Інтерв’ю з новим головним тренером БК «Політехніка-Галичина» Валентином Вороніним. Новий сезон баскетболісти львівської «Політехніки-Галичини» розпочали вкрай невдало, отримавши лише одну перемогу в шести іграх. Тож, як зазвичай і буває в ігрових видах спорту в подібних ситуаціях, керівництво клубу прийняло рішення про зміну головного тренера команди – «політехніків» очолив добре знаний у баскетбольних колах білоруський фахівець Валентин Воронін, який не так давно не без успіху вже працював у Львові.
– Пане Валентине, перш за все розкажіть, які емоції ви відчували, коли дізналися, що вас хочуть запросити на посаду головного тренера львівської «Політехніки-Галичини»?
– У мене залишились хороші враження від Львова, тут мешкає чимало моїх друзів. Також я добре пам’ятаю, що львівські вболівальники завжди нас емоційно і дуже добре підтримували. Та й загалом, не дивлячись на те, що є я російськомовний тренер, у Львові упередженого ставлення до себе я ніколи не відчував. Більше того, зізнаюся, що я навіть трішки сумував за вашим містом. Тому, коли мене запросили знову очолити «Політехніку-Галичину», емоції були виключно позитивні.
– Ви мабуть уже встигли познайомитись з командою. Наскільки рівень гравців відповідає поставленим завданням і чи будуть серйозні зміни у складі?
– По прізвищах я не можу нічого сказати з етичних міркувань, бо ігри тривають. Але скажу, що ми вже знаходимось у пошуках нових виконавців. Однак знайти насправді кваліфікованих виконавців зараз дуже важко. Адже в усіх країнах вже почався сезон, тому вільних гравців високого рівня не так багато. Стосовно змін у складі можу лише сказати, що у кожного тренера є свій погляд на гру, на гравців і вже виходячи з цього й вимальовується сам малюнок гри. Однозначно, зараз не найкращий час робити кардинальні зміни, а щось змінювати у грі не так просто. Втім, зізнаюся, що ми знаходимося у пошуках високоякісного гравця в передню лінію, тобто центрового. Не є таємницею і те, що нам не вистачає розігруючого атакувального захисника. Як вийде, не знаю, але можу завірити наших вболівальників, що брати того чи іншого гравця лише тому, що він вільний агент, ми точно не будемо. Сьогодні рівень команд у чемпіонаті української Суперліги приблизного однаковий, а тому, на мій погляд, саме наявність у колективі справжніх професіоналів і вирішує результат гри.
– Ваш попередник часто нарікав на те, що гравці «Політехніки-Галичини» виходять на майданчик без особливого бажання. Які міри в цьому плані будете застосовувати ви?
– Це для мене не проблема. По останнім іграм я цього не помітив. З іншого боку, можливо, десь бракує майстерності. Тому з попереднім тренером команди я не зовсім згідний, хоча, можливо, йому видніше. Що не кажіть, а він був тут довгий період. Те що побачив я, то бажання було. Я б навіть сказав, що воно у хлопців надмірне, але при цьому гравці припускаються дуже багатьох помилок, причому, як технічного, так і тактичного характеру. І саме це, на мій погляд, перш за все не дозволяє команді боротись за вищі позиції у турнірній таблиці..
– Чи слідкували ви за «Політехнікою-Галичиною» після того, як залишили команду минулого разу?
– Так, слідкував. Не дуже скрупульозно, але слідкував. На мій погляд, команда була укомплектована не зовсім вдало. Я особисто є прихильником того, щоб знати досконало гравців, котрих запрошуєш, особливо легіонерів, на ведучі позиції. Коли запрошуєш баскетболістів, необхідно знати, що вони можуть, як їх сприймає колектив. Знаєте, як не крути, а баскетбол – гра командна і в ній доводиться враховувати дуже багато нюансів.
– Останнім новачком команди став Вейн Воллас. Яке враження від нього у вас склалося за останні матчі, що ви керуєте командою?
– Я його не бачив близько трьох років. На жаль, він зламав палець та й загалом Вейн дуже травмонебезпечний гравець. У моєму розумінні гравець на його позиції повинен бути більш габаритним, мати більшу вагу і не боятись ігрових зіткнень. Будемо старатися знайти саме такого.
– Матч з «Кривбасбаскетом». Прокоментуйте останні секунди гри. Було видно, що арбітри доклали свою руку?
– Роботу суддів я коментувати не хотів би. Стосовно нашої гри, то у нас були незрозумілі втрати м’яча: то ми граємо в атаці, то вже через декілька секунд обороняємось. За тридцять секунд до кінця четвертої чверті ми отримуємо фол – пробиття штрафних в наше кільце і ми вже програємо. Однак ми знайшли в собі сили і відігрались. Вони перейшли на нашу половину майданчика, але загубили м’яча завдяки хорошій обороні нашої команди. У нас залишилась одна атака за півсекунди до кінця: на нашому розігруючому фолять, він пробиває штрафні і один з двох забиває – ми перемагаємо.
– Хто виглядав краще у матчі з «Дніпро-Азотом» – суперник чи ми?
– За статистикою ми були кращими за усіма показникам окрім одного, дуже важливого показника: ми зробили 22 помилки, а вони тільки 9. Ми виграли більшість підбирань, у нас був кращий відсоток трьохочкових кидків…
– «Дніпро-Азот» та «Кривбасбаскет». Ці дві команди вас чимось здивували?
– Нічого особливого у їх грі я не помітив. Просто ми ще не вийшли на свій рівень, от і все. І це було б смішно, що приїхав такий великий тренер (сміється – Авт.) і відразу команда почала демонструвати іншу гру – так не буває.
– Якою буде стратегія розвитку «Політехніки-Галичини» і коли можна буде очікувати, що команда почне змінюватись на краще?
– По-перше, це буде залежати від того, кого ми поміняємо із легіонерів. Якщо відбудеться хороший обмін, то цей процес швидше піде. По-друге, адаптується чи не адаптується гравець, мене це не влаштовує. Гравець повинен виходити та виконувати певний об’єм роботи. Я думаю, за місяць можна буде очікувати на певний прогрес. Що ж стосується становлення гри, це залежить від рівня гравців, яких ми запросимо в команду.