Після гарячих бакинських баталій відбіркового турніру ЧС-2012, що залишили для українських любителів футзалу змішане почуття задоволеності глобальним результатом і запитань щодо результату останнього матчу, матч між третьою і четвертою командами турнірній таблиці дуже до речі, щоб знову поринути в атмосферу поєдинків Екстра-ліги. Якщо хто забув, то нагадаємо, що цей матч мав гратися місяць тому, але дата його проведення збігалася з участю івано-франківців у Кубку УЄФА. Хто знає, як би склалося все тоді, але зараз у долі обох команд, очевидно, настав переломний момент.
Перед чемпіоном України після завершення єврокубкової кампанії, яка стала важливою віхою в історії клубу, не може не встати рахметовське питання "Що робити?". Очевидно, що ставка на реальну допомогу залучених влітку в "ураганівські" ряди бразильців в Європі не спрацювала. Причому тенденції цього проглядалися ще в перші місяці нового сезону. Легіонер за своєю суттю - не юнак з групи підготовки, якому потрібні місяці, щоб освоїтися на більш високому рівні, а той, хто повинен давати результат. А в івано-франківців його давали і надалі ті, хто зіграв вагому роль у минулорічному чемпіонстві. Причому робити це їм доводилося в більш жорстких умовах - суперники по Екстра-лізі не сидять склавши руки, перед кожною грою шукають свої контраргументи, і в майже половині матчів сезону це було зроблено не без успіху.
Керівництво клубу не змусило себе довго чекати з оргвисновками. Програний матч "Енергії" переконав його, що рівень Мукадо - це не рівень нашої Екстра-ліги, і бразилець став першою ластівкою, що відправилася на батьківщину. Як скоро чекати наступної, хто знає - попереду у команди протягом тижня три матчі чемпіонату - з "Єнакієвцем", ЛТК та "Монолітом", в яких підопічним Сергія Гупаленка нічого не гарантовано, а умови гри диктує турнірна таблиця, і вони такі , що лише три перемоги і 9 очок залишають "Ураган" в обоймі претендентів на чемпіонство.
Якщо не брати до уваги безпосередньо футзал (ті події, які відбуваються на майданчику), то саме неординарна подія, яка сталася у нас за останній час, це повернення в Україну Олега Солодовника, або як його шанобливо називають у футзальній Україні - Петровича. Як усім добре відомо, під час майже дворічної відсутності, колишній головний тренер "Шахтаря" очолював тбіліську "Іберію Стар". Ідеєю фікс власників чемпіона Грузії був вихід у "Фінал чотирьох" Кубку УЄФА, але Олегу Солодовнику втілити її в життя не вдалося. Однак смію нагадати, був він від неї настільки близький, як не був близький жоден тренер в Україні - всього двох з невеликим хвилин не вистачило "Іберії Стар", щоб втримати перемогу в матчі з номінально клубним віце-чемпіоном Європи "Спортінгом", причому, на його майданчику. Чесно кажучи, по-журналістки було величезне бажання відразу ж проінтерв'ювати Олега Солодовника, якому в Івано-Франківську належить свого роду дебют - адже це буде його перший матч в Екстра-лізі, - про його грузинський етап в його кар'єрі, тим більше що там є дуже неординарний момент - стажування в "Сантосі". Але все-таки взяв гору розум, адже людині необхідно розібратися - хто є хто в "Єнакієвці", тим більше, що ситуація турнірна у команди, виходячи з її потенціалу, незавидна - навіть добре облюбовані бронзові медалі завоювати в цьому сезоні буде непросто.
Вже перші два спаринги з першоліговими клубами показали, що нового головного "Єнакієвця" чекає великий фронт роботи. 5:7 від АРПІ нехай і без Замятіна - такий результат четвертому клубу Екстра-ліги не до лиця. А на порядку денному у енакіїців два далеких не прогулянкових поєдинки - в середу в Івано-Франківську, а ще через тиждень проти "Енергії". Ситуація ж в турнірній таблиці чимось схожі на "ураганівську", без очок повертатися додому і будувати при цьому якісь плани просто несерйозно.
І ще одна ремарка, пов'язана з приходом Олега Солодовника в єнакіївський клуб. Його поява біля керма команди, тренера, який роками визнавав тільки одне місце в турнірній таблиці - перше, а будь-яке інше розцінював як провал, не може не означати, що президент "Єнакієвця" Андрій Новіков визначив новий вектор в стратегії клубу - чемпіонство. Якщо не в цьому сезоні, то в наступному - точно. Хто знає, що з цього вийде, але це в жодному разі Екстра-лізі тільки в плюс.