Молдова – Україна 0:0 (0:0)
Відбірний матч національних команд до ЧС 2014. 21.10.2012. П’ятниця, Кишинів, стадіон «Зімбру». Арбітр Клеман Турпен (Франція)
Молдова: Намашко, Головатенко, Оніка, Раку, Епуряну, С.Ковальчук (Пащенко, 60), Гацкан, Пікущак (Дорош, 84), Булгару, Суворов (Овсянніков, 74), Дєдов. головний тренер – Іон Карас.
Україна: П’ятов, Бутко, Хачеріді, Михалик, Селін, Тимощук (к), Гармаш (Селезнев, 60), Гусєв (Девіч, 79), Ротань, Ярмоленко, Зозуля (Мілевський, 74). В.о головного тренера – Андрій Баль.
Попередження: Ротань (54), Хачеріді (70), - Оніка (64),.
На лікарняному
футбол таки дивує своєю не прогнозованістю. Адже ніщо не віщувало українцям проблем після «Уемблі», де команда Олега Блохіна дала грізному супернику рівний бій і привезла до дому після неймовірно красивого гола Євгена Коноплянки. І що ми маємо зараз? Проблему в Кишиневі!
Спершу головний наставник «блакитно-жовтих» побіг з допомогою на порятунок потопаючого корабля з вивіскою «Київське «Динамо». Миттєво стали в позу до Блохіна «нові-старі» очільники з ФФУ. Мовляв, «блоха» здав національні інтереси на користь клубу, у якому досягав найгучніших на теренах СРСР перемог (два – КВК і один СК, плюс «Золотий м’яч»). Проте наставник усі гарячі голови заспокоїв: «Два найближчі матчі України проти Молдови і Чорногорії залишусь біля керма головної команди країни».
Але пригода на цьому не закінчилась. Пристрасті вляглись, як раптом сенсація: «Блохін в лікарні» облетіла весь світ. Серце героя збунтувалось і …попросилось перепочинку. Зараз лікарі доносять оптимістичні інформації про стан здоров’я Олега Володимировича. І ми також бажаємо Блохіну одужання та повернення до роботи.
На заміну ФФУ придумала цікавий тренерський штаб. Двійку весельчаків (Баль і Заваров) доповнює врівноважений Кузнєцов. Подивимось, що це за коктейль?
Перед матчем в Кишиневі українська команда зазнала чергової втрати. Англійський герой з «Дніпра» Коноплянка відчув біль, подався шляхом Ракицького на консультацію до лікарів.
У складі молдаван виступає старий знайомий карпатівець Сергій Ковальчук (72 матчі, 4 голи), щоправда він уродженець Одеси і нічим себе не проявив.
В пошуках м’яча
Українці, мабуть не забули, що молдавани – не забивні хлопці. Тому й ловили спортивний кураж з початку гри. Але атакували несміливо і невеликими силами. Перший кутовий «стандарт» виконаний Ротанем, Намашко впевнено кулаком відбив. У наступному епізоді воротар господарів таким же чином впорався з ударом Бутка. Гра «запинилася» в центральній зоні поля. Господарі вміло перекрили усі підходи до своїх воріт, а гості не могли знайти протидії. Навіть всюдисущий Ярмоленко губився. Андрієві постійно щось ставало на заваді.
Врешті є гольова ситуація. Гармаш увірвався в штрафний майданчик і зробив передачу на Зозуля, Роман в один дотик намагався завершити атаку. Перебуваючи у простій ситуації, не влучив у ворота.
Згодом уже Гармаш «маже» з вигідної ситуації. Стає зрозумілим, що гра в українців не клеїться і їм доведеться попотіти, аби врятувати очко.
В одному з епізодів нагадав про своє перебування на полі Ковальчук. Проте було видно, що Сергій перебуває у пошуку своєї оптимальної спортивної форми.
Зозуля і Ярмоленко обмінялися невлучними ударами, але молдавани, набравши віри у свої сил, кинулись в атаку. При тиску виявилось, що Хачеріді такий же гарячкуватий і не впевнений, а Тимощук не такий швидкий. До того ж Михалик ще не до кінця залікував свою травму і не зовсім готовий до бою. Добре, що П’ятов діяв на п’ятірку.
Перепочивши, українці продовжували дивувати своїх прихильників своєю нерішучістю. Арбітр з Франції «нагадав», Ротаню, що тільки він на полі господар і має право трактувати правила на свій манер. В додатку з тренерської лави не поступало жодного сигналу в напрямку активізації командних дій. І ось на поле вийшов Селезнев в складі України, а у Молдови зійшов «наш» Ковальчук. І тут же після подачі кутового Михалик несподівано з метра і кількох сантиметрів пробив …вище воріт. Невже не фарт? Мабуть, що так.
У черговій атаці «фахівці» повели мову про напад на воротаря, і не зауважили офсайду в Ярмоленка. Тож суддя «брудний» гол не зарахував.
Українці, мабуть перейнялися підтримкою вболівальників з трибун, забігали, але без думки про імпровізацію. Добре, що не дрімав П’ятов, який справився з підступним ударом Гацкана.
Зозуля, можливо і втомився, але точно нічим себе не проявив пішов на відпочинок. Мілевський, без …оптимальної форми увійшов у гру. Цікаво, невже в Україні немає цікавіших виконавців, бо гравців ймовірно, що ТАК (!). Але, як говориться «тренер відповідальний за результат». Можливо, але не в кваліфікаційному матчі і з таким доступним суперником. Тож завдання не виконане.
Цікаво, що в цей час діється з Блохіним. Як же йому зараз боляче, дивитись на «гру» своїх підопічних. Україна втрачає два дорогоцінні очки.
Заправські форварди Мілевський і Девіч демонстрували дива незграбності. Здавалося, українська щедрість не мала меж. Однак, я помилився. Бо Андрій П’ятов на передостанній хвилині показав диво майстерність. І в падінні перевів м’яча на кутовий після удару Овсяннікова, врятував наші ворота на «замку». Неймовірно, але українці втратили два дорогоцінні очки.