До вашої уваги — інтерв’ю нападника «Карпат» після матчу його команди з «Дніпром».
Для багатьох повернення у львівські «Карпати» Сергія Кузнєцова стало несподіванкою. Після того, як клуб відмовився оплатити гравцю операцію в Німеччині і припинив виплачувати зарплату, Кузнєцов через КДК ФФУ спробував розірвати свій контракт. Проте ця інстанція футболісту відмовила. Хто міг подумати, що після таких розбірок гравця знову покличуть у Львів і стануть активно використовувати у стартовому складі? З’ясувалося, що футболіст таки потрібен своєму клубу, який трохи раніше вирішив від нього відмовитись. Невже так складно виконувати контракт Кузнєцова, якщо в той же час є кошти на придбання легіонерів? Саме про це ми і вирішили поговорити з Сергієм, не оминувши при цьому останніх подій в «Карпатах».
— Як оціните матч проти дніпропетровського «Дніпра»?
— Гра склалася, на жаль, не так, як ми розраховували. Швидкий пропущений м’яч суттєво вплинув на хід поєдинку. Ми намагалися змінити ситуацію і створили у першому таймі кілька хороших нагод для взяття воріт, проте у другій половині матчу, коли потрібно було додати після вилучення Інкума, все вийшло навпаки – додали футболісти «Дніпра». За великим рахунком у другому таймі наша команда так і не створила голевих нагод. Чому так сталося, ми й самі не можемо зрозуміти.
— Склалося враження, що «Карпати» у другій половині матчі підсіли фізично?
— Так, за останній тиждень ми провели три зустрічі, і це, безумовно, зіграло свою роль. Проте я все-таки очікував, що «Дніпру» має бути важче, адже дніпропетровці грали у Луцьку, де їм довелося провести на полі 120 хвилин. Ми справді наприкінці зустрічі почали здавати, не вистачило свіжості, хоча цього я очікував саме від «Дніпра».
— Що говорив після гри Павло Кучеров?
— По гарячих слідах ми ніколи не поспішаємо робити висновки. Тренер сказав, що не варто опускати руки — нічого страшного не сталося. Потрібно працювати і покращувати власну гру. Зараз нам належить провести два дуже важливі поєдинки проти «Іллічівця» вдома і «Чорноморця» — на виїзді. Будемо готуватись і зробимо все можливе, аби перемогти.
— Чи до снаги «Карпатам», які провалили перше коло, все ж таки зібратись і поборотися за зону єврокубків?
— Це дуже далекоглядні плани. Ми мусимо в першу чергу налаштовуватися на кожен конкретний поєдинок і поступово набирати очки. А там уже наприкінці сезону побачимо, на якій сходинці опиниться команда. Окрім цього, покладаємо великі надії на Кубок України і прагнутимемо пройти по турнірній сітці якомога далі.
— Сергію, хочеться повернутися трішки у минуле, до того, як ви лягли на операцію. Минулу осінь ви провели на уколах. Чиє це було рішення?
— Я з тренерським штабом спільно вирішив, що треба грати. Прагнув забивати, приносити користь команді попри біль. Хоча травма прогресувала, але це рішення ми ухвалили зважено – потрібно було дограти до зими. Проте потім багато часу витратили марно, оскільки замість того, щоб відразу звернутися до кваліфікованого фахівця, вирішили проводити лікування на місці та втратили 3-4 місяці.
— Коли виник ваш конфлікт з «Карпатами», чи припускалися думки, що знову гратимете у львівському клубі?
— Чесно кажучи, навіть не сподівався. Ви зрозумійте, я просив у керівництва «Карпат» знайти мені хорошого лікаря і оплатити моє лікування. Оскільки довірити мою травму українським фахівцям було дуже ризиковано. Проте клуб відмовився піти назустріч, і я за власні кошти поїхав у Німеччину, де звернувся по кваліфіковану допомогу. У цьому рішенні превалювало бажання якомога скоріше залікувати пошкодження, і повернувшись на футбольне поле, приносити користь своїй команді. Але «Карпати» припинили виплачувати мені заробітну плату, хоч і всупереч контракту, тож у даній ситуації нічого не залишалось, як вимагати через КДК ФФУ розірвання нашої угоди. Проте футбольні органи мою позицію не зрозуміли і, оскільки «Карпати» не виплачували мені зарплату, я повернувся до Одеси, де й продовжив відновлення після операції та самостійно почав набирати фізичні кондиції.
— Зараз ви знову граєте. Проблемні питання з «Карпатами» так і залишилися невирішені?
— Виходить, що так. Мені й досі не повернули коштів за операцію та за 7 місяців контракту, впродовж яких я не отримав жодної копійки. Я повернувся тому, що до мене звернувся і заохотив, аби я повернувся, Юрій Дячук-Ставицький, який віднедавна знову працює у структурі «Карпат». Потім Павло Кучеров сказав, що випустить мене на футбольне поле, і попросив віддавати всі сили боротьбі та грати на благо команди. Намагаюся тренера не підводити.
— Чи вдалося після травми набрати хороші фізичні кондиції?
— В Одесі, де у мене дім, я виконував усі настанови німецьких лікарів, проходив необхідні процедури, робив фізичні навантаження, але морально почувався складно, оскільки не знав, скільки саме часу знадобиться на повноцінне відновлення. Наразі це вже в минулому, я знову граю, хоча мені все ще не вистачає швидкості, але через ігри цей промах можна легко усунути. Стараюсь працювати, а далі нехай вже тренери роблять висновки про мою готовність.
— Сергію, якщо проблемні питання із львівськими «Карпатами» так і не вдасться вирішити, і перед вами не погасять заборгованість, — чи продовжите грати у Львові?
— Після всіх розбірок, звісно, залишився неприємний осад. Усі люди отримують за свою роботу гроші. Футбол – це наразі єдиний варіант мого заробітку, але, виконуючи свої професійні обов’язки, я грошей не заробляю. Тому, якщо ситуацію не вдасться вирішити, радше за все у Львові не залишуся. Не хочу забігати наперед, але зі свого боку йду в переговорах на поступки перед керівництвом клубу і роблю все можливе, аби владнати існуючі проблеми. Зі сторони «Карпат» для того, аби все зам’яти, потрібні лише мінімальні зусилля. Якщо проблему подолати не вдасться, буду думати про подальше продовження кар’єри. Але хочеться все ж вірити, що здоровий глузд переможе, і якщо зі мною розрахуються, то я, можливо, продовжу кар’єру саме у львівському клубі.