Василь Федоришин таки здобув право поїхати на Олімпійські ігри до Лондона
Свого шансу він не проґавив у Фінляндії, де відбувся останній кваліфікаційний турнір з вільної боротьби. Це була остання нагода відібратися на ігри, і він нею скористався.
— Зрозуміло, що я хвилювався перед цим турніром, — розповідає "Експресу" Василь Федоришин, — було багато емоцій, переживань... Вирішувалась доля поїздки на Олімпіаду.
— На попередньому турнірі ти не здобув ліцензії. Як тренерський штаб відреагував на це — підтримав тебе чи влаштував розбір польотів?
— Було по-різному. Головне, що в мене залишався ще один шанс реабілітуватися. Тож ми разом проаналізували ситуацію, і в підсумку в мене все вийшло.
— Скільки поєдинків провів у Фінляндії і чи важким був шлях до ліцензії?
— Важко було тому, що турніри тривали три тижні поспіль і мені увесь час доводилось скидати вагу. Ось це найскладніше. Перед кожними змаганнями я скидав сім — вісім кілограмів. Хто знає, що це таке, той мене зрозуміє.
Я себе цим просто виснажив. До того ж ми мали складні перельоти — Болгарія, Китай, Фінляндія. На останньому турнірі я вже боровся не так, як можу, коли перебуваю в оптимальній формі. Та все ж таки я виграв змагання у своїй ваговій категорії.
— Найважчим був фінальний поєдинок?
— Ні. Фіналу не було. Я мав боротися з німцем, але той просто не вийшов на бій. На змаганні головним завданням було здобути ліцензію, а для цього слід було вийти у фінал. І вже неважливо, яке місце ти посядеш у підсумку — перше чи друге. Підозрюю, німець теж був виснажений цим турніром і на фінал йому забракло сил.
— Загалом борці здобули п'ять ліцензій зі семи. Це добрий результат?
— Це гірше, ніж на минулій Олімпіаді. Тоді ми не мали тільки однієї ліцензії у 74 кілограмах, а цього року ми не будемо представлені ще й у 55. Загалом у нас категорія 74 кілограми дуже проблемна, ми вже третю Олімпіаду поспіль не можемо виставити у ній свого спортсмена. Там просто немає яскраво вираженого лідера. Є три — чотири хлопці приблизно однакового рівня. На турніри завжди їздили різні борці, та нікому з них ліцензію не вдалося здобути.
— А що сталося з 55 кілограмами?
— Там лідер — Микола Айвазян. Проте він травмувався і не зміг поїхати на ці турніри. Його замінив молодий хлопець, який до ліцензії недотягнув. Тому на Олімпіаду команді доведеться їхати у трішки врізаному складі.
— Що далі робитимеш?
— Відпочиватиму! Я виснажений і психологічно, і фізично. Треба на тиждень-два забути про все, відновитися, а тоді знову братися за роботу. На змагання я вже не їздитиму, бо перебрав зі стартами.