в чемпіонаті нічого особливого, зважаючи на ослаблення та проблеми претендентів на зону Ліги Європи: Волині Карпати ні в чому не поступаються в принципі, Металіст, на відміну від Карпат, є командою незіграною, з новим тренером, Зоря та Ворскла не мають змоги грати щотижня найсильнішими футболістами, а більше, окрім ще, власне, Карпат, по складу та внутрішньоклубній кухні, немає команд, які можна розглядати, як претендентів на потрапляння до зони Ліги Європи. Плюс – у всіх цих клубів є фінансові негаразди. Ваш погляд на ці обставини?

- Я не знаю, чому всі поспішають і після трьох турів записують Карпати до претендентів на єврокубки. Та той же Чорноморець показує нині дуже хорошу та солідну гру. Отож, він тепер – теж є претендентами на Лігу Європи, чому ні? Прогнозувати – це дуже дешева річ. Я є прихильником такого методу, щоби боротися матч за матчем, а 10-12 турів покажуть, де ти перебуваєш і за що боротимешся. Для Карпат, як і, мабуть, для всіх інших клубів, все вирішуватиметься в десяти останніх турах. Наша теперішня третя позиція – тимчасове явище. Те ж саме можна сказати про решту команд та їхнє розташування в таблиці. Але можу сказати, що цей чемпіонат – висловлю особисту думку – мені подобається найбільше за останні роки. Він – найрівніший і водночас найнесподіваніший, бо щотуру ми бачимо, що кожна команда може обіграти будь-кого, при чому і на виїзді, і вдома. Плюс, саме в цьому чемпіонаті грає багато українських футболістів, зокрема – молодь, котра отримала шанс себе проявити. З часом чемпіонат стане набагато сильнішим, ніж тоді, коли більшість клубів мала в складі величезну кількість легіонерів.

- З останньої тезою згоден, а ось щодо нинішнього чемпіонату: вам не здається, що вирівнювання суперників сталося через ослаблення багатьох клубів, а не навпаки – підсиленню аутсайдерів?

- Може бути й таке. Але збіг обставин (як от фінансова криза, зміна напрямку розвитку) змушує клуби українізуватися та робити ставку на своїх вихованців. Якщо клуб має 10-12 іноземних футболістів, то ви мені скажіть: які шанси проявити себе матиме футболіст, котрий, наприклад, нещодавно виграв Лігу чемпіонів U-19, чи став чемпіоном в українській лізі U-19 або U-21? Де він може себе проявити, якщо за будь-яких обставин гратимуть футболісти, котрі коштують 10-15 мільйонів? Так що нинішня тенденція в чемпіонаті – це дуже великий плюс, котрий буде помітним із часом. Мінус є хіба в єврокубках, де українським клубам, імовірно, буде важче конкурувати.

- Карпати стали сильнішими в цьому сезоні?

- Звичайно. І ми ставимо набагато серйозніші завдання, адже в попередні роки боролися винятково за виживання, і самі футболісти не хочуть уже цим займатися – набридло. Нині ми робимо все, аби гравці повірили у свої сили та морально були готовими боротися за солідні місця. Колектив має зрозуміти, що ми можемо бути відважними, впевненими в собі, показувати якісний футбол і здобувати результати, які задовольнили б уболівальників.

- Чи помітний вам прогрес в тому обсязі, на який ви розраховували на початку вашої роботи з головною командою? Чи очікували досягти більшого це цей період?

- Якщо ти задовольняєшся досягнутим, то не робиш конструктивну самокритику та не прогресуєш. Завжди потрібно робити висновки: деколи це виходить краще, деколи – гірше, але робити це необхідно. Наприклад, щодо матчу з Олімпіком, то в ньому все вийшло так, як задумувалося спочатку: вдалося забити м’яч, після чого ми діяли від оборони та могли покарати суперника в другому таймі ще раз. При цьому відзначаю прогрес у грі ось у чому: ми звикли будувати гру першим номером, але за переможного рахунку солідно та зріло діяли без м’яча, котрий віддали супернику свідомо. Тобто прогрес помітний як загалом, так і в окремих компонентах.

"ПРОСИВ БИ, ЩОБИ ФЕДЕРАЦІЯ МАЛА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО НАС, ЯКУ МАЄ В ТАКИХ ВИПАДКАХ ДО ІНШИХ КЛУБІВ"

- Суттєво чимось відрізняється атмосфера й обставини для тренерської роботи, коли команда перебуває на третьому місці, хоч лише й на старті, і коли вона була однією з останніх минулого сезону?

- Знаєте, нині ми маємо дуже позитивну атмосферу, яка згуртувала колектив, і це – плацдарм для того, щоби будувати команду. У нас немає зірок. У нас є команда, в якій переважає прагнення йти до спільної мети. Тому дуже-дуже важливою є наша єдність та, відповідно, інтенсивність тренувань, яка переноситься потім на поле в офіційних матчах.

- У стартових трьох турах, крім Страшкевича та Чачуа (в яких по одному матчу в старті) з числа молоді, яку ми звикли бачити в складі, ніхто не отримав місце в стартовому складі: Швед, Гуцуляк, Кльоц – всі ці футболісти залишались на лавці для запасних. З чим це пов’язано?

- У Шведа та Кльоца були травми, тому на старті вони були неготові отримувати таку ж ігрову практику, яку мали минулого сезону. Коли ж Кльоц, а також Гуцуляк, будуть готовими на сто відсотків, звичайно ж, вони конкуруватимуть за потрапляння до стартового складу. Вони є тими молодими гравцями, на яких ми робимо ставку. Але ще раз повторюся: гратимуть найсильніші, і молодь не гратиме лише тому, що вона – молодь.

- До цієї відповіді припускав, що ви вирішили дещо більше покладатися на досвідчених футболістів, тим паче, вони в стартових матчах принаймні здобутими очками довели, що це правильний вибір. Чи про такі зміни напрямку вашої роботи йтися не може?

- Не може, абсолютно. У мене тренуються 18 футболістів і грають найсильніші, а також ті, хто потрапляють під стиль, модель та мої задуми на кожен окремий матч. Я не дивлюся, скільки кому років.

- Чи слід очікувати підписання довгоочікуваного нападника?

- Тут не можу нічого конкретного сказати, бо не займаюся цими питаннями. Сподіваюся, у Федерації всі питання вирішаться – знаю, що ведуться відповідні розмови, але чим вони закінчаться – не знаю. При цьому просив би, щоби Федерація мала справедливість по відношенню до нас, яку має в таких випадках до інших клубів (Йдеться про заборону з боку ФФУ для Карпат реєструвати нових футболістів. Сама Федерація не сповістила громадськість про це офіційно, але достеменно відомо, що Карпати отримали таку заборону через невиконання рішень КДК та Апеляційного комітету ФФУ. – Прим. Ан.В.).

- Антоніо Манце влаштовує вас, як футболіст? Ви б хотіли бачити його у своїй команді?

- Говорю лише про тих футболістів, які є в команді та готуються до матчу з Чорноморцем.

- Карпенко не готовий поки допомагати першій команді? На рівні U-19, та й навіть U-21, хоч він і не грав за команду 21-річних, він – один із найсильніших центральних нападників, котрих довелося бачити минулого сезону.

Ігор Карпенко – центральний нападник 1997 року народження. В попередньому чемпіонаті U-19 забив 16 м’ячів у 26 матчах, цього сезону – один гол в одному матчі. Зріст – 183 см, вага – 70 кг. Вирізняється прекрасною технікою роботи з м’ячем, футбольним інтелектом, прекрасною грою спиною до чужих воріт та якісною реалізацією моментів. – Прим. Ан.Волков.

- Я погоджуюся, що він – один із найперспективніших нападників. Це – футболіст, на якого клуб дуже серйозно розраховує та робить ставку. Ми дуже пильно слідкуємо за його футбольним розвитком. Звичайно, його інтелект та рух на футбольному полі цікавить не лише мене, а й клуб, як частину нашого проекту. Але те, коли він приєднається до нас – залежить тільки від нього.

- Чого йому бракує наразі, аби потрапити в першу команду?

- Можливо, досвіду, можливо – він просто ще дуже юний. Тому що в Прем’єр-лізі суттєво більше єдиноборств та більше досвідчених футболістів, котрі грають корпусом. Ну і взагалі футбол там на порядок жорсткіший. Поки ми утримуємося та поважаємо період розвитку футболіста. А як тільки підведемо його на вищий рівень, звичайно ж, він буде конкурувати за місце в складі першої команди.

- Що може сказати про відхід із клубу Ігоря Дедишина?

- Звичайно, це людина, яка багато років працювала в клубі. А особисто для мене – це дуже важлива людина, яка довірила мені місце тренера в головній команді, та й загалом разом з Петром Петровичем Димінським запрошувала в клуб. Так що поважаю його, як фахівця. Я в будь-якому разі бажаю йому успіхів у подальшій роботі.


Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
Дізнавайтесь про новини спорту в Галичині першими | Закрити