Півзахисник городян у матчі на «Авангарді» відзначився, й результативної передачею з кутового, й сам забив гол
-Команда добре грала, один за одного, дуже позитивні враження після матчу. Думаю збережемо цей кураж і для наступних поєдинків.
-Коли відбувалась заміна й ти покидав поле стадіону, місцеві жителі Ужгорода оплесками тебе проводжали, чув?
-Так, я їм у відповідь також аплодував, було дуже приємно. Зразу видно культуру цих людей, які вони хороші.
-Згадай, як вдалось забити гол.
-Туманно пам’ятаю. Антон Крамар пройшов по флангу двох гравців «Закарпаття», прострілив і якось вийшло так, що я замкнув головою й забив.
-Ти колись забивав головою у Першій лізі?
-Ні, це взагалі мій найперший м’яч головою! Востаннє так забивав ще в дитячо-юнацькій школі.
-Що ти відчував у той момент, коли після рахунку 0-3, команда пропустила два м’ячі?
-Ну…були такі відчуття, раніш мені не відомі, навіть не можу їх описати. Думалось, що їм, навіть, знову вдастся забити, господарі атакували, важко було спрогнозувати результат цього протистояння.
-Що можеш сказати про наступного суперника? («Дністер» Овідіополь – авт.)
-Команда хороша, там є досвідчені виконавці. Думаю, буде важко, точно не легше, аніж у грі проти «Закарпаття», сказав би що навіть й важче.