Титулований український борець Андрій Стаднік потрапив у пікантну ситуацію. Перед Олімпіадою в Лондоні він розпочав публічну війну з головним тренером збірної України Русланом Савлоховим. Борця підтримало чимало членів збірної України, про що було задекларовано у відкритому листі.
Андрій Стаднік, нагадаємо, вимагав проведення очної сутички з Андрієм Квятковським, за підсумками якої мали б визначити представника України на Іграх у Лондоні у вазі до 66 кілограмів. Але досягти свого Стадніку не вдалося. На Олімпіаду поїхав Квятковський без очної сутички із конкурентом. До слова, він особливих почестей на Іграх не здобув, програвши на ранніх стадіях турніру.
Ігри закінчилися, життя триває. Як зіпсовані стосунки із Савлоховим можуть вплинути на подальшу кар’єру Стадніка, «Газета» поцікавилася в самого борця. У наступному числі «Газети» надамо можливість висловитися Русланові Савлохову.
— Андрію, той факт, що Вам не влаштували сутичку із Квятковським перед Іграми, не означає, що у збірну Вам дорогу закрито, оскільки в національній команді на Вас не розраховують?
— А що значить закрито дорогу у збірну? Мають бути критерії відбору. Хоча в нас їх справді немає, оскільки все вирішує головний тренер. Утім не думаю, що дорогу в збірну мені закрито. Мої конкуренти молодші на 8-10 років, але між нами дуже великий розрив у класі на мою користь. Якщо я добре підготуюся до турніру, зможу це довести на килимі. Готовий довести, що сильніший за того ж Квятковського. На Іграх було видно, на якому рівні він зараз виступає.
Безперечно, якщо й надалі не зміниться принцип формування збірної, буде важко. Скажімо, свій голос у тренерській раді має лікар, який голосує за Квятковського. Тоді треба перейменувати цей орган і назвати його лікарсько-тренерська рада. Тому мені складно говорити про своє майбутнє. Якщо Руслан Савлохов захоче закрити мені дорогу в збірну, сподіваюся на підтримку своїх тренерів, регіону, який представляю. Вони б мали захищати свого спортсмена. На жаль, відстояти моє право виступити на Іграх не вдалося. Свідомий того, що за всіх своїх якостей спортсмена, не здатен перемогти нашого великого головного тренера. Як казав Руслан Савлохов: «Усе одно моє слово буде останнім». Так і сталося.
— Восени, якщо не помиляюся, має відбутися чемпіонат світу?
— Це буде чемпіонат світу серед жінок. У чоловіків до 2013 року великих турнірів не буде, тільки навчально-тренувальні збори.
— Тож і Ваша ситуація вирішиться тільки наступного року...
— У будь-якому разі, потрібно спілкуватися з головним тренером. Узагалі, те, що відбувається зі мною, непокоїть багатьох спортсменів. Якщо не пускають на Ігри мене — переможця та призера багатьох великих турнірів, то що вже говорити про перспективного, але нетитулованого борця? Зауважте, що на Ігри в моїй вазі поїхав атлет, який на дорослому рівні ще себе ніяк не проявив. Ось вам і результат — Квятковський на передолімпійському турнірі вибув на ранній стадії, те саме сталося й на Іграх. Так, він виборов ліцензії, але потрібно дивитися на те, в кого він виграв.
— А що скажете про суперників Квятковського на Олімпіаді?
— Йому поталанило із жеребкуванням. Суперників Квятковського я перемагав, причому з великим розривом. Але річ не в тому, кого я перемагав. Річ у тому, в кого вигравав Квятковський. А він, власне, взагалі нікого не перемагав на дорослому рівні.
— Після того, як ця ситуація набула розголосу, мали розмову з Русланом Савлоховим?
— Савлохов тільки запитав мене, чи ту заяву справді писав я. Він думав, що це справа рук тренерів, якихось функціонерів. Савлохов звик, що його усі бояться, тому не вірив, що борець може публічно виступити проти нього.
— Руслан Савлохов тільки запитав, чи справді Ви писали ту заяву, і все?
— Так, він ще додав, що у нас — демократична країна і кожен має право на висловлення своєї думки. От і все. Розумію, що ця історія так просто не закінчиться, і ви правильно запитали, чи вставлятиме Руслан Савлохов мені палиці в колеса. Вочевидь, я не буду улюбленцем головного тренера. В українській вільній боротьбі існує система — або ти з Русланом Савлоховим, або ти сам собою, не їздиш на турніри. Такі ситуації вже були. У вазі до 55 кг є Юрій Голуб. Це чинний чемпіон України, вигравав національний турнір перед Іграми. Юрій перемагав на інших змаганнях. Але він не є членом збірної, не бере участі у зборах, бо його дискваліфікувала наша федерація. А причиною дискваліфікації стало те, що Ю. Голуб перед Іграми в Пекіні не зміг зігнати вагу. В нього було зневоднення організму, через що він непритомнів, а тому зігнати 400 грамів не зміг. Через це його дискваліфікували. Савлохов тоді сказав, що поховає Голуба як спортсмена, і зробив це. Ю. Голуб зараз ніде не бореться, тільки в Україні, закордонні змагання для нього закриті. А борцем він є дуже хорошим.
— Якщо буде можливість, чи готові пройти ще один чотирирічний олімпійський цикл?
— Безперечно, готовий. Але потрібно сідати за «круглий стіл» із Савлоховим і говорити про це. Сподіваюся, мені ніхто не закриватиме дорогу в збірну. Ми ж говоримо про спорт, а не про стосунки бізнес-партнерів чи щось інше. В жодному разі не претендую на місце Руслана Савлохова. Хочу справедливості: хто сильніший — той і перший номер збірної. Мені не сподобалися слова Р. Савлохова про те, що, на його думку, Квятковський зараз сильніший, ніж Стаднік. Це ж маразм, і головний тренер збірної добре знає це. Я ж виграв останню сутичку із Квятковським із різницею 10 балів. Колись за такої різниці зупиняли сутичку і зараховували перемогу за явною перевагою. І як можна говорити про те, що я слабший?