Переможець Кубка України розповів про конкуренцію і переїзд до Києва.
- Добрий день, Андрію! В кінці минулого тижня в Броварах відбувся Кубок України, і ти став переможцем у ваговій категорії до 66 кг. Що для тебе означає цей тріумф?
- Для борця будь-яка перемога - це свято! Я задоволений своїм результатом. Тим більше, що Кубок України - це перший етап відбору на Чемпіонат Європи, і мені вдалося його пройти. Далі будуть Красноярський і Київський турніри, де мені так само потрібна тільки перемога!
- Не тисне на тебе тягар відповідальності? Перший номер ваговій категорії - це велика відповідальність ...
- Ні, я вже звик. З часом до всього звикаєш, і до відповідальності - у тому числі. Не знаю, як там суперники на мене настроюються - це їхня справа. Я ж концентруюся на своїй боротьбі, і думаю про те, що треба робити мені.
- Цього літа ти вперше виступив на Олімпійських іграх. Чи змінилося твоє життя після цього дебюту?
- Так. Після Олімпіади я переїхав жити до Києва, бо тут більше можливостей для тренувань, більше спаринг-партнерів. Справа в тому, що, тренуючись в столиці, я можу прогресувати, як борець. Але не скажу, що Львів я покинув остаточно - якийсь час проводжу і у Львові. А в Києві тренуюся в манежі при Суворовському училищі, під керівництвом свого тренера Руслана Савлохова.
- Кого ти вважаєш своїм найпринциповішим в світі суперником?
- Таких немає, напевно. Якщо брати весь світ, то в моїй категорії виступає близько 25-30 спортсменів найвищого рівня. Кожен з них - або вигравав, або є призером чемпіонатів Європи, світу та Олімпійських Ігор. І перемога над кожним з них є почесною!
- А яка перемога для тебе - найбільш пам'ятна?
- Переконаний, що моя головна в житті перемога - ще попереду.
- Представники яких шкіл боротьби є для тебе самими незручними? Кавказці, іранці, американці ...?
- Навіть і не скажу... Знаю лише те, що залізних людей не буває. Боротися можна з кожним, і перемагати теж можна всіх без винятку.
- Яким видам спорту, окрім боротьби, віддаєш перевагу?
- Люблю пограти в футбол, борцівське регбі. Відвідую боксерські поєдинки за участю мого товариша Марата Кулумбегова, який живе, тренується і виступає в Києві. З екстремальних видів спорту, люблю катання на снігоходах - в горах можна та-а-аку швидкість розвивати...!
- А є у тебе неспортивні хобі?
- Із задоволенням відвідую кінотеатри! Віддаю перевагу всім жанрам, крім фантастики. Але взагалі-то у мене кожен день дуже напружений, і часу на дозвілля практично немає.
Тренування за тренуванням, з маленьким перервою на харчування і сон - і день закінчився. Тим більше, що зараз день дуже короткий.
- Часу на особисте життя вистачає?
- Вистачає, але особисте життя - це закрита тема ...
- Як ти ставишся до дуже популярного серед спортсменів явища - татуювань?
- Негативно. У мене їх немає, і, напевно, не буде ніколи.
- Ти - віруюча людина?
- Так. Намагаюся кожну неділю відвідувати храм. Благо, в Києві їх дуже багато.