Саме сьогодні, 30 листопада, виповнюється сімдесят п’ять років заслуженому працівникові фізичної культури і спорту України, заслуженому тренерові України, судді міжнародної категорії, майстру спорту Володимирові Пилиповичу Пласконосу. Жодного перебільшення не буде, коли скажемо: це — людина-епоха. Саме завдяки їй у 70-90-х роках минулого століття тернопільщина перемогами своїх атлетів на борцівському килимі здобула світову спортивну славу.
Сто вісімдесят(!) майстрів спорту, серед яких дванадцять — майстри міжнародного класу, благословив він на звитяги. Практично всі щиро віддячили наставнику: здобули 89 титулів чемпіона України з греко-римської боротьби, 9 — чемпіона СРСР. Ставали також чемпіонами Європи, володарями кубків світу і континенту. На XXVI літніх Олімпійських іграх свого часу успішно боровся Артур Дзигасов. Перемоги тернопільських богатирів над збірними Москви і Ленінграда, Мінська і Берліна, Хельсінкі й Тбілісі, збірної Сирії викликали подив і захоплення спеціалістів. Адже наша борцівська дружина складалася лише з вихованців однієї спортивної школи. І, незважаючи на це, саме тернопільська команда борців греко-римського стилю в сімдесяті роки була в Україні за рейтингом третьою після київських футбольного «Динамо» Валерія Лобановського і гандбольного «Спартака» Ігоря Турчина. Цілком заслужено, до речі. Бо з 1968 по 1982 рік п’ять разів ставала чемпіоном України в командному заліку, сім — срібним, тричі — бронзовим призером. Тричі також перемагала на першостях СРСР серед олімпійських центрів, двічі вигравала «срібло» Кубка СРСР. А в 1995 році команда школи стала й чемпіоном Європи з контактного карате. Погодьтеся, досягнення, які важко перевершити. Не випадково за роки існування школи четверо її фахівців удостоєні звання «Заслужений тренер України». Мова — про Володимира Ломанцева, Володимира Новохатька, Анатолія Лосєва і Артура Дзигасова.
Сам же Володимир Пилипович, ні на мить не полишаючи без уваги рідний навчальний спортивний заклад, встиг попрацювати тренером збірних України і СРСР, готував до Московської Олімпіади борців Данії та Сирії. А як арбітр міжнародної категорії очолював суддівські колегії найпрестижніших змагань, був суддею XX літніх Олімпійських ігор у Москві. З його ж ініціативи в 1960 році в області було створено першу спортивну федерацію класичної боротьби. Стояв він і біля витоків першої спеціалізованої спортивної школи, першого в країні обласного відділення Національного олімпійського комітету України. Встановлення в Тернополі міських спортивних стипендій — теж його ініціатива. І знову це сталося вперше в нашій державі.
Неабияка працездатність, принциповість, патріотизм, відповідальність і доброта — невід’ємні риси авторитетного, знаного далеко за межами нашої держави спеціаліста. І нині, перебуваючи на заслуженому відпочинку, Володимир Пилипович прагне докласти максимум зусиль на користь справі, якій присвятив усе життя. В раді ветеранів спорту обласної фізкультурної організації він — один із найактивніших.
Невичерпної наснаги, здоров’я, добра і щастя на многії літа В. П. Пласконосу зичать Тернопільська федерація греко-римської боротьби, колектив ДЮСШ із греко-римської боротьби, спортивно-мистецький і духовний центр «Моя Україна», президентом якого Володимир Пилипович є з дня заснування, громадськість міста. І, звичайно, колектив «Вільного життя плюс», чиїм добрим товаришем і прихильником він є ось уже багато років.