Середовище вболівальників «Карпат», як і будь-якої іншої футбольної команди, є різноманітним. Звісно, левову частку становлять пересічні мешканці міста та області. Але є серед них й чимало людей, яких, завдяки їхнім успіхам у тій чи іншій галузі діяльності, добре знають як на теренах нашого краю, так і далеко за його межами. Саме до них звернувся кореспондент Інформаційного центру ФК «карпати» з питанням, що вони хочуть побажати своїй улюбленій команді в новому, 2013 році.
Іван МАЗУР,
керівник фольклорного гурту «Львівські музики», заслужений артист України:
– Минулий рік був не найкращим для «Карпат», тому в новому році в першу чергу хочу побажати рідній команді побільше перемог, яскравої гри та підйому по сходинках турнірної таблиці, а вболівальники щоб їх з кожного гостьового вояжу зустрічали хлібом і сіллю. Переконаний, що «Карпати», як кажуть у середовищі музикантів та співаків, свою найкращу пісню ще не заспівали. Тому бажаю їм, щоб в новому році ті футбольні мелодії, які вони будуть виконувати, були до вподоби вболівальникам, а матчі за їхньою участю, немов концерти зірок світового рівня, збирали повні зали, тобто стадіони глядачів. Також знаю, що 2013 рік – це рік 50-річчя створення «Карпат». Тож скажу вам по секрету, що разом зі своїми друзями по гурту «Львівські музики» ми зараз саме працюємо над створенням пісні до ювілею нашої улюбленої футбольної команди.
Ярослав НУДИК,
соліст вокальної формації «Піккардійська терція», заслужений артист України:
– «Піккардійська терція» була створена в 1992 році. Тоді ж відбувся і перший чемпіонат України. Хтось скаже, що це випадковість, але я особисто бачу в цьому певний знак. І не випадково, коли ми виконували гімн України на іграх збірної, вона обов’язково перемагала. Так само, коли ми відкривали сезон у Львові, «Карпати» успішно грали і в Прем’єр-лізі, і в Європі. А минулий чемпіонат відкривали без нас, от і вийшла «лажа» (сміється). Але добре, що потихеньку все налагоджується. Тож напередодні Нового року і Різдва Христового я особисто хочу привітати свого друга, гендиректора клубу Ігоря Дедишина, якого дуже поважаю і який так багато робить для «Карпат». А разом зі своїми друзями по «Піккардійській терції» ми персонально хочемо привітати Мішу Кополовця за його відвертість і щирість. Ну й, звісно, напередодні свят, за християнським звичаєм, вітаємо Почесного президента клубу, тренерський штаб команди і всіх гравців разом з їхніми сім’ями та бажаємо здоров’я, гарної гри, любові від дітей і кохання від дружин, які будуть їх надихати на нові перемоги. А «Піккардійська терція» готова до нових спільних проектів разом з «Карпатами». А насамкінець хочемо подякувати керівництву клубу за те, що Лукас, Штіліч і Кенія не продаються. Повірте, це й нам додало наснаги у нашій творчості. Вперед, «Карпати»! «Піккардійська терція» з тобою!
Яна ШЕМЯКІНА,
олімпійська чемпіонка Ігор-2012 з фехтування, заслужений майстер спорту України:
– Не можу назвати себе фанаткою футболу, але весь час слідкую за виступами «Карпат» і тішуся їхнім успіхам. По-іншому просто не може бути, адже це команда мого рідного міста і вона є однією з його візиток. Тому хочу привітати всіх гравців і тренерів «Карпат», а також їхніх уболівальників з Новим роком і Різдвяними святами, побажати їм якомога більше яскравих перемог та підкорення найвищих футбольних вершин. Знаю, 2013 рік є особливим для «Карпат» – виповнюється 50 років з дня створення команди. Думаю, найкращий подарунок карпатівці як справжні спортсмени зроблять собі самі – піднімуться якомога вище в національному чемпіонаті, а головне – виграють Кубок України і в такий спосіб знову гратимуть в єврокубках. А ще хочу дати «Карпатам» одну пораду, яка базується на моєму власному досвіді. Коли я в 2008 році поїхала на свою першу Олімпіаду в Пекін, то була щаслива вже від самої участі в Іграх. Як наслідок, програла перший же бій і на цьому для мене Олімпіада закінчилася. Було дуже боляче усвідомлювати, що на змаганнях найвищого світового рівня я була лише статистом. Зовсім іншими були мої плани цього року на Лондон. Я нікому нічого не говорила, але їхала тільки за медаллю, причому думала виключно про «золото». І моя мрія здійснилася! Тому хочу порадити «Карпатам» ставити не просто завдання вийти в єврокубки, а думати і робити все заради того, щоб привезти до Львова континентальний трофей. Мрійте, віддавайтеся на всі сто відсотків своїй меті і тоді успіх обов’язково до вас прийде! Ще раз з Новим роком і Різдвом Христовим!
Богдан ДЕМЧИНА,
генеральний директор провідної будівельної фірми західного регіону «Каменяр», професор, доктор технічних наук:
– «Зелено-білі леви»! Минулий рік і для вас, і для нас, вболівальників, був не надто вражаючим на змістовну і видовищну гру. Ми все це бачили і відчували. Ваші «валідольні» ігри, в яких ви припускалися дитячих помилок, ледь не вартували Львову місця у Прем’єр-лізі. Але слава Богу, все закінчилося добре, а зараз, хоча команда й надалі перебуває внизу турнірної таблиці, ваша гра вселяє в нас оптимізм і віру, що нові досягнення не за горами. Ми розуміли, що зміни тренерів, нестабільність складу, суперечки – все це впливало на ваш психологічний стан. Тому у новому 2013 році, коли «Карпати» відзначатимуть 50-річчя заснування клубу, хочеться вам побажати гольового фарту, легкості в реалізації своїх професійних можливостей, мінімум травм, психологічної стійкості, витривалості та стабільності. А з точки зору патріотизму, хто з вас звідки б не був, ви всі маєте відчути галицький дух і підтримку тих відданих, завжди палких, терплячих і розуміючих вболівальників славного міста Лева.
Василь ГАБОР,
письменник:
– Я сам родом із Закарпаття, але за «Карпати» вболіваю з раннього дитинства. Напевно, по-іншому й бути не могло. Адже один з героїв кубкового складу «Карпат» 1969 року Іван Герег, як і я, виріс у селі Шандрово (нині – Олександрівка). Щоправда, фінальну гру побачити нам не довелося – в ті часи у селах на Закарпатті телебачення ще не було, але ми всі в Шандрово страшенно були горді, що наш односельчанин долучився до такого грандіозного досягнення. Я, між іншим, про це, як і про інші славні діла Івана Герега, написав у своїй книжці «Моє Шандрово». Тому в новому році, тим більше, це буде рік 50-річчя створення футбольного клубу, хочу побажати «Карпатам» виграти свій другий Кубок – тепер України. Щоправда, песимісти говорять, що нічого у карпатівців не вийде, бо в чвертьфіналі їм випало грати з «Шахтарем». Але ж для того, щоб здобути Кубок, все одно потрібно вигравати у донеччан. А коли це робити, особливого значення немає. То чому б не виграти у команди Луческу в чвертьфіналі? А тим, хто не вірить у перемогу «Карпат» над «Шахтарем», раджу згадати осінь 2005 року. Потрібно лише показати характер, і ми донеччан обов’язково обіграємо. А коли виграємо Кубок, то й в чемпіонаті все автоматично у нас налагодиться.
Мар’ян ШУНЕВИЧ,
естрадний співак, народний артист України:
– Я не є фанатом, але стовідсотково давній прихильник «Карпат». Будучи студентом, влітку 1969 року я був у будзагоні на цілині. Саме там разом з друзями дивився фінал Кубка СРСР, коли наша команда обіграла армійців Ростова-на-Дону. Ми програвали після першого тайму 0:1, але вірили, що по перерві візьмемо своє. І два красені голи-близнюки, забиті після скидок головою Яношом Габовдою, втілили у життя нашу надію і віру в перемогу. Оце було піднесення! То була справжня ейфорія за «Карпати»! За Львів! За Україну! З тих пір я завжди слідкую за виступами «Карпат» і після затяжного спаду мене тішить, що в останніх іграх команда нарешті починає підніматися. Мені здається, що нинішні «Карпати» здатні щонайменше повторити той кубковий тріумф, а то й перевершити його. А в новому році хочу побажати «Карпатам» перш за все спортивного здоров’я, бо куди ж без нього?! А також віру кожного гравця в себе і в команду загалом. Також нехай хлопці пам’ятають, що трапитися може всяке – це ж футбол, але їхні фанати їх ніколи не зрадять, бо Львів є особливим містом і вболівальники у ньому також особливі, вони найкращі і найвідданіші.