Останні результати відомого львівського легкоатлета Дмитра Дем’янюка, студента Львівського державного університету фізичної культури, не можуть не тішити. Чого лише вартий особистий рекорд Дмитра на командному чемпіонаті Європи у шведському Стокгольмі 2 м 35 см… Після цього Дмитро переміг на кількох комерційних стартах, і, здавалося, до перемог Дмитра ми почали уже звикати. Російська преса напередодні етапу «Діамантової ліги» в Парижі називала Дем’янюка чи не головним конкурентом російських стрибунів у боротьбі за найвищі місця. Дмитро у Парижі, хоч і показав непоганий результат (2 м 30 см), однак опинився за крок від медалі – на четвертому місці.
-На «Діамантовій лізі» виступав вперше, – згадує останні змагання Дмитро. – Зірковий склад учасників тебе більше мобілізує. У тебе є можливість покращити свій рейтинг. Вважаю, що виступив задовільно. Хотілося, звичайно, краще, однак дуже важко мені давалися перші стрибки. Висоту 2 м 23 см взяв лише з третьої спроби, а 2 м 26 см – з другої. Відчував, що мені бракувало свіжості. Було б також непогано, якби відпочив ще 4-5 днів.
Висоту 2 м 28 см пропустив, бо розумів, що відпочинок мені необхідний як повітря. Висоту 2 м 30 см взяв з першої спроби, а висоту 2 м 32 см підкорити не вдалося. З таким результатом можна було б виграти змагання. Усе списую на свою втому. Спортсмен хорошого рівня зазвичай знає, що йому бракує. А мені бракувало свіжості і відпочинку.
-Над чим тобі потрібно найбільше працювати, аби стабільно стрибати на 2 м 30 см і вище?
-Треба добре сформувати свій план підготовки до тих чи інших змагань. Наприклад нещодавній комерційний старт в Швеції був для мене зайвим. Його потрібно було проігнорувати. Утім, він був запланований раніше і відмовитися я не міг.
-Наступні твої змагання – Всесвітні ігри військовослужбовців. Наскільки вони цікаві для тебе?
-Оскільки я маю відношення до армії, змушений на них виступати. Для армії і країни це важливо. А якщо об’єктивно, то вони мені жодного рейтингу для міжнародної кар’єри не дають. Змагання в Бразилії пройдуть з 16 по 24 липня. Знаю, що там буде непроста акліматизація. Попри це ставлю перед собою завдання перемогти в Ріо-де-Жанейро. Основний старт для мене – чемпіонат світу, що пройде в Кореї. До нього наразі формується моя підготовка. А увесь план підготовки зводиться до лондонської Олімпіади.
-В чому саме він полягатиме?
-Зимові змагання швидше за все буду пропускати. Утім, якщо стабільно демонструватиму високі результати, може і поїду на зимовий чемпіонат світу. Загалом, цей період хочеться пройти легше, потрібно буде більше тренуватися, аніж виступати. Зараз у мене все йде за планом.
-Погоджуєшся з тим, що в тебе зараз підйом в кар’єрі і маєш значно кращі шанси гучно заявити про себе своїми результатами у цьому та наступному році?
-Не можу сказати, що зараз я сильніший, ніж рік тому. Причина тут проста – у мене не було таких факторів, які дошкуляють мені стрибати належним чином. Мова йде про травми та якісь недоліки. Зважаючи на це, можу себе реалізувати. Ніхто не здивувався коли я класно стрибнув на чемпіонаті Європи, усі тільки сказали :«ну нарешті!». Зараз наполегливо готуюся до Олімпіади. Гадаю, там я буду ще сильнішим.
-На початку серпня в Донецьку пройде чемпіонат України. Чи звільнять тебе від цих змагань?
-Так. Перед чемпіонатом Європи сказали, якщо я успішно виступлю у Стокгольмі та в Бразилії, від чемпіонату України мене звільнять. Швидше за все так і буде. Вважаю, не логічно було б виступати на чемпіонаті України при такій кількості міжнародних змагань. Інші українські стрибуни швидше за все виступатимуть на чемпіонаті України. Вони конкуруватимуть за право поїхати на чемпіонат світу.