На кубку України з легкої атлетики, що проходив у Ялті, тріумфував львівський стрибун Дмитро Дем’янюк , який є студентом Львівського державного університету фізичної культури. Дмитрові вдалося виконати олімпійський норматив підкоривши висоту 2 м 31 см. Та на досягнутому спортсмен не зупиняється, а готується до наступних стартів: командного чемпіонату Європи у Швеції, чемпіонату світу серед військовослужбовців в Бразилії та низки комерційних турнірів. Саме про подальші змагання, навчання в ЛДУФК та стан справ у легкій атлетиці «Спортивка» розпитувала у Дмитра Дем’янюка.
-Результат, який я продемонстрував на Кубку України був запланований. В принципі нічого я особливого не зробив, - каже Дмитро Дем’янюк. - Я планував у Ялті перемогти, щоб мати можливість «відібратися» на командний чемпіонат Європи. Звісно, що разом із тренером планували продемонструвати хороший результат, бо все-таки це початок сезону, а за Кубком України наше керівництво дивиться кого далі куди брати. У нас був відбір на військовий чемпіонат світу, на командну Європу. Загалом в принципі задоволений, що вдалося виконати норматив на чемпіонат світу і олімпійський норматив.
-А як справи з потраплянням на Олімпіаду в Лондон?
-У нас в легкій атлетиці немає такого поняття, як ліцензія на Олімпіаду. Є спортсмени, які мають олімпійський норматив, який дає їм право потрапити на Олімпіаду. Своєю чергою керівництво нашої країни відбирає тих спортсменів, які демонструють хороші та стабільні результати в олімпійський сезон. Також потрібно потрапляти в призи на чемпіонаті України та на відборі. Тобто олімпійський норматив ще ні про що не свідчить. Іншими словами немає ніяких гарантій, що ти поїдеш на Олімпіаду. Звичайно, що країна зацікавлена, аби стрибун класно стрибав не за рік до Олімпіади, а тоді, коли будуть ігри, безпосередньо перед Олімпіадою. Хоча стрибати завжди треба постійно високо.
-А скільки стрибунів від України може поїхати на Олімпіаду?
-Наприклад, на Олімпійські ігри в Пекіні нас їздило троє. Тому думаю, що в Лондон поїде приблизно така ж кількість стрибунів у висоту від України.
-Тобто ти потрапляєш у число тих, які поїдуть на Олімпіаду, адже є одним із найкращих стрибунів в нашій команді?
-Поки що рано рахувати, коли буде ближче до Олімпіади, тоді про це можна буде говорити…
-Багато спортсменів, аби мати можливість гарно тренуватися та заробляти на життя, беруть участь у комерційних стартах. А як у тебе з цим, чи плануєш брати участь у комерційних змаганнях?
-Так, планую. Зараз їду на командний чемпіонат Європи до Швеції. У нас зараз була можливість поїхати в столицю Норвегії Осло на «Діамантову лігу», але ми відмовилися, бо ці змагання були буквально за тиждень після Кубку України і тиждень перед командним чемпіонатом Європи. Саме тому ми з тренером вирішили зайвий раз не «дригатись», а виступити у Швеції. А потім я їду на комерційний турнір у Польщу в місто Щецин, який відбуватиметься 25 червня. Можливо, також візьму участь у ще одному комерційному турнірі, який проходитиме орієнтовно 7-8 липня. Щоправда, ми ще не вирішили з менеджером. А далі у нас за планом чемпіонат світу серед військовослужбовців в Бразилії.
-Перельоти та зміна часових поясів мають вплив на твої результати та на організм?
-Все впливає: там десь переліт, там не доспав, там акліматизація. Якщо ж таких факторів багато назбирається, то зрозуміло, що це все впливає на результат і може навіть відняти декілька сантиметрів… Взагалі думаю, якщо ми прилітаємо за тиждень до змагань, то, можливо, з акліматизацією проблем не буде. Тим паче, треба звикати до таких нюансів, бо чемпіонат світу літом проходитиме в Кореї, а це також зміна часового поясу, щоправда, трішки в інший бік, до того ж, клімат інший. Та й Всесвітня Універсіада перед цим проходитиме в Китаї. Тому до акліматизації треба звикати.
-Як вдається поєднувати щільний графік виступів і тренувань із навчанням в ЛДУФК?
-Університет фізичної культури й спорту на те й є, щоб надавати можливість поєднувати спорт з навчанням і не лише поєднувати, а й сприяти цьому. Спортсмен високого рівня має індивідуальний графік відвідування, а це значно полегшує навчання. Наприклад, я можу складати сесію не тоді, коли всі здають, а пізніше, якщо я в цей час виступаю на змаганнях. Тобто з цим жодних проблем нема і це дуже тішить.
-Багато змагань із легкої атлетики відбуваються влітку. Час на літній відпочинок вдається знаходити?
-Відпочинок – це потрібна справа. Однак зараз, на жаль, коли триває сезон відпочивати в мене можливості немає. Можливо, після закінчення літнього сезону у вересні я знайду тиждень і поїду разом із дівчиною відпочивати. Бо без відпочинку дуже важко. Ми вже таке проходили, коли закінчуєш сезон змагальний і відразу починаєш готуватися до іншого сезону, то просто потім не витягую психологічно. По-перше, фізичні навантаження важкі. Тому без відпустки ніяк не виходить.
-Чи є країна, в якій ти був і хотів ще б побувати. Або ж, навпаки, ще жодного разу не відвідував, але хочеш поїхати туди?
-Я відпочивав в Єгипті, море сподобалося. А загалом з тих країн, в яких я був і куди б хотілося повернутися, – це Японія. Зовсім інший світ. Якщо країни Європи між собою більш-менш подібні, то в Японії є особливий колорит.
-У Японії популярне сумо. А як зі стрибками у висоту. На вулицях японці впізнають легкоатлетів?
-Японці дуже звертають увагу на високий зріст. А взагалі, за кордоном взагалі наших спортсменів набагато краще знають, аніж у нас в Україні. Беруть автографи, приносять фотографії підписувати, читають інформацію про своїх улюблених спортсменів. А в нас в Україні якось з популяризацією легкої атлетики, та й не тільки цього виду спорту, а й інших, не дуже виходить.
-З чим це пов’язано?
-Мабуть, з тим, що за кордоном культура спорту більше розвинена. Люди більше цікавляться спортом.