Численні вболівальники, любителі вітчизняного футзалу вважають Олега Ланяка найкращим спортивним коментатором не тільки регіону, але й України. В ефірі він уже майже десять років, вирізняється своєрідним жвавим і дуже компетентним стилем. Гадаємо, познайомитися з керівником прес-служби НФК «Ураган», який з мікрофоном вже давно на «ти», його заочні симпатики будуть раді.
- Ще донедавна телебачення було заповнене численними трансляціями спортивних матчів та змагань. Нині, як показує досвід, «картинка» поступово перебирається в Інтернет. Як загалом оціниш медійні перспективи сучасного спорту?
Інтернет не стоїть на місці - за ним велике майбутнє, адже вже зараз він стає дуже серйозним конкурентом для телебачення. Враховуючи те, що зараз в Україні взагалі на ТБ відсутні, скажімо, трансляції футзальних чи баскетбольних матчів, саме Інтернет дає змогу стежити за всіма поєдинками вітчизняних чемпіонатів, причому як за домашніми, так і за виїзними. Це величезний крок вперед порівняно з минулими роками. Тепер потрібно піднімати якість цих трансляцій, а з ними і рівень коментування «картинки» зі спортивної події.
- З твоїх слів випливає, що телебачення поступово можна списувати з рахунків...
Про це ще зарано говорити, незважаючи на те, що перспективи на телебаченні в нашій країні зараз має хіба що футбол і частково хокей. Решта ігрових видів спорту просто закриті для телеглядачів. Натомість футбол впевнено тримає телевізійну марку, свідченням чого є трансляції матчів української Прем'єр-ліги, єврокубків, матчів збірних команд, а також робота спеціалізованих каналів на кшталт «Футбол», «Футбол+», «Спорт 1», де транслюються провідні європейські чемпіонати. Проте це стосується тільки всеукраїнського рівня. На місцях справи не такі втішні, адже жоден з франківських телеканалів не готовий показувати протягом цілого сезону в прямому ефірі домашні матчі ігрових команд обласного центру Прикарпаття.
- Проте за свою майже 10-річну кар'єру спортивного коментатора усі матчі ти коментував наживо...
І справді, за мій тривалий досвід роботи з мікрофоном якраз під час матчів «Урагану» все відбувалося і зараз відбувається наживо. У попередні роки готова гра з повторами, титрами і коментарем транслювалася у запису на ТРК «3 студія» вже за кілька годин після завершення матчу. Складність роботи у такому режимі важко переоцінити: я не бачив ані монітора перед собою, ні, тим більше, повторів ігрових моментів, але й тут є плюс - я безпосередньо стежу за подіями на майданчику та за його межами. Тому щоразу намагаюсь передати глядачеві саму атмосферу довкола матчу. Згодом прямий ефір перейшов і в Інтернет. Домашнім матчем із донецьким «Шахтарем» івано-франківський «Ураган» започаткував постійні онлайн-трансляції в Мережі. Це було у вересні 2009 року. Приємно, що ми стали піонерами такого технічного нововведення на той час, до якого вже багато вболівальників звикли - як у Вищій футзальній лізі, так і в Екстра-лізі. Власне, до цих пір ми намагаємось підтримувати ту високу планку. У Росії, для прикладу, онлайн-трансляції міні-футболу започаткували тільки позаминулого сезону.
- Практично з перших днів свого функціонування новостворена Екстра-ліга задекларувала бажання показувати усі матчі першості у прямих Інтернет-ефірах. Чи вдалося реалізувати такі амбіційні плани?
На сьогодні домашні матчі з проблемами чи без проблем показують наживо в Інтернеті всі сім клубів Екстра-ліги. Щоправда, тільки «Ураган», «Енергія» та «Єнакієвець» їх озвучують, тобто безпосередньо на ігри залучають коментаторів. Цього сезону нашу ініціативу підтримали і в «Локомотиві», щоправда, спортивний журналіст і коментатор - це дві великі різниці...
Організація онлайн-трансляцій - це робота самого клубу, який поважає своїх вболівальників і дбає про них. Зокрема, разом з оператором Віктором Симчичем ми транслювали матчі зі Львова, Харкова, а також із Сербії, де «Ураган» грав в основному раунді Кубка УЄФА. Незважаючи на певні труднощі на місцях (в основному, це швидкість Інтернету), гадаю, ми впоралися зі своїм завданням. Свідченням цього є велика кількість переглядів. На жаль, до Італії на матчі елітного раунду ми так і не потрапили...
- Трансляція матчів в Інтернеті має свою специфіку, адже у вболівальників є можливість висловлювати свої думки в чатах та коментарях. Причому нерідко відгуки стосуються і роботи коментаторів. Наскільки важлива для тебе думка глядачів?
Скажу відверто, коли раніше в Інтернеті були лише текстові трансляції, вболівальники писали жвавіше, оскільки вони були позбавлені самої «картинки». Зараз менше пишуть під час ефірів, адже це тягне за собою відрив від моніторів. В принципі, я завжди намагаюся працювати емоційно і цікаво, знаючи, що по той бік екрану перебувають глядачі, які кожного матчу бажають не лише побачити гарну «картинку», але й почути якісний коментар. Так, бувають відверто нецікаві, нудні поєдинки. У таких випадках потрібно «включати» увесь свій талант. Хоч, загалом, того запасу інформації, який має коментатор, вистачає на цілу гру, а сам матч є дуже динамічним та безкомпромісним, коли немає часу розповісти навіть якісь останні новини чи цікаві факти.
- А яким, на твою думку, повинен бути сучасний спортивний коментатор?
Вважаю, що справжній коментатор повинен мати фахову обізнаність у тому виді спорту, який він коментує. Це стосується не тільки того, що відбувається безпосередньо в ефірі, а також відповідної підготовки до і після гри. Словом, людина з мікрофоном по той бік екрану має бути професіоналом, а не просто «поливати водичку». Головне, щоб команди-суперники на майданчику показували хорошу гру. Водночас, чи не головне завдання спортивного коментатора - не заважати глядачеві дивитися трансляції, а навпаки, допомагати супутньою інформацією. Під мої коментарі матчів «Урагану», вважаю, глядач не засне біля екранів чи моніторів - це однозначно! (Посміхається). А перекидатися на інші види спорту, крім улюбленого футзалу, я не маю наміру.
- Ти вчився на чиїхось репортажах?
Проблема в тому, що футзал - абсолютно інший вид спорту, порівняно, наприклад, з футболом, де може бути і нульова нічия, чи баскетболом, де рахунок змінюється блискавично. У міні-футболі за лічені хвилини можна побачити купу моментів, фолів, попереджень, не кажучи вже про 8-10 забитих голів. На той час, як ми виходили на свої перші репортажі, вчитися не було в кого, адже наш ігровий вид спорту взагалі ніде не транслювали. Здебільшого, вчитися доводилося самому на своїх же помилках. Дивився матчі російського та іспанського чемпіонатів з російськими коментарями...
- А пам'ятаєш свій перший телерепортаж? Передивлявся його ще кілька разів?
Незважаючи на те, що робота з мікрофоном для мене була не новою, адже я багато років віддав радіоефірам, мої дебютні півтори години у ролі спортивного коментатора були дуже хвилюючими. Вже в першому таймі я виговорив усю інформацію, яку підготував наперед, тому у другій половині гри її довелося розповідати знову, але іншими словами. Ну звик я говорити у швидкому темпі - що тут поробиш (посміхається).
- Чи може коментатор висловлювати свої емоції в ефірі? Чи він завжди має бути відстороненим?
Враховуючи, що домашні матчі «Урагану» транслювалися виключно в нашому регіоні, а нині проходять на клубному Інтернет-сайті, вболівання за свою команду під час трансляцій, зрозуміло, позначається. І тут наш клуб, який одним із перших запровадив он-лайни, не є винятком. Водночас, якщо «картинка» виходить на загальнонаціональних телеканалах, коментатору однозначно потрібно розважливо ставитися до своїх слів та емоцій. Навіть якщо, для прикладу, грає збірна України, у якій виступають представники різних клубів.
- На твій погляд, щоб бути добрим коментатором, потрібно займатися тим видом спорту, про який розповідаєш?
Як на мене, це досить важливо. Підтвердження цьому отримав днями під час трансляцій матчів за участю національної збірної України на чемпіонаті Європи. Ці поєдинки коментував відомий спортивний журналіст і телеведучий Валентин Щербачов, який до того жодного відношення до міні-футболу взагалі не мав. Тож «відпалював» у прямому ефірі такі перли, наприклад, за три секунди до завершення матчу: «Рахунок 4:1 на користь Іспанії. У разі перемоги України, а в цьому матчі ще все може бути...» і так далі. Виходить, що людям минулого тисячоліття, мова йде не тільки про Щербачова, а й про відомих «майстрів мікрофона» Сергія Дерепу та Сергія Савелія, можна коментувати будь-який вид спорту. Але чи варто?