З журналістом "Время футбола" поспілкувався захисник збірної України Артем Федецький. Розмова вийшла дуже цікава, Артем з радістю відповів на всі запитання наших читачів.
Артеме, Ви служили в армії? Якби настала війна, пішли б добровольцем на фронт?
Ні, я не служив в армії, але якби не дай Бог сталося так, що наша країна була б замішана у війні, то я звичайно ж пішов би на фронт.
Артеме, як Ви вважаєте, якою головною якістю повинен володіти захисник?
Надійністю, думаю це головне.
Артеме, який матч був найбільш яскравим, у вашій кар'єрі?
Це напевно матч з Галатасараєм, ті емоції запам'яталися на все життя. Гол забитий мною в тій грі, найбільш пам'ятний у моїй кар'єрі.
Як Ви думаєте, сезон 2010/2011 був кращим у вашій кар'єрі? Ви зуміли пробитися з Карпатами в ЛЄ і відзначилися 3 забитими м'ячами.
Ви знаєте, це звичайно був дуже пам'ятний сезон, ми провели відмінні матчі, але перемогу з Шахтарем в Кубку УЄФА все ж за враженнями і значенням я б поставив вище.
Чому український футбол знаходиться на дуже низькому рівні? В Україні мало висококласних гравців? Чи пов'язано це з тим, що наші молоді гравці сидять в запасі, а замість них грають легіонери?
Для початку, я хотів би зазначити, що не вважаю наш чемпіонат слабким за рівнем. У нас є багато талановитих, сильних футболістів. Легіонери звичайно присутні, але якщо українець не слабкіше іноземця, то він грає в основному складі свого клубу.
Скажіть, будь ласка, з ким із найталановитіших футболістів за всю історію, Ви б хотіли зіграти на одному полі?
Чесно кажучи, ніколи не замислювався над цим, слава Богу доводилося грати проти багатьох талановитих футболістів. За збірну я грав проти Робіньо, проти Пато, Ібрагімовича. А якщо вибирати собі партнерів, то ті, з ким я зараз граю, мені дуже приємно грати. Загадувати важко. Але якщо конкретно, вибирати з хлопців, то це Мессі, Кріштіано Роналду, Уейн Руні.
Артеме, за рахунок чого Карпати все ж залишилися в УПЛ? Чого не вистачило команді, яких якостей, щоб провести сезон рівно, на хорошому рівні?
У першу чергу, це мікроклімат. Що тут приховувати, все так і було. Не тільки в команді, але і в клубі в цілому. Ті п'ять ігор, які команда провела в кінці чемпіонату, були більш-менш схожі на ту гру, яку ми повинні були показувати по ходу всього чемпіонату. Перед початком чемпіонату перед нами ставилися одні завдання, але ближче до другого кола вони кардинально помінялися. Основна задача була залишитися в УПЛ. Було незвично, ніяково, але з горем навпіл ми впоралися. Команда хотіла залишитися, робила все можливе. Там Чорноморець нам допоміг, але це футбол. Потрібно забути цей сезон. Я Вас запевняю, що в наступному сезоні будуть абсолютно інші результати.
Під час матчу з Дніпром, Ви моніторили, як грає Оболонь? Якщо з Олександрією все було зрозуміло вже по ходу першого тайму, то Оболонь билася до останніх хвилин.
Якщо виходити на гру і думати, що Оболонь програє, зрозуміло, що можна провалити свою гру. Дніпро показав хорошу гру, в якихось епізодах вони були сильніші за нас. Але якби Саша Гладкий та Саша Касьян реалізували б свої моменти, хто знає, як би склалася тоді гра. Буває так, що не забиваєш ти, забивають тобі. А в кінцівці ми дізналися, що Чорноморець переграв Оболонь. Диктор оголосив, і то, я не почув, як вони зіграли. Перепитав у Дениса Олійника, він мені сказав, що Чорноморець виграв.
На вашу думку, перетрубації на тренерському містку Карпат якось позначилися на підсумковому місці? Кононов, потім Шаран, потім Дячук-Ставицький. Кожен з них зі своїм баченням гри.
Абсолютно позначилися! Моя думка, що така часта зміна тренерів погано впливає на команду. Команда звикає до одного стилю, тут доводиться міняти стиль, склад. Виходить гра без стилю, а тільки на самовіддачі.
Артеме, в останні роки керівництво Карпат зарекомендувало себе зі скандальною сторони. Два конфлікту з Металістом, до цього Тлумак, після Кузнецов, Батіста, тепер ось з Вами була неприємна ситуація. Як кажуть, риба гниє з голови.
Ви маєте на увазі просто прислів'я? (Сміється)
Так, я хилю до того, що можливо це і було причиною провалу?
Не мені судити керівництво клубу. Були якісь нюанси, але це хай буде на їх совісті. Вони вчинили так, через них я не потрапив в попередню заявку збірної на ЄВРО.
Блохін не ворог собі, я думаю у Вас є ще шанси потрапити на ЄВРО.
Дай Бог, я тримаю себе в тонусі, вірю в це. Рук я не опускаю ніколи. А на рахунок керівництва... зі мною так поступили. Я не ставив ультиматумів, мене просто поставили перед фактом. Я не та людина, яка буде тримати зла, я живу завтрашнім днем.
Артеме, хто у вашій сім'ї був для Вас прикладом? Які настанови Ви б дали молодим українцям?
Якщо говорити про спорт, то авторитетом був тато. Він не давав мені розслаблятися, тримав все в своїх руках. Я і сам такий, що не даю собі спуску. У побутовому плані звичайно ж мама. Але більше тато. Він говорив, що якщо буду погано вчиться, не буде тренувань. Для мене це був стимул. Мені соромно було отримати навіть трояк.
А хто був еталоном у футболі?
Тато! Він давав перші ази в футболі. Якби повернути час назад, я напевно більше б звертав увагу на те, який він на полі, який він в побуті. Коли ти маленький, ти на такі речі не звертаєш уваги. Зрозуміло, що тато був прикладом у всьому.
За національну збірну грає натуралізований футболіст. Мова йде про Девічі. Був заграний Едмар, і це якщо не згадувати про Мілевського та інших футболістів. Як Ви ставитеся до таких речей.
Це нормально. Хлопці виходять і віддаються на полі. У всіх нас в душі патріотизм, хтось вважає, що за нашу країну повинні грати тільки українці, але питання про натуралізацію більш глибоке. Якщо людина виходить на поле і віддається грі повністю, то навіщо дивитися йому в паспорт? Якщо у футболіста інші плани, і він хоче просто засвітитися і перейти в інший клуб, то це інша розмова. За Марко я такого не помічав. Він пахав на полі на повну котушку, як і Едмар. Те, як він працює на оборону - коштує багато чого.
Ви пам'ятаєте вчинок Суареса на ЧС 2010?
Так, звичайно!
Змогли б самі так вчинити, розуміючи, що пропустите найважливішу гру?
Я б, не замислюючись вчинив точно так само. Я пам'ятаю, коли Анрі, в матчі з ірландцями підіграв собі рукою. На нього навіть французи накинулись з критикою, я цього не розумію. Адже для своєї країни старався. Це помилка судді. Він зіграв на результат.
Наскільки я пам'ятаю, його дорікали за те, що він не визнавав гру рукою.
Людина билася за свою країну, зіграла рукою, але де був суддя? Точно так само зіграв Суарес, і я б не замислювався. Суарес плакав після матчу, я думаю вся країна ним пишалася.
А як ви ставитеся до використання піротехніки під час матчів?
Мені подобається. Це штрафи, але це додає стимулу. Комусь це заважає. Але те фаєр-шоу, яке влаштовують вболівальники у Львові, виглядає дійсно класно. Вони ж не б'ють нікого.
Ви чуєте, що скандують вболівальники?
Не завжди. Був момент, коли ми грали з Металургом із Запоріжжя і програвали перший тайм 0-3. Фанати почали кричати «Завжди вірні». У мене тоді мурашки по шкірі бігли. Таке ж було і з Галатасараєм.
На якій позиції Вам зручніше грати?
За свою кар'єру мені довелося пограти на всіх позицій, за винятком воріт. Зараз моє амплуа правий захисник. Скажуть зіграти завтра лівого півзахисника, для мене це не буде проблемою. Головне, щоб це йшло на користь команди.
Які види спорту, крім футболу Вас приваблюють?
Мені подобається хокей, великий теніс. У Львові є хокейна команда, Новояворівська, ми з хлопцями іноді ходимо на її гри. Це десь надихає.
Чи є у Вас друзі, спортсмени, які не мають відношення до футболу?
Так, звичайно. Борці є знайомі, є баскетболісти.
Артеме, зараз стало дуже модно користуватися соціальними мережами. Ви дружите з соц. мережами?
Ще давно я зареєструвався на Однокласниках, але потім стало нудно. А ось в Facebook і Twitter мене поки що немає.
У кулуарах подейкують, що деякі клуби, в тому числі Металіст хотів би бачити Вас в своїх рядах. Як би Ви поставилися до такого переходу.
Все буває, це футбол. Я гравець Шахтаря, і всі переговори ведуться тільки з керівництвом донецького клубу. Поживемо побачимо, все можливо.