Ультраси львівських Карпат розповідають Варіантам найцікавіші епізоди фанатіння за улюблену команду.
Голоси поколінь (від 13 до 32 рр.) розказують про свій перший візит на стадіон "Україна", фан-зонні перформанси, олдскул, романтику виїздів, заряди, кричалки, фаєри.
+ Побажання футболістам львівських Карпат від Завжди вірних.
Брат (30 років)
Фанатіти почав, як не дивно, з виїзду. Товариш запропонував поїхати з ним. Тоді Карпатами керував Кирпа, тому проблеми з транспортом не було.
Організовувався спецпоїзд і тому довелось пожертвувати святкуванням дня міста. Вдома ніхто не знав що я їду. Виїзд був ближній, тому можна було встигнути за один день.
Потрапивши один раз в середовище фанатів 90-х, залишаєшся душею в ньому назавжди. Важко описати всі емоції, які отримав 15-річний хлопець, який потрапив у чуже місто в компанії друзів в натовпі під 1000 чоловік своїх ))
Було дуже весело.
А на сектор я потрапив задовго до того. У класі, напевне, п'ятому. Приблизно 1993 року. У ті часи фанати носили довжелезні в'язані рози, дуділи на піонерських горнах без мундштука. Ми завжди намагались бути на секторі коло фанатів. Доводилось завжди ставити їм )))
Із фанатів тих часів пам'ятаю Лісу та ще двох, яких можна побачити на виїзді і в наші часи. Фартовий жовто-блакитний прапор, на якому зеленкою було написано Карпати Львів завжди був з нами. За допомогою нього ми перетворювали плацкарт на купе. Побував на двох виїздах спецпоїздами.
Потім перестав їздити. Також наша компанія чомусь перестала ходити на домашні матчі. Пам'ятаю, дуже хотів поїхати на збірну до Білорусі. Клуб організовував поїздку, але коштувала десь приблизно 80 гривень. Тоді для мене це було дорого і я, на жаль, так і не поїхав.
Знов почав їздити вже коли був студентом. Почалося з виїзду до Ужгорода. Намагався не пропускати виїздів. Епоха Green Lions закінчувалась. Вважаю, що на даний час – це піковий період львівського фанатизму.
Дружний колектив. П'янки, бійки з міліцією та аборигенами, бомбери. Потім по 1+1 показали фільм bbc hooligans )))
Я ніколи не робив банерів і не брав участі у складанні нових пісень, а от дими намагався робити якомога частіше. Взагалі, моя особиста думка така, що банери, прапори та розтяжки на секторі зовсім не є обов'язковими. Сильна фанатська бригада може мати звичайно один якісний банер, але не більше. Рози, фаєри, дими – це, однозначно, плюс. Плюс постійна якісна шумова підтримка.
Карпатам хочу побажати лише перемог. Також дуже б хотілося, щоб в наш час, коли більшість футболістів грають тільки заради того, що буде після матчу (клуби, каєни, кокс карибський), побачити справді команду з чимось більшим, ніж матеріальний інтерес. І прикладом, моїм ідеалом гравця Карпат завжди буде Лев Броварський.
ЧИТАЙТЕ: Фанат львівських "Карпат" зізнався в авторстві гасла: "Хто не скаче, той москаль"
Продовження буде…