Кращий гравець львівських «Карпат» у грі проти криворізького «Кривбасу» Михайло Кополовець охоче погодився поспілкувалися з кореспондентом Вголосу після завершення матчу.
Нагадаємо, львів’яни завдяки голу Кополовця та Кас’яна (з пенальті) обіграли команду Юрія Максимова з рахунком 2:0 і значно покращили свої шанси втриматися у Прем’єр-лізі.
Михайле, у ворота Бойка ти забив дуже важливий гол.
Всіх хочу привітати з Новим роком, Різдвом та Пасхою. До мене Новий рік приходить частіше, ніж я забиваю (сміється). Дуже важливий гол для мене та моєї сім’ї. Зараз у нас складний період, адже ми знаходимося в турнірній таблиці не на тому місці. Вірю в те, що скоро усе зміниться. Вітаю усіх з перемогою. На мій гол працювала усі. Це командний успіх. Зокрема, як не подякувати Лукасу, який віддав на мене чудову передачу? Так само скажу, що коли Кас’ян забив пенальті, на це взяття воріт також працювали усі.
У першому таймі ти мав ще один хороший момент, однак у цьому епізоді пробив у воротаря «Кривбаса».
Коли бив по м’ячу, у голові крутився Мессі. Він часто забиває, підсікаючи на воротарем. Утім, я не Мессі. Такої майстерності у мене немає. Радий, що Бог мені допоміг забити у другому епізоді.
У першій половині гри обидві команди створили надто мало гольових моментів. Чому?
Важко сказати. Останнім часом ми граємо так, що втягуємося в гру. Вважаю, після перерви «Карпати» додали у своїх діях. Ми розуміли, що відступати нам нікуди. Це був дуже важливий матч. Аби залишатися у Прем’єр-лізі, нам потрібна була перемога. Добре, що в цьому матчі Бог на нас глянув, на відміну від кубкового матчу з «Металургом» та матчу чемпіонату з «Арсеналом».
Ти згадав за кубковий матч у Донецьку. Після цієї гри, мабуть, важко було.
Був у місті і деякі вболівальники дорікали, мовляв як так сталося, чому не виграли? Я відповів: поставте себе на наше місце. Можна подумати, що я не хотів обіграти донецький «Металург» і зіграти у фіналі Кубка України та у Лізі Європи. Таке буває раз в житті. У Львові є любителі футболу і справжні вболівальники. Останні це 16-ий сектор. Ті, що нас критикують за матч у Донецьку, роблять неправильно. Зізнаюся, після цього матчу не хотілося просто жити. Ну не забив пенальті Мілошевіч. Та він, як і інші гравці, відіграли по 120 хвилин і робили все для того, що хоча б не пропустити. Серії 11-ти метрових ударів могло і не бути. Дякую справжнім вболівальникам, які підтримують гравців і команду в будь-які часи.
Михайле, після «Арени Львів» «Карпати» на стадіоні «Україна» виграли усі матчі. Це збіг обставин чи дійсно нефарт нового стадіону?
На мою думку, за «Ареною Львів» майбутнє «Карпат». Натомість «Україна» для нас дійсно рідний стадіон. Тут звична атмосфера, вболівальники. Треба, щоб команда була в кращій психологічній формі, і ми повернемося на «Арену Львів». Особисто мені цей стадіон дуже подобається. Мабуть, там банально якийсь нефарт. Утім, якщо говорити про саме поле, то вона дуже погане. Важко на ньому бігати. Попри це, гадаю з часом там трава приживеться.
І на останок, чи вирішив усе, на твою думку, 29-ий тур у чемпіонаті?
Не знаю скільки у мене жовтих карток. Можливий такий варіант, що останній матч чемпіонату проти «Дніпра» я пропущу через дискваліфікацію. Скажу чесно: боязнь є. Я не можу спокійно спати, оскільки розумію, що ми ще не зберегли собі місце у Прем’єр-лізі.
Для такого міста як Львів це стидно, щоб «Карпати» грали в першій лізі. «Карпати» - це бренд. Нас поважають і бояться будь-які суперники. Хочеться, звичайно, повернутися той період, коли люди ходили на стадіон, коли ми грали у Лізі Європи.
Якби у 29-ому турі «Оболонь» програла «Іллічівцю», було б все зрозуміло хто вилітає, а хто ні. А так усе вирішить останній тур. Щодо команди-чемпіона, то мені все одно хто ним стане. Утім, радий за свого земляка Василя Кобіна, який грає у «Шахтарі».