1 вересня уродженець Червонограда, майстер спорту з легкої атлетики Андрій Хрусь відзначив своє 31-річчя. Напередодні своїх уродин з ним поспілкувався кореспондент червоноградського "Вісника". Андрій нині живе у Львові. Іде разом зі своєю дуже красивою собакою породи хаскі на Цитадель – на тренування. Розмовляємо, йдучи центром Львова.
- Іду на тренування з їздового спорту, - розпочинає спортсмен. - Там теж бігаю, але разом із собакою. Готуємось до зими. У Львові зараз створюють клуб "Хаскі" з їздового спорту. Хочемо у місті створити свою собачу упряжку і виступати на змаганнях.
- Займаєтесь цим на любительському чи професійному рівні?
- Наразі моїй собаці 8 місяців. А до змагань допускають після року. Професійно я займаюсь легкою атлетикою. І щоб не було ліньки бігати, бігаю із собакою. Бо з собакою щодня теж треба пробігати багато кілометрів.
- Як плануєте відзначити своє 31-річчя (розмова відбувалася 31 серпня – "Вісник")?
- Поїдемо з друзями – всі вони займаються або займались легкою атлетикою – на природу, на Ясницьке озеро. Відзначимо моє день народження, проведемо літо…
- Андрію, розкажіть, коли почали займатись легкою атлетикою?
- Відносно пізно, в 17 років. Тоді я навчався на другому курсі в Червоноградському гірничому технікумі. Мене друзі затягнули. Тренер Степований Микола Володимирович подивився на мене і каже: "Та в твоєму віці хіба що для здоров’я займатись". Потренувався кілька місяців, поїхав на перші змагання. Це був зимовий чемпіонат області серед молоді. Пробіг приблизно по другому дорослому розряду. Місце ніяке зайняв, але пробіг 800 метрів десь за 2 хв. 18 сек. Зараз для мене це смішний результат. А тоді, як на 17-річний вік, та й для першого старту, було досить непогано. Після цього Микола Володимирович серйозніше зайнявся моєю підготовкою. Через рік я вже вигравав чемпіонат області серед свого віку.
- Почали бігати зразу на дистанцію 800 метрів?
- Так, майже зразу. В Червонограді бігав на 400 і 800 метрів. А коли вступив до Львова в інститут фізкультури (у 2000 році), бігав на 800 і 1500 метрів. 800 метрів була основна дистанція.
- В червоноградський період які були основні досягнення?
- В Червонограді бігав по першому дорослому розряду. 800 метрів пробігав за 1 хвилину 56 секунд. Вигравав чемпіонат області, в призери постійно потрапляв.
Нашу розмову перебиває молода дівчина:
- Перепрошую, яка це порода? – запитує Андрія.
- Хаскі.
- Це собака з вовком схрещена?
- Ні, ні. Просто собака подібна до вовка, нічого спільного.
- Часто таке запитують в мене. Або просто вовком називають мою собаку, - додає Андрій.
- В інфізі як розвивалась кар’єра?
- Тренувався під керівництвом Прокопенка Віктора Івановича, викладача на кафедрі легкої атлетики і тренера з легкої атлетики. В інфізі були набагато важчі тренування, порівняно з Червоноградом. Перші півроку було дуже тяжко. Треба було перетерпіти. Влітку 2001 року я вже пробігав по результату кандидата в майстри, не вистачало півтора секунди до норми майстра спорту. А в 2002 році виконав норму майстра спорту. З 2000 року десь до 2010-го на чемпіонатах України завжди потрапляв у фінал. На дистанції 800 метрів найкращий результат – третє місце на чемпіонаті України. Двічі вигравав чемпіонат України з кросу на 1 км. Виграв Універсіаду – чемпіонат України серед студентів.
- У 2007 року на Меморіалі Дем’янюка у Львові вам вручили тисячу доларів іменної стипендії від призера Олімпійських ігор, професора Ігоря Тер-Ованесяна як кращому бігуну Львівщини 2006 року…
- Так, приємно було. Тер-Ованесян планував давати таку премію щороку кращому спортсмену. Але так вийшло, що він переїхав жити в Росію. Він сам не був присутній в той час у Львові, але тисячу для мене передав.
- Ця тисяча – ваш найбільший гонорар в кар’єрі?
- Так, більше не було.
- Який ваш рекорд на 800 метрів?
- 1 хвилина 48 секунд і 53 сотих. Встановив у Ялті в 2004 році на чемпіонаті України. Посів тоді четверте місце.
- Які змагання вважаєте найуспішнішими в кар’єрі?
- В принципі, це особисте досягнення в Ялті. Було багато змагань. В Польщі змагання вигравав, але не з таким результатом. Вважаю, що результат – головний показник.
- З міжнародних стартів які виділите?
- Коли навчався в інституті, їздили в Польщу на щорічні представницькі змагання. Також в Польщі брав участь у комерційних стартах, на яких можна було заробити.
- Де більше подобається бігати – на доріжці чи в природних умовах (кроси)?
- Краще в мене виходить на доріжці. Але і кроси непогано бігаю. Пригадую, раніше в Червонограді на День шахтаря проводили змагання з напівмарафону. З центру бігали через Бендюгу за "Ровесник" і назад. Двічі вигравав цей напівмарафон.
- Для бігунів на середні дистанції що дає біг на такі довгі?
- В сезон, коли змагання, тренер ніколи б нам не дозволив бігти таку дистанцію. А в підготовчий період, коли ми "сидимо на об’ємах", це досить корисно для витривалості.
- Марафон не пробували бігати?
- До марафону треба готуватись. Напівмарафон ще можна пробігти, а от в марафоні, кажуть, після 35-го кілометра настає "мертва точка". Дуже багато людей сходить після 35-го кілометра.
- У 2008 році в Кіровограді ви виграли чемпіонат МВС України з легкоатлетичного кросу…
- Так, було таке. Також виграв чемпіонат МВС і наступного року на Волині. В нас багато спортсменів в Україні, оскільки спонсорів майже немає, працюють або в міліції, або в СБУ, або в інших відомствах. І на цих чемпіонатах ми, можна сказати, відпрацьовуємо свою зарплату. Я з 2003 року працюю в МВС - у батальйоні патрульної служби.
- Чи вдається під час кросів розгледіти якісь мальовничі місця?
- Під час кросів на кілометр чи три кілометри встигаєш лише подивитися під ноги, щоб не наступити ні на який корч чи ямку. Там по сторонах не подивитися особливо. А на довших дистанціях, таких як напівмарафон, можна і поговорити, і анекдот розказати. Це така дистанція, що не заважає дихати, коли говориш. А щодо мальовничих місць, якими я бігав, то найкращі в Ялті на Царській (Сонячній) стежці. Вона іде з Ялти до Ластівничого гнізда і має понад 6 км. Біжиш і дивишся на море – краса!
- Нині ви продовжуєте виступати?
- Зараз не дуже, через травму ахіла. Близько року їжджу тільки на основні змагання. В кінці вересня ще виступлю на чемпіонаті України, а потім поїду в Київ або Дніпропетровськ на операцію. Зроблю операцію і з весни зможу виступати на повну. В моєму віці по особистому рекорду на 800 метрів пробігти вже тяжко буде. Але якщо добре зроблять операцію, то планую бігати не на 800 метрів, а на довші дистанції. Вік марафонця якраз після 30-ти тільки починається. Збираюся бігати кроси на 10 км, напівмарафон. Може й марафон колись спробую. Хотілося б хоча б раз спробувати.
- У вас прізвисько "Таракан" в одній соціальній мережі…
- "Тараканами" називають бігунів, які бігають більше, ніж 400 метрів. Бо після 400 метрів всі перебігають на одну доріжку і коли біжать всі вкупі, то таке враження, як таргани. І до мене прилипло це прізвисько.
- Хто у вас в Червонограді залишився з рідних?
- У мене всі рідні в Червонограді живуть. Тільки брат у Львові. Раз на тиждень-два навідую рідних. Які улюблені місця в Червонограді? Люблю піти на Буг, по лісу пройтися, згадати місця, по яких бігав колись, з собакою погуляти.