Вихованець львівського футболу міг стати зіркою європейського рівня, та війна скоригувала його плани.
Олександр Скоцень народився 28 липня 1918 року у Львові в багатодітній сім'ї. Його брат-близнюк помер відразу після народження, тому батьки охрестили його подвійним ім'ям Олександр-Богдан.
В юнацькі роки Скоцень виступав за українські клуби "Богун" і "Тризуб" (на той час Львів був частиною Польщі і команди формувалися по національному принципу: українські, польські, єврейські тощо). Незважаючи на те, що у 16 років йому зламали ногу під час одного з матчів, він досяг чималих успіхів у юнацькому футболі.
У 1935 році його запросили до команди "Україна", яка боролася за вихід у вищий дивізіон Польщі. Там він грав аж до 1939 року, тоді ж йому надійшла пропозиція виступати за збірну Польщі, але "вересневі" події вирішили його долю зовсім по іншому.
Львів став частиною СРСР і всі українські спортові товариства були закриті. Весною 1940 року він проходив тренувальний збір у московському "Динамо", але літом повернувся до Львова, і захищав честь міста у республіканській спартакіаді. А вже восени його "відрядили" до київського "Динамо". Там він устиг провести 5 матчів, у яких забив 2 голи. У наступному чемпіонаті (який залишився незакінченим через початок війни) він зіграв 8 матчів, забивши при цьому 2 голи. Коли німці захопили Київ Скоцень повернувся до ЛЬвова, де виступав у відновлених українських командах.
Саме це поставило хрест на його майбутній кар'єрі в СРСР, йому залишилися одна дорога - в еміграцію. Почалися його "мандри" по Європі (Словаччина, Австрія, Бельгія). У Бельгії йому вдалося влаштуватися у професійний клуб "Олімпік" Шарлеруа, де він дуже добре себе зарекомендував. Літом 1948 він перейшов до команди "Ніцца" Франція. Тут він провів два блискучі сезони, забивши 23 голи у 45 матчах.
У 1950 році він переїхав на постійне місце проживання у Канаду. Деякий час виступав за тамтешні українські команди "Тризуб", "Україна". Він є автором двох книг: "З футболом у світ. Спомини" та "Львівський "батяр" у київському "Динамо". У 1991 році він вперше повернувся до Львова після майже 50 років перебування на чужині. Приймав учать в урочистостях з нагоди 90-річчя спортивного товариства "Україна". Помер Олександр Скоцень 1 вересня 2003 року у Торонто.