Під час організації змагань втратив 5 кг ваги
— На чемпіонатах світу доводиться виступати не вперше, — бере слово Геннадій Юркевич. — Цей виступ на всесвітніх форумах є п’ятим, а ще ж є чотири виступи на чемпіонатах Європи з важкої атлетики. Чемпіонат у Львові не став винятком. Я готувався до цих змагань, і готувався лише перемагати та встановлювати рекорди. Однак оскільки я був одним із організаторів цих змагань, а саме — головним суддею, то у мене було дуже багато клопотів щодо організації, тому, відповідно, моя фізична форма дещо впала…
Розраховував встановити чотири рекорди, а встановив лише один… Виступав у ваговій категорії 85 кг. Відразу «загубив» 5 кг ваги під час організації цих змагань. Хоча до цього перебував у дуже хорошій фізичній формі. Однак те, що вона впала, було прогнозовано…
— У чому полягають особливості ветеранського спорту?
— Особливість ветеранського спорту у тому, що люди продовжують своє спортивне життя. Під час спортивної кар’єри у молодості атлети могли не до кінця розкритися у своїх результатах. Це пов’язано з умовами та можливостями підготовки, а вони, ці умови, у кожного зі спортсменів — різні. Хтось має спонсорів, хтось – ні, на комусь роблять акценти, а на комусь – ні. Наприклад, я за молодості не розкрився до кінця. Хоча й у молодості був чемпіоном та рекордсменом України та здобув звання Майстра спорту міжнародного класу. Однак, не було можливості готуватися до вищих змагань, бо було важко, адже працював один: молода сім’я, діти…
Мабуть й тому ті спортсмени, які не до кінця розкрили свій потенціал у молодому віці, демонструють хороші результати на ветеранських змаганнях. Адже та сила, яка залишилася замолоду, нікуди не дівається. Якщо є наполегливі тренування, то результат буде триматися. Можливості людського організму ще до кінця не досліджені. Це називають спортивним довголіттям. У молодих спортсменів дуже сильний форсаж результатів. Тому ті спортсмени, які виступали на міжнародному рівні та Олімпіадах, є настільки виснаженими, що їм навіть не вистачає сили виступати на ветеранських турнірах та змаганнях.
— Ви є директором Львівської ДЮСШ «Енергетик» з важкої атлетики. Хто серед молодих вихованців цієї школи у майбутньому зможе повторити успіхи Ігоря Шимечка або ж Геннадія Юркевича?
— ДЮСШ «Енергетик» існує вже 40 років. Цього року ми святкували 40-річчя з дня заснування нашої школи. Однак, лише недавно, три роки тому, як ми перейшли під крило Львівської міської ради, і саме з того моменту у нас розпочався стрімкий ріст результативності. У школі зібраний хороший колектив тренерів-професіоналів, які не лише знають свій фах, а ще й фанатично віддані тій справі, яку роблять. А це, в свою чергу, дало поштовх у результатах. Упродовж трьох років вихованці «Енергетика» посідають перші місця на обласних чемпіонатах у різних вікових групах.
Тому, на базі обласного рівня, у нас з’явилися упродовж трьох років постійні переможці та призери Всеукраїнських турнірів з важкої атлетики (юнацьких ігор, кадетів). Відтак, цьогоріч наш вихованець Володимир Гоза на чемпіонаті Європи та чемпіонаті світу завоював золоті нагороди у ривку та бронзові нагороди за сумою двоборства. Це доволі таки вагомий результат після Ігоря Шимечка, який є учасником Олімпійських ігор та дуже талановитий спортсмен. Щодо Володимира Гози, то він демонструє дуже хороші результати. Варто зауважити, що у нього є ще рік запасу у кадетській категорії, а потім перейде у категорію юніорів. Сподіваємося, що і у цій віковій категорії він не загубиться, а умови школи та міста Львова будуть достатньо високими для того, щоб Володимир Гоза демонстрував високі результати.
Якщо ж не буде матеріальної підтримки, то буде важко. Адже все, що могла зробити наша школа, вона вже зробила: вивела на доволі таки високий рівень. На жаль, у нас, у Західній Україні є проблеми зі спонсорами. Тож, якщо не будуть підтримувати цього молодого та перспективного важкоатлета, боюся, що він може «втекти» на Схід і його без проблем «перекуплять». З однієї сторони, ми маємо хороші результати, але й попри це виникають нові проблеми: як втримати наших талановитих львівських спортсменів у нас вдома.
Жодна перемога не дається легко
— А на скільки важко далися перемоги вихованцю ДЮСШ «Енергетик» Володимиру Гозі на чемпіонатах світу та Європи?
— Жодна перемога не дається легко, бо за нею стоїть дуже важка праця. Хлопець він здібний та ще й наполегливий у тренуваннях. Звісно, що фаховий тренерський тандем Андрія та Володимира Гентошів також вніс чималий внесок у здобуття перемог на міжнародних змаганнях Володимиром Гозою. Вдалий результат Гози прогнозувався, адже минулого року він встановив 10 рекордів України (!). Він переміг на першості України серед кадетів.
— Хто ще з талановитої молоді «Енергетика» у майбутньому може піти стопами Володимира Гози?
— Звісно, що Володимир Гоза у нашій школі не один. Є прекрасні важкоатлети, минулорічні призери України, брати-близнюки Пилип’яки — Олег та Орест. Минулого року на чемпіонаті України серед кадетів вони посіли перше та друге місця. До речі, їхнім тренером є відомий рекордсмен України, наш земляк Володимир Рекша. Також є призер України Роман Остафійчук. За цими молодими хлопцями тягнуться нові юнаки, які приходять до нашої школи. Для того, щоб була хороша зміна поколінь, потрібно мати дуже хорошу базу, якої, на жаль, ми не маємо. Наприклад, це місце, де б тренувалися талановиті важкоатлети. Адже для цього ми винаймаємо спортивний зал в одній із загальноосвітніх шкіл Львова. Умови, звісно, там дуже низькі для повноцінних тренувань. Однак, це не заважає нам кувати дуже хороші результати.
— Ви згадали про важкі умови для тренувань. А як справи з інвентарем, маю на увазі штанги та помости, на яких тренуються важкоатлети?
— На сьогодні проблему зі спортивним обладнанням вдалося трішки вирішити, адже школа закупила нові штанги міжнародного рівня. Тому хлопці вже мають з чим тренуватися. Єдиною проблемою залишаються погані помости. Зараз намагаємося, враховуючи брак коштів, переробити ці помости власними силами. Зокрема, добре укріпити подіум під помостами, де стоять штанги, і тоді можна на них тренуватися. Адже на кривому помості, коли впаде штанга, то може зламатися. А зараз ці штанги є доволі дорогими…
— А скільки коштує штанга?
— Ой, дуже багато – 35 тисяч гривень. Таких штанг ми закупили шість.
Вітчизняний гриф витримав лише місяць!
— Штанги вітчизняного чи закордонного виробництва?
— Закордонного. Адже, коли один із спонсорів дав нам гроші, і ми закупили гриф до штанги, який був вітчизняного виробництва, то він через місяць зігнувся. Тому із задоволенням купували б штанги вітчизняного товаровиробника, якби вони були більш витривалі до навантажень. От бачите: місяць тренувань і штанга зігнулася, хоча гарантія у неї, як мінімум, на три роки! Наприклад, є штанги ще з часів колишнього СРСР, які до цих пір ще служать. Хоча радянські штанги і міцніші, але за якістю не дуже хороші, бо зараз зовсім інакші міжнародні та й, навіть, національні вимоги до штанг. А це — «дубові» штанги, і на них ще тренуються, але нічого вічного немає, і ці штанги також ламаються. Тому закупівля нових штанг є дуже потрібною річчю для нашої школи. Приємно, що у цьому нам допомогла Львівська міська рада.
— У Вашій кар’єрі часто траплялися випадки, коли штанги ламалися?
— Звичайно. Штанга може зламатися навіть при вазі 50 кг. Є такий кут падіння штанги через нерівні помости, що потрапляє резонанс і вона тріскає, немов сірничок. І це при тому, що гриф роблять із спе¬ціальної каленої сталі, яка є гнучкою. Всередині її, фактично, зламати не можливо, а ламається вона під самі «втулочки», коли виникає резонанс: дві сили потрапляють в одну точку… За 30 років тренувань зламав дві штанги.
— Які у Вас спортивні плани на майбутнє?
— Життя не стоїть на місці. За одним досягненням йде наступне і, звичайно, копітка праця. На наступний рік для провідного нашого важкоатлета Володимира Гози стане наступним завданням виграти відбірковий чемпіонат світу та Європи серед кадетів, де будуть виборюватися ліцензії на юнацьку Олімпіаду. Хоча по віку Гоза й не потрапляє на Олімпіаду, але, якщо завоює медаль, то, відповідно, завоює для української команди ліцензію на Олімпійські ігри. Окрім цього є ще виступи на чемпіонатах області та України.