Експерт із роботи футбольних рефері аналізує черговий змагальний день ПЛ
— Для затравки, Мирославе Івановичу, пропоную стартувати з епізоду комічного: чому коментатори матчу в Запоріжжі не могли з’ясувати, був п’ятий гол чи ні?
— Тому що відеокамера, що «працювала» на грі, нечітко показала згадуваний епізод: і досі не зрозуміло, чи торкався м’яча Аруна після удару Ярмоленка. Арбітри вирішили, що — ні, відтак гол справедливо зарахували. А якби торкнувся, треба було свистіти офсайд.
— Тоді робимо крутий поворот на Захід України: за наслідком зустрічі з «Ворсклою» віце-президент «Говерли» знову висловив думку, що його клуб «пресують». Чи є підстави так вважати? Чи, можливо, ужгородці страждають через те, що в психології зветься «комплексом віктимності», від французького victime — жертва…
— Уважаю, що то Шуфрич-молодший так обстановку нагнітає. По-перше, пенальті у ворота ужгородців був стовідсотковий, по-друге, полтавець Безус, на мою думку, не заслужив другу жовту, як на цьому наполягають представники «Говерли»: просто він був «на замаху», а суперник підставився, тож Роман і вдарив його — за інерцією. Червоної картки там не було.
— Натомість вони були (аж дві!) в Кривому Розі, «доповнені» 10 жовтими! Подейкують, що рефері матчу «Кривбас» — «Волинь» Жуков має повсякчас якийсь наляканий вигляд, чим і пояснюється його «любов» до попереджень.
— У цьому плані багато чого залежить од особистих якостей арбітра, його характеру, від уміння керувати «колективом» із 22 осіб без карток, адже останні — то крайній захід у процесі застереження футболіста. Іще момент: є певна грань між двома поняттями — порушення правил та порушення правил, що тягне на картку. На жаль, оту грань у нас кожен трактує по-своєму…
— Упродовж теми — про грубі помилки «мен ін блек» («людей у чорному»).
— Вона, за великим рахунком, була одна — в Сімферополі: в доданий час після удару зі штрафного гравця «Зорі» Любеновича хтось із «Таврії» відбив кулю рукою, а це — пенальті плюс червона… Однак назбиралося кілька неоднозначних моментів, а один матч уже став резонансним.
— Давайте зупинимося наних…
— Ну, на вилученні Флореску не зупинятимуся детально: він, як і всі румуни, гарячий хлопець, отож, коли отримав першу жовту — профілактичну, висновків не зробив, відтак наразився на другу — так само законну… Потім сталося вилучення Федецького…
— …О, вельми цікавий момент: після кількох інтерв’ю з хавбеком «Іллічівця» Федотовим у мене склалося враження, що він не схильний до симуляції…
— Та не було там симуляції — повірте! Не чіпайте Віталія: спочатку дніпрянин цапнув його за руку, Федотов утратив координацію, опісля чого Федецький легенько — а сильно на швидкості й не треба! — звалив його. Якби арбітр не дав жовту Артему, сьогодні всі обговорювали б саме це — не сумнівайтеся!
— Нині більше обговорюють матч у Харкові й висловлювання карпатівця Кополовця…
— У нас на висловлювання — всі здатні! Ну, не було там пенальті! Маю на увазі епізод, коли м’яч влучив у руку футболіста «Металіста»: удар ішов із одного метра, куди харків’янин мав ту руку подіти?! У Правилах чітко написано: 11-метровий дається за НАВМИСНУ гру рукою…