Лише останнього дня перед стартом першостi львiвська "Галичанка" зумiла заявитися у чемпiонатi України
Через невизначенiсть i складне фiнансове становище команда майже не готувалась до чемпiонату. Та й старт вийшов, м'яко кажучи, не надто успішний: сім ігор і сім поразок, а як наслідок -- останнє місце в турнірній таблиці. Проте головний тренер команди Василь Козар з оптимiзмом дивиться уперед: вiн певен, що з цими дiвчатами можна змагатися за чемпiонство.
-- Василю Миколайовичу, яке нинi фiнансове становище клубу?
-- Ми почали потрохи виплачувати борги. Наразi маємо борг перед федерацiєю гандболу за цей i за минулий роки, але ми дiйшли порозумiння. Якби нас не заявили, то український чемпiонат через недостатню кiлькiсть команд став би нелегiтимним i не мав би права на участь у єврокубках. Тож намагаємось погасити борги по оплатi гуртожитку, де мешкають нашi дiвчата.
Найголовнiше те, що команда нарештi почала тренуватися. Я не скажу, що ми задоволенi умовами, бо лише тричi на тиждень маємо у своєму розпорядженнi зал у потрiбний час -- з 9.30 до 11-ї. Iншi тренування у нас запланованi на восьму ранку i пiвдев'ятої вечора. А дiвчатам лiкарi забороняють працювати в такий час.
Професiйна команда повинна тренуватися 36 годин на тиждень, а ми наразi вийшли на 15 -- 18 годин. Через неправильний режим тренування i погане харчування у двох наших дiвчат -- Стельмах i Яремчук -- почалися проблеми iз серцем. Якщо ми втратимо Стельмах, то буде злочин перед українським ганболом, бо це дуже талановита дiвчина.
-- Торiк ваша команда не мала форми, а кросiвки, щоб не розвалилися, дiвчата обмотували скотчем...
-- Мiська рада пообiцяла нам купити форму, вже навiть грошi переказала. Тож сподiваюсь, що найближчим часом ми одягнемо дiвчат, матимемо м'ячi. Без цього ж неможливо працювати. А ще ми отримали обiцянку вiд президента обласної федерацiї Романа Федишина, що клуб найближчим часом заплатить усi необхiднi внески.
Я радий, що команда таки змогла заявитись на цей чемпiонат. Так, нинi в нас не найкращi часи, але тут зiбрана дуже перспективна молодь. I якщо їм створити нормальнi умови, то через кiлька рокiв ми станемо чемпiонами України.
-- До речi, зараз у вас багато травмованих. Клуб має змогу лiкувати дiвчат?
-- Сьогоднi -- так, i це мене тiшить. Марiї Бiлiй ми змогли зробити успiшну операцiю на колiнi, яка вартувала 15 тисяч гривень. Ще понад 2 тисячi гривень заплатили за уколи... Саме тому у нас залишаються борги перед гуртожитком i федерацiєю. Але ми мусимо це робити, бо самi дiвчата не спроможнi оплатити медичнi витрати. Про зарплату ж у нас i не йдеться.
-- Тобто гравцi не отримують нiчого?
-- Вони вчаться у вишах, де отримують стипендiю. Крiм того, дiвчата мають безплатне харчування. Ото i вся зарплата.
-- Чи багато команд української суперлiги в такому ж становищi?
-- Та майже всi, за винятком ужгородських "Карпат". Фiнансовi проблеми були в "Податкової академiї". Київський "Спартак" нiби отримує з мiського бюджету якiсь грошi, але для розвитку клубу їх не вистачає. Бачите, ми навчили грати в гандбол усю Європу, а самi ледь животiємо.