Один з найбільш помітних учасників феєричного матчу «Зорі» проти «Карпат» Ілля Галюза ділиться враженнями від весняного старту.
− Ілля, задоволений поверненням до «Зорі»?
− Дуже. І грою, і своїм новим колективом, тією згуртованістю, яка в ньому є, нашими вболівальниками, які в холодну погоду палко нас підтримували. Я з 2000 року не виступав у Луганську і радий, що знову тут. Мені казали, хоча я особисто не бачив, що на мою адресу фанами навіть був вивішений спеціальний банер. Хочу тепер на нього подивитись.
− Зрозумілим було ваше бажання здобути 3 очки. Але 5:1 − це занадто промовистий рахунок. «карпати» були настільки слабкі?
− Львівська команда дуже непогана. До «Карпат» прийшов молодий тренер, з яким я особисто спілкувався. Він обов’язково має досягти успіху. Спочатку тривала рівна гра з деякою територіальною перевагою гостей. Але ми не збирались поступатись, а другий гол вніс остаточний злам у гру. Потім я побачив по гравцях суперника, що вони десь опустили руки.
− Багато хто називає Микиту Каменюку справжнім героєм з його трьома забитими м’ячами. Ви його носите на руках?
− Ні у кого ейфорії не спостерігається. Навіть у Микити після першого в історії «Зорі» у лізі найсильніших (наскільки мені відомо) хет-трику. Звичайно, ми можемо пожартувати, що чекаємо від нього такого ж досягнення і у наступних матчах, але кожен розуміє, що одна перемога ще нічого не вирішує. Якщо їх буде 5-6, тоді інша справа.
− Тобі вдалось у зустрічі з «Карпатами» забити гол і віддати результативний пас. Що більше запам’ятається?
− І те, й інше. Передача, дійсно, вийшла непоганою. Отримавши м’яч від Максима Білого, спочатку хотів пробити сам, але потім помітив партнера у центрі штрафного майданчика. Гол також мені був дуже потрібним. По-перше, вже давно не забивав і мав відчути впевненість. По-друге, на трибунах зібралось стільки родичів та знайомих, що не мав права їх не порадувати. До речі, взяття воріт також вийшло доволі ефектним − вдалось самому розпочати та завершити комбінацію.
− Як святкували одразу після фінального свистка, що вам сказав тренер?
− Атмосфера була просто чудовою. Ввімкнули музику, танцювали. Можна було скинути з себе тягар відповідальності, розслабитись, оскільки довго готувались до першої весняної гри. Те, що відбувалось у роздягальні, має нагадувати бразильський карнавал. А Юрій Миколайович Вернидуб, давши флеш-інтерв’ю, потиснув кожному руку та сказав, що попереду ще багато зустрічей, і вони вирішуватимуть нашу долю.
− Як відомо, «Зоря» була майже рік позбавлена грати на власному стадіоні. Як тобі новий газон?
− Користуючись нагодою, хотів би подякувати і працівникам стадіону, і керівництву клубу. Гадаю, хіба що «Донбас Арена» та НСК «Олімпійський» могли скласти конкуренцію нашому «Авангарду». Хочеться думати, що луганські прихильники футболу більше ніколи не будуть позбавлені можливості підтримувати нас.
− Зі стадіоном все гаразд, а як з умовами для тренувань?
− Тренуємось і на штучному газоні, який є на «Авангарді», і їздимо на стадіон «Шахтар» за межі Луганська. Є тренажерний зал, басейн. Більшість потрібних умов створені для роботи.
− «Зоря» грала у суботу, а ваш наступний суперник − у неділю…
− Так, я спостерігав за грою «Арсенала» не лише тому, що нам доведеться зустрітися у черговому турі, але і щоб подивитись на дії своїх друзів − Володимира Гоменюка та Олександра Ковпака. Гадаю, київська команда, якщо не брати до уваги трійку лідерів, найбільш дисциплінований колектив у Прем’єр-лізі.