Україна – Чорногорія - 0:1
16.10.2012. 21:00. Київ. НСК «Олімпійський». 50.596 глядачів. Арбітр: Міхаїл Кукулакіс (Греція).
Україна: П’ятов, Селін, Бутко (Ярмоленко, 62), Тимощук (к), Кучер, Гусєв, Михалик, Коноплянка, Ротань, Селезнев (Назаренко, 82), Девіч (Зозуля, 52). В.о. головного тренера - Андрій Баль.
Чорногора: Божовіч, Баша, Йовановіч, Волков, Йоветіч (к) (Вучініч, 86), Дам’яновіч (Вукчевіч, 72), Пековіч, Зверотіч (Новаковіч, 88), Дрінчіч, Джудовіч, Савіч. Головний тренер - Бранко Брновіч.
Попередження: Кучер (45), Гусєв (75), - Пековіч (16), Зверотіч (44), Божович (45), Дам’яновіч (45), Дрінчіч (45+3).
Гол: Дам’яновіч (45).
Національна команда України вперше після славного бою, який провели 11 червня під час Євро-2012 зі шведами, повернулися в Київ. Тоді 2 голи Андрія Шевченка подарували команді Олега Блохіна яскраву перемогу. Тепер нове повернення під маркою: «Відбір до ЧС-2014 в Бразилії». Після втрати чотирьох очок у двох стартових поєдинках українці уже не мали бажання позбуватися чергових пунктів. Але одне мрії, а інше гра. Проте ключовий і останній відбірний матч українців. Тож треба постаратися, успішно завершити рік.
У порівнянні з кишинівським матчем у складі українців сталися зміни. З перших хвилин появилися п’ятірка футболістів, які повинні забезпечити своїй команді успіх. Це - Бутко, Кучер, Селезньов, Коноплянка і Девіч.
Чорногорці також вдалися до експерименту. У запас, але через травму, відправили головного снайпера Вучініча. Решта готова до битви.
Українці здивували своїх прихильників з виходом на поле. У складі нашої команди появився, вперше в історії, президент Федерації футболу України Анатолій Коньков і разом з футболістами відспівав національний гімн.
Прикро, що столична спортивна арена світила незаповненими глядачами острівцями. І це попри збір «молодіжних секторів». Одним словом організатори не допрацювали.
Футболісти у синій формі, на емоціях, захопили ініціативу. Атакували потужно, але не ефективно. Переважав поспіх за швидким голом. Найактивнішими гравцями були дніпряни Ротань і Коноплянка. Девіч старався, але постійно втрачав м’ячі та програвав єдиноборства більш потужнішими чорногорцям. Кілька кутових подали наші футболісти, але пожитку з них було не багато.
Перший небезпечний епізод біля воріт Божовіча виник на 21-й хвилині. Пековіч на підступах до карного майданчика порушив правила проти Коноплянки. Чорногорець отримав попередження, а Євген - ідеальну нагоду відзначитись. Удар виявився хорошим, але робота воротаря була не менш якісною.
Наступна атака і вже в героях міг ходити Ротань. Руслан виконав штрафний удар. М’яч зрикошетив від «стінки», але воротар вдруге встиг перегрупуватися і зловити непроханого гостя. Ротань зопалу схопився за голову. Зрештою, не він один повторили жест розпачі. Українці діяли на високих швидкостях і гарячкували. Чорногорці, немов вправні лікарі, збивали їм температуру, ні не «Парацитимолом», а контратаками в особі Дам’яновіча. Добре, що П’ятов проявляв спартанську стійкість.
На 36-й хвилині Гусєв на кілька сантиметрів схибив, а у наступному епізоді свою не зіграність проявив, через брак ігрової практики в «Шахтарі», Марко Девіч. Невідомо чим керувався сербський українець в епізоді, коли опинився у гольовій позиції. Замість удару по воротах несподівано віддав пас супернику і розрядив ситуацію. Назрівала інтрига.
І розв’язка наступила. Йшла 45-й хвилина гри. Михалик, віддаючи пас на Коноплянку, прорахувався з силою удару. Кучер не зумів врятувати ситуацію, а Зверотіч, перехопивши м’яча, віддав його Йоветічу, який ідеальним дотиком вивів на побачення з П’ятовим Дам’яновіча. Тимощук не встиг з допомогою, а П’ятов, як виявилось не чудотворець. Такі м’ячі не в силах перехопити. Ось так чорногорці вийшли вперед. Надія українців на другий тайм.
На обличчі Баля чи то холоднокров’я, чи прояв нерішучості. Ці риси миттєво перехопили його підопічні, а чорногорці з посмішкою на обличчі відбивали українські атаки. Коноплянку не впізнати. Ніби Євген і брав гру на себе дриблював суперників, але м’яч його вперто не слухався. Глядачі вимагали покращення результату, футболісти старалися, але не були в змозі реалізувати свою територіальну перевагу.
Покладались надії на Ярмоленко, однак і Андрій на своєму полі був непереконливим. Немов непідготовлений студент на іспиті перед професором.
І раптом несподівана атака гостей після подачі кутового завершилась «дружніми» обіймами Селіним Джудовіча. Пенальті. На щастя, Андрій П’ятов демонструє майстер-клас і відбиває м’яча після удара Йоветіча з одинадцяти метрів! Повторний удар уже зловив м’яч наш воротар. Ротань мав момент порятунку на доданих хвилинах, але до м’яча не дотягнувся.
Ось вам, панове замість шести запланованих пунктів наша команда добула одно єдине. А замість слави над стадіоном розляглося «Ганьба!»
Жах не від цього, а через те, що, як виявилось без Блохіна ця команда приречена гостинно обдаровувати суперників такими коштовними призами. Чорногорці їхали в Київ за нічиєю, а вивезли перемогу. Маємо над чим працювати, друзі, панове і товариші…