У німецькому Гамбурзі завершився етап Кубка Європи з дзюдо. Українські дзюдоїсти виступили в Німеччині добре завоювавши медалі різного ґатунку. Вдвічі приємно, що медальні жнива української команди підтримав львів’янин Сергій Дребот, який здобув бронзову медаль. До речі, виборов її Сергій Дребот у незвичній для себе ваговій категорії 73 кг, адже зазвичай він виступає у ваговій категорії 66 кг. Про перипетії боротьби на німецькому етапі, підготовку до чемпіонату світу, а також тонкощі дзюдо та можливу зміну вагової категорії Сергій Дребот розповів noc.lviv.ua.
-В Гамбурзі я виступав у ваговій категорії 73 кг, - каже Сергій Дребот. У такій ваговій категорії я виступав вперше. По-перше, у такій вазі я виступав через те, що це був турнір не відбірковий до олімпійських ігор. Ми просто перед чемпіонатом світу вирішили перевірити свої сили не зганявши вагу у іншій ваговій категорії. До слова, у цій ваговій категорії мені доволі легко все вдавалося. Насамперед тому, що я не зганяв вагу, ця вага можна так сказати є моєю звичною, а по-друге, на майбутнє я планую перейти у цю вагову категорію, бо в ній почуваю себе більш зручніше та більш комфортніше. Загалом сама боротьба показала, що у мене більше вдається боротися в більш важчій ваговій категорії. Мій тренер сказав, що я більш швидкісним, ніж мої суперники у цій ваговій категорії, а тому й вдалося завоювати третє місце у новій для себе вазі.
-Сергію, а якщо б раніше ти перейшов у цю вагову категорію, то можна було б сподіватися й на перше місце на етапі кубка Європи у Гамбурзі?
-Звичайно, що можна. Думаю, що й зараз можна було сподіватися на перше місце. За вихід у фінал я програв сутичку німецькому дзюдоїсту, хоча він не був настільки сильним. Швидше за все, мабуть, просто я не налаштувався як треба на цю сутичку, тому й програв. Тому маємо те, що маємо. Зараз я відбираюся на Олімпійські ігри у ваговій категорії 66 кг. Тому ще рік часу я не маю права, та й мені, зрештою, не дозволять перейти в іншу вагову категорію. Тому ще рік часу ще маю терпіти, а вже потім переходити в іншу вагову категорію.
-Сергію, в тебе вже стало традицією після змагань ходити в лазню…
-Це, насамперед, є відновлювальним етапом підготовки. Я тільки три дні як приїхав, а тому це є обов’язковим етапом відновлення піти в сауну, а ще краще в лазню (російську баню) там де тебе попарять віниками. Можна сказати, що це вже й традиція. Я після лазні себе почуваю набагато краще і на змагання їду з відновленими силами. Тому це вже для мене як ритуал, я за тиждень перед змаганнями ходжу до лазні і їду на змагання з новими силами.
-Відразу згадується фраза з фільму Ельдара Рязанова «Іронія долі, Або з легкою парою»: «Ми з друзями завжди перед Новим роком ходимо до лазні». Цей фільм бува не є твоїм улюбленим?
-Мені цей фільму дуже подобається, але він не є моїм улюбленим. Бачите так склалося… Кожен спортсмен шукає свої методи, як йому найкраще підготуватися до змагань. Я, наприклад, найбільш оптимальнішим бачу цей спосіб підготовки. Тому якщо виходить, це означає, що треба його дотримуватися.
-А як зараз стосовно харчування?
-Зараз я буду сідати на досить строгу дієту, бо наприкінці серпня братиму участь у чемпіонаті світу. Наприклад, перед німецьким етапом я ваги не зганяв, почував себе вільно, харчувався без остороги. А зараз після Німеччини у мене залишився місяць часу перед чемпіонатом світу, тому мені потрібно вже потрішки підходити до своєї оптимальної ваги, намагатися викидати з раціону мучні продукти, картоплю, менше їсти солодкого. От лазня і тренування постійні в комплексі дають результат, який мені потрібен.