"З гордістю танцювала в зелено-білій футболці" - Наталя Блажко

09 жовтня 10:00
Переглядів: 345
Наталя Блажко

Наставниця місцевої групи підтримки «Львівських янголів» Наталя Блажко поспілкувалась з інформаційним центром ФК «Карпати». Тренер розповіла коли та як в її житті з’явились футбол та «Карпати», поділилась емоціями після виступу на Євро і розказала коли можна буде знову побачити красунь-дівчат на матчах «зелено-білих». 

– Ідея виступати перед футбольними матчами виникла вже давно. Разом зі своїми подругами, нам було років по 14, прийшли до тренерів «Карпат» з проханням дозволити протягом цілого сезону танцювати перед матчами. Ми вивчили нові постановки, мали два танці. У клубі нам видали кепки, зелено-білі помпони, а ще карпатівські футболки – це була величезна гордість як для нас самих, так і наших батьків. Вже тоді нас почали впізнавати, говорили: «То є ті дівчатка, які танцюють на футболі». Протанцювали цілий сезон з «Карпатами», нам дуже сподобалось. І, в принципі, моя мрія зародилась ще тоді, я зрозуміла, що всією душею полюбила цю справу. 

– Чірлідінг на футболі чи просто, як спосіб життя?
– У 2011 році вирішила, що є можливість створити власну групу підтримки. Я зібрала дівчат; тоді ми виступали в складі «Red Foxes» (київська група підтримки) в Києві на матчах збірної, коли грали з Німеччиною. Відчуття просто не передати словами – повний «Олімпійський», страшенний гул, жодного вільного місця. На вулиці осінь, дуже холодно, пам’ятаю, ще й падав сніг, поки ми виступали, тому танцювали в теплих костюмах і, навіть, шапках. Спочатку було дуже страшно, але потім з’явився запал, нам це дуже сподобалось. Наступного року виступали вже на стадіоні у Львові і відчували себе ще впевненіше. Відтанцювали всі 3 матчі на Євро-2012, які проходили на львівській арені. З нами працював португальський тім-спікер; він розважав публіку перед матчем, ми постійно були біля нього, робили шпагати, розтягувались, підбадьорювали вболівальників, і в перерві танцювали. Так пройшло наше футбольне літо і підходив баскетбольний сезон. 

– Баскетбол без чірлідерів взагалі можливий? 

– Ми готувалися цілий серпень та вересень, бо баскетбольний сезон стартує в жовтні. До нас на тренування приходив директор клубу, подивитися наскільки готові ми виступати в них. Він переглянув наше тренування, всі танці, які підготували і сказав, що вони чекають нас на першу гру. В баскетболі все трохи по-іншому, там потрібно виконати 13 танців по 50 секунд, всі повинні бути відмінними один від одного, з різними костюмами. Так, в 2012 році почався наш баскетбольний сезон і тривав аж по 2016. Цього року баскетболу в нас немає, тому що немає команди, немає фінансування. Якось вдало співпало, що баскетбольний майданчик змінився на футбольний. Мої дівчата завжди прагнуть більшого, більше глядачів, більше поле, тому йшли на це із задоволенням. Так почалося у нас з «Карпатами». Хоча, моя дружба і любов з цією командою зародилась ще 15 років тому.

– Після матчу проти «Чорноморця», в соціальних мережах писали, що не так порадувала гра «Карпат», як дівчата, котрі виступали в перерві і перед поєдинком.

– Нам це вже знайоме (сміється). У нас так само було і з баскетболом, адже наша присутність значно додала вболівальників на трибуни. Були дні, коли команда погано грала, а вболівальники казали: «Зате, дівчата були класні». 

– Наступний домашній поєдинок у неділю, проти «Дніпра». Фани вже цікавляться, чи буде група підтримки?

– Обов’язково будемо. Єдине, мене хвилює погода, бо костюм у нас той же – топ та спідниця. Я переймаюсь, що буде дуже холодно. Ми б хотіли відтанцювати весь сезон за «Карпати», але вже йде зима. Сподіваюся, щось придумаємо.

– Які враження від першого виступу, дівчатам сподобалось?

– Звичайно, вони вже тим живуть. Ми залучили трохи юніорський склад – це для них щось нове, їм дуже подобається.

– Як готувались до дебюту за «Карпати»?

– Тренувались всі в різний час. Менших дівчат я збирала переважно вдень, а старші приходили десь о сьомій вечора, бо кожна з них, окрім танців, має ще й навчання. Було трохи складно скомбінувати все до купи. Тренувались на шкільному стадіоні, де немає ні центральної лінії, ні кола, на яке нам треба орієнтуватися. Вже перед самою грою провели повне тренування на стадіоні «Україна». А в день матчу прийшли за 4 години до початку, потанцювали спочатку на парковці, а потім і на стадіоні (сміється).

– Які плани на майбутнє, чи будете й надалі підтримувати «зелено-білих» своїми танцями?

– Однозначно, вже налаштовую дівчат на наступний поєдинок. Єдине, що буде трохи інший склад і не буде мене. Ще раніше були заплановані змагання в Полтаві. Все ж основна моя діяльність – це розвиток дітей, такий собі, великий спорт. Мусимо комбінувати, адже пропускати матчі «Карпат» нам зовсім не хочеться. Надіємось, що з нашою появою, з’явиться і більше глядачів на стадіоні. Спортсмени – люди дуже забобонні, тому сподіваємось, що принесемо своєрідний фарт «Карпатам» і команда завоює з нами ще не один титул.

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: